Розроблено новий напрямок у вивченні патомеханіки нестабільності таза. Для визначення ролі зв'язок крижово-клубових суглобів у збереженні стабільності таза запропоновано оригінальний спосіб їх експериментального дослідження та пристрій для його здійснення. На підставі отриманих експериментальних даних розроблено математичну модель і концепцію нестабільності таза. З використанням методу кінцевих елементів створено тривимірну модель таза, засновану на комп'ютерній обробці даних ЯМР-томографії. На основі концепції нестабільності таза, даних експериментальних, клінічних, рентгенологічних та ЯМР-томографічних досліджень розроблено алгоритм діагностики та лікування ушкоджень крижово-клубових суглобів. Застосування комбінації позаосередкового та заглибного остеосинтезу дозволило оптимізувати лікування вертикально нестабільних і поліфрагментарних ушкоджень крижово-клубових суглобів. Тактика лікування деструктивно-дистрофічних, запальних та пухлинних уражень крижово-клубових суглобів визначалась формою порушень біомеханіки поясу нижніх кінцівок. З застосуванням математичної моделі таза для диференціації підходів до відновлення стабільності таза обгрунтовано систему радикально-зберігаючих і реконструктивних операцій для лікування захворювань крижово-клубових суглобів.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку патологічних змін, що відбуваються у ділянці пошкодження та в організмі постраждалих у цілому. Зазначено, що порушення стабільності та зміни напружено-деформованого стану тазостегнового суглоба у зв'язку з переломами вертлюжної западини впливають на прогресування деструктивно-дистрофічного процесу. Встановлено часові та вікові особливості патоморфологічних змін у тканинах пошкодженого суглоба. Зміни у імунно-метаболічному статусі пацієнтів взаємопов'язані зі процесами резорбції кісткової тканини. За результатами досліджень оптимізовано рентгенологічну діагностику переломо-вивихів тазостегнового суглоба та розроблено комплексне лікування постраждалих, що забезпечило збільшення відмінних і добрих результатів на 62,43 %, та зменшення кількості задовільних і поганих результатів відповідно на 34,83 % та 20,83 %.

  Скачати повний текст

Розроблено новий концептуально-методологічний підхід до проблеми суглобового болю, що виникає за умов взаємодії інтраатрикулярних факторів патогенезу захворювань суглобів з екстраартикулярними. Доведено доречність зведення в єдиний кульшово-поперековий синдром (КПС) різних нозологічних форм і патогенетичних ситуацій, що відбуваються через кульшовий та поперековий біль та дисфункції. На підставі клінічних, лабораторних досліджень визначено метаболічні, рефлекторно-алгічні та біомеханічні особливості КПС. Виявлено роль інтра-, екстраартикулярних і вертебральних чинників у генезі КПС та його клінічних маніфестаціях, на підставі взаємодії яких виділено патогенетичні механізми його розвитку. Створено та вдосконалено методики клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики. Запропоновано комплексну систему діагностики структурно-функціональних порушень у разі КПС.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних досліджень з'ясовано, що ступінь вираженості деструктивно-дистрофічного процесу в суглобі залежить від сили впливу механічного фактора, його спрямованості та перманентності дії, обсягу дисконгруентності однієї з поверхонь тазостегнового суглоба. Наявність дисконгруентності призводить до розвитку в тазостегновому суглобі дистрофічних процесів з подальшою реалізацією в артроз. На основі цих даних створено та верифіковано концептуальну модель механогенезу деструктивно-дистрофічного процесу в цьому суглобі, яка дозволяє вивчити основні причини його розвитку та визначити його роль у системі стегно - таз - хребет. Концептуальне моделювання дозволяє проаналізувати біомеханічні зміни в тазостегновому суглобі після травми, визначити основні тенденції перебігу патологічного процесу, залежного від тяжкості ушкоджень тазостегнової западини, що дає змогу прогнозування подальшого розвитку деструктивно-дистрофічних змін. Встановлено, що дозований вплив низькотемпературного фактора під час артропластичних операцій сприяє формуванню конгруентності суглобових поверхонь. Визначено хондро-остеорепаративну активність ембріональних тканин у разі їх трансплантації в кістково-хрящовий дефект суглоба. Визначено роль патологічних змін у тазостегновому суглобі в генезі "hip-spine" синдрому після переломів тазостегнової западини. Визначено біохімічні показники оцінки стану кісткової та хрящової тканин у хворих з наслідками переломів тазостегнової западини, які дозволяють прогнозувати розвиток та визначати стадію деструктивно-дистрофічного процесу в тазостегновому суглобі.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-нозологічну структуру пошкоджень у постраждалих з поєднаною травмою тазу. Розроблено уніфіковану схему прийняття клініко-організаційних рішень у процесі надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з травмою тазу за політравми. Визначено основні причини летальності, характер і структуру помилок та ускладнень під час лікування постраждалих з поєднаною травмою тазу. Доведено позитивну роль стабілізації тазового кільця у разі нестабільної травми тазу за найкоротніших термінів після травми з використанням апаратів зовнішньої фіксації та розробленого пристрою (тазових щипців). Вивчено віддалені анатомо-функціональні результати лікування постраждалих з поєднаними пошкодженнями тазу за розробленою схемою більшої оцінки результатів пошкоджень тазу та їх наслідків.

  Скачати повний текст

Розроблено й апробовано за клінічних умов новий цементний ендопротез кульшового суглоба під час хірургічного лікування 160-ти пацієнтів, який враховує варіабельність шийково-діафізарного кута. За результатами розрахунків визначено геометричні характеристики перерізів ніжки ендопротезів різних модифікацій. Експериментально досліджено поведінку деталей і вузлів ендопротеза у разі використання різних пар тертя за умов статичної та динамічної взаємодії, сухого тертя, а також під час використання аналогів синовіальної рідини. Одержано результати триботехнічних вимірювань на поверхні головки ендопротеза, зроблено їх комп'ютерну обробку. Змодельовано відносну мікрорухомість компонентів ендопротезів (прилеглих шарів кістки, цементу, металевої та полімерної частин ендопротеза) за умов ходи пацієнта. Визначено небезпечні фази процесу, величини мікрорухомості, що дозволяє встановлювати терміни та режими післяопераційної реабілітації пацієнтів. Розроблено біомеханічну математичну модель корпуса ендопротеза, яка дозволяє визначати залежності робочих напружень у матеріалі ендопротеза від типорозмірів (модифікацій) конструкції, величини шийково-діафізарного кута та ваги хворого (анатомічних особливостей пацієнтів). Розроблено та запропоновано комп'ютерну методику автоматизованого проектування, аналізу міцності ніжки ендопротеза кульшового суглоба з використанням методу скінченних елементів, що дозволило оцінити його експлуатаційні характеристики залежно від матеріалу, модифікації, навантаження. З застосуванням розроблених методик і конструкцій успішно прооперовано 160 пацієнтів.

  Скачати повний текст

Проведено біомеханічні дослідження 60 анатомічних препаратів кісток таза, проаналізовано наслідки лікування 300 потерпілих із нестабільними ушкодженнями тазового кільця. Експериментально та практично доведено переваги застосування для позаосередкового остеосинтезу таза і анатомічно обгрунтовано його параметри. Обгрунтовано концепцію окремо керованого стрижня. Отримані в експерименті біомеханічні дані дозволили розробити механо-математичну модель тазу, теоретично обгрунтувати зв'язок конструктивних схем монтажу апаратів зовнішньої фіксації від ступеня порушення стабільності тазового кільця. На базі розрахункових методів за даними різних видів клініко-рентгенологічного обстеження розроблено діагностичний алгоритм і вироблено критерії кількісної оцінки порушення стабільності тазового кільця, що дозволило зв'язати їх з вибором принципів і методів позаосередкового остеосинтезу.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі класифікації та даних аналізу рентгенограм ушкоджень кісток таза та стегна з використанням розрахункових методів і на базі комп'ютерного аналізу порушень стабільності переломів створено бальну шкалу порушень стабільності тазового кільця та шкалу порушень стабільності переломів стегнової кістки, що дає змогу уніфікувати оцінку тяжкості ушкоджень таза та стегна й регламентувати вибір оперативного або консервативного методу лікування ушкоджень. Уперше показано, що використання пристроїв малоінвазивної технології для остеосинтезу переломів кісток таза та стегнової кістки у постраждалих у тяжкому та дуже тяжкому стані сприяє уникненню травматичності, дає змогу визначити оперативний захід та досягти стабілізації ушкоджених сегментів у гострому періоді травми. Запропоновано алгоритм лікувально-діагностичних заходів під час надання медичної допомоги постраждалим з ушкодженнями таза, ділянки кульшового суглоба та стегна в гострому періоді травми, що є двонаправленою схемою та дозволяє визначити характер травми таза і стегна, а також зробити оптимальний вибір методу лікування.

  Скачати повний текст