Досліджено динаміку деструктивно-відновних процесів у шкірі статевозрілих щурів на моделі кріопошкодження під впливом озонованих розчинів з різними концентраціями озону (1мг/л, 6 мг/л, 12 мг/л) у порівнянні з впливом екстракта плаценти "офіцинального" та мазі "Левомеколь" з використанням морфометричного, біохімічного, морфологічного, гістохімічного, мікробіологічного, термографічного методів. Показано, що стимуляція процесів репарації тканин шкіри озонованим фізіологічним розчином з різною концентрацією озону підвищується зі зниженням його концентрації (від 12 мг/л до 1 мг/л). Найкращий лікувальний ефект на шкіру, ушкоджену дією холоду, зафіксовано у разі введення озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 1 мг/л: встановлено значне зменшення виявів реакції запалення, прискорення епітелізації кріопошкодження, що сприяє формуванню тонкої та ніжної рубцевої тканини. У разі використання озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону 12 мг/л виявлено затримку процесів репарації тканин. Визначено спільні ознаки дії озонованих розчинів різних концентрацій на видову різноманітність мікроорганізмів. Встановлено, що їх використання сприяє ерадікації кріопошкоджень від грибів та анаеробних мікроорганізмів. Розроблено прилад, що реєструє потік теплового випромінювання в області кріопошкодження, запропоновано й апробовано методику його використання, яка дозволяє оцінювати процеси репарації тканин та якість лікування кріопошкоджень шкіри щурів. Встановлено спільні ознаки у змінах потоку інфрачервоного випромінювання після моделювання кріопошкоджень у різних експериментальних груп, зокрема, зафіксовано значне зростання досліжуваних показників у першу добу та локальний максимум на 7 - 8-му добу.

  Скачати повний текст

Вперше доведено можливість використання лабораторних білих нелінійних щурів як об'єкта для дослідження морфофункціонального стану ліофілізованих ксенотрансплантатів шкіри свині. Встановлено, що за умов локальної кріодеструкції шкіри III ступеня виникає порушення функціонального стану печінки, максимум якого настає на 14-ту добу експерименту з поступовим відновленням показників до 28-ї доби. З'ясовано, що раннє, через добу, видалення на цьому тлі нежиттєздатної шкіри і накладання ліофілізованих ксенодермотрансплантатів супроводжується позитивним впливом на структурно-функціональну організацію печінки протягом перших 14-ти діб після ураження, у порівнянні з тваринами, яким ксено-дермопластику не виконували, що підтверджується за показниками жовчо-видільної, поглинально-видільної та глікогенсинтезувальної функцій печінки. З'ясовано, що у даний термін спостереження створюються сприятливі умови для загоєння рани, меншою є сума деструктивних змін у паренхімі печінки. Доведено, що на тлі гострого холодового стресу та локальної кріодеструкції шкіри виникають більш виражені порушення морфофункціонального стану печінки з максимумом на 7-му добу експерименту. Встановлено, що використання за даних умов ксенодермопластики забезпечує вищі показники функціонального та морфологічного стану печінки протягом усього терміну спостереження.

  Скачати повний текст