Вперше розроблено математичну модель шахтного травматизму, що дозволяє на підставі аналізу гірничо-геологічних, санітарно-гігієнічних і виробничих факторів прогнозувати частоту виникнення травм на вугільних шахтах. Встановлено негативний вплив виробничих чинників на перебіг і результат травматичного шоку у шахтарів. На підставі дослідження особливостей метаболічних процесів у потерпілих з тяжкими шахтними травмами на етапах медичної евакуації уточнено їх патогенез. Розроблено метод прогнозування наслідків травматичної хвороби на догоспітальному етапі у шахтарів з тяжкою травмою. Одержано нові дані щодо ефективності інфузійної терапії і протишокових фармакологічних засобів, застосованих для надання невідкладної допомоги травмованим шахтарям під землею. Встановлено нормативи обсягу та якісного складу медичної допомоги безпосередньо на місці травми та на етапах медичної евакуації. Вперше на підставі вивчення біоритмів шахтарів розроблено методику профілактики виробничого травматизму, що полягає у негайному припиненні робочої діяльності у разі негативного впливу професійних умов на фізичний стан людського організму.

  Скачати повний текст

Показано, що одноразове, внутрішньочеревинне введення препарату "Пентоксифіліну" в роздробленому дозовому режимі (123,6 мг/кг), безпосередньо перед декомпресією задніх кінцівок забезпечує виражений протекторний ефект стосовно захисно-адаптаційних механізмів, реалізованих на етапі біотранспорту (за рахунок підвищення ємності й афінітету сироваткових білків до лігандів), а також посилення передачі внутрішньоклітинного сигналу (за рахунок збільшення концентрації ендогенного протектора гіпоксії цАМФ). Переддекомпресійне введення пеноксифіліну регулює прооксидантно-антиоксидантну рівновагу шляхом зниження інтенсивності ліпідпереокиснення та збільшення рівня компонентів антиокисної системи захисту організму, а також зниженням гіперферментемії, забезпеченням нефропротекторної дії за форми травматичної хвороби, що моделюється.

  Скачати повний текст

Проаналізовано патогенетичні особливості перебігу тяжкої травми (ТТ) в поєднанні з механічним пошкодженням 10 % шкіри та його корекції з використанням ксенодермопластики. Розроблено модель тяжкої травми, яка допомагає розкрити патогенні механізми впливу додаткового механічного видалення 10 % площі поверхні шкіри на її перебіг. Зазначено, що за умов ТТ виникає виражена активація центрального контуру регуляції серцевого ритму та підвищення пульсового кровонаповнення тіла щурів у процесі зменшення тонусу артеріальних судин, поступове зниження показників функціональної активності печінки, наростання активності маркерних ферментів цитолізу, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та ендогенної інтоксикації (ЕІ), ознаки виснаження антиоксидантного захисту (АЗ), які до сьомої доби стабілізуються. Досліджено додаткове механічне пошкодження 10 % поверхні шкіри, яке супроводжується істотним погіршенням досліджуваних показників, появою дистрофічно-некротичних змін у печінці, нирках, серці та легенях, зростанням кількості загиблих тварин, яка на сьому добу складає 60 %. Доведено, що під час застосування ксенодермопластики покращується більшість показників варіаційної пульсометрії, центральної гемодинаміки, цитолізу, ЕІ, ПОЛ, АЗ та функціонального стану печінки.

  Скачати повний текст

Вперше визначено провідні доклінічні, прогностичні критерії ініціації гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) у постраждалих з політравмою. Доведено доцільність моніторингу кількості симптомів синдрому системної запальної відповіді в динаміці травматичної хвороби для прогнозування інфекційних та ГСУ під час політравми. Підтверджено значення підвищеної загибелі лімфоцитів для прогнозування інфекційних та гнійно-септичних ускладнень. Вперше розроблено алгоритм лікувальної тактики, спрямований на запобігання ГСУ у разі політравми, на підставі визначення об'єктивізованих критеріїв малого, середнього та високого ризику їх виникнення.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив церебролізину та пропесу на перебіг ранового процесу, що довго не загоюється. За умов експерименту встановлено, що препарати мають виражені протизапальні та репаративні властивості, які мали прояв у нормалізації окиснювально-відновних процесів, зменшенні експресії прозапальних цитокінів, підсиленні епітелізації ранового дефекту, утилізації некротизованого та синтезі нового колагену, підвищенні ангіогенезу. На підставі порівняння ефективності досліджених препаратів з метилурациловою маззю з урахуванням місцевих проявів, біохімічних і морфологічних даних установлено, що препарати церебролізин і пропес за їх дією значно перевершують мазь. Доведено, що паравульнарне введення церебролізину та пропесу є значно ефективнішим, ніж внутрішньом'язове. За цього введення церебролізину або пропесу - ефективнішим, ніж застосування метилурацилової мазі.

  Скачати повний текст