Вдосконалено існуючу систему хірургічного лікування повних пошкоджень ротаційної манжети плеча. Вивчено біомеханічну роль ротаційної манжети плеча та біомеханічні розлади, що виникають у разі повного її пошкодження. Запропоновано методику оперативного втручання. Досліджено функціональні особливості кровопостачання інсерційної частини сухожилля надостного м'яза за методом ультразвукової допплерометрії. Розроблено абдукційну пов'язку для динамічної іммобілізації плеча в післяопераційному періоді. Клінічно апробовано запропоновані нововведення під час проведення комплексного хірургічного лікування 22 хворим з повними пошкодженнями ротаційної манжети плеча, що призвело до суттєвого, статично значимого покращання результатів лікування. Наведено алгоритм лікувально-діагностичних заходів у хворих з різними видами патології ротаційної манжети плеча.

  Скачати повний текст

Розроблено оптимальний варіант анестезіологічного забезпечення під час операцій на верхній кінцівці. Виявлено доцільність використання регіональної анестезії лідокаїном з додаванням в якості ад'ювантів буторфанолу та клофеліну, або анестезії бупівакаїном для покращання перебігу анестезіологічного забезпечення та лікування післяопераційного болю.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливостїі діагностики і тактики хірургічного лікування хворих із ГЗЗ (гнійно-запальні захворювання) верхньої кінцівки з урахуванням ССЗВ (синдром системної запальної відповіді). Вперше запропоновано оцінювання ГЗЗ кисті та верхньої кінцівки за глибиною ураження, розвитком ССЗВ і характером запалення як спосіб визначення необхідності виконання розширеного оперативного втручання. Увагу приділено питанням проведення комплексного хірургічного лікування з використанням ретроградного болюсного внутрішньовенного введення гатифлоксацину та тривалої регіонарної внутрішньоартеріальної інфузії антибіотико-латренової суміші. Надано визначення рівню "М" співвідношення метаболітів в гнійному осередку та переферичній крові як показника розвитку ССЗВ хворих із ГЗЗ верхньої кінцівки. Оцінено діагностичну значимість методу ГРХМС (газо-рідинно-хромато-мас-спектрометрія) для визначення рівня тканинних метаболітів, а також маркерів мікроорганізмів і органних уражень у хворих із ГЗЗ верхньої кінцівки у випадку розвитку ССЗВ.

  Скачати повний текст

Представлено новий підхід до розв'язання наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з наслідками травм ліктьового суглоба на основі аналізу тривимірних математичних моделей "кістка-апарат зовнішньої фіксації", що дозволило розробити та біомеханічно обгрунтувати конструкцію кульового шарніра для апарата зовнішньої фіксації та розробити метод мінімально травматичного дистракційного артроліза без проведення осьової спиці, що дозволяє з максимальною ефективністю відновити рухи в ліктьовому суглобі. Проаналізовано результати лікування 133-х пацієнтів з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, які були розділені на дві групи. Розроблено систему оцінки зниження функції верхньої кінцівки для хворих з наслідками ушкоджень ліктьового суглоба, що дозволило спростити внесення адекватного рішення лікарями-експертами медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) щодо обмеження їх життєдіяльності, клінічного та трудового прогнозу, а також створити план проведення індивідуальних реабілітаційних заходів. На основі аналізу клінічного матеріалу розроблено принципово нові індивідуальні програми медичної реабілітації, клінічна апробація яких дозволила значно підвищити ефективність лікування й якість життя хворих з наслідками травм ліктьового суглоба.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання хірургічного лікування та післяопераційної реабілітації пацієнтів з травматичними дефектами термінальних відділів пальців кисті. Сформульовано визначення понять "термінальний відділ пальця кисті" та "дефект термінального відділу пальця кисті". Запропоновано класифікацію термінальних дефектів пальців, обгрунтовано показання та протипоказання щодо проведення відновних операцій з використанням мікрохірургічної техніки. Розроблено нові тактичні варіанти застосування різних методів хірургічного лікування залежно від тяжкості травми, ушкодження супутніх структур та віку пацієнта. Визначено строки та ступінь відновлення чутливості та функцій травмованого пальця. Обгрунтовано методику оцінки віддалених результатів лікування, проаналізовано можливі помилки та ускладення, запропоновано шляхи їх профілактики та корекції. На основі вивчення віддалених результатів різних способів реконструктивно-відновних втручань вперше розроблено комлпексний індивідуальний підхід щодо ведення операційного періоду у вигляді "Протоколу реабілітації".

  Скачати повний текст