Установлено, що у випадку дивертикульозу товстої кишки (ТК) майже завжди (84,8 %) є наявними ознаки хронічного запального процесу, який може спричинити гострий дивертикуліт (ГД) ТК. Відзначено особливість розповсюдження дивертикулітів у ТК - "множинну групову" локалізацію дивертикулів, яку виявлено у 18,2 % усіх хворих з дивертикульозом. Опрацьовано клінічну симптоматику та діагностику окремих форм ГДТК, систематизовано й удосконалено їх класифікацію. Вивчено особливості перебігу ускладнених форм ГДТК залежно від локалізації дивертикула та прилеглих до нього анатомічних структур. Уперше виділено та описано неускладнену, перитонеальну та заочеревинну форми ГДТК. Створено формалізовану систему визначення операційного ризику (ОР) як одного з детермінантів вибору методу операційного втручання. Уперше запропоновано класифікацію оперативних втручань за умов ГДТК. Наведено характеристику віддалених результатів лікування цих хворих після оперативних втручань певних типів.

  Скачати повний текст