Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих на мітральний стеноз (МС) методом черезшкірної балонної мітральної вальвулопластики (ЧБМВ). На підставі застосування клініко-ехокардіографічних показників визначено її ефективність у порівнянні з черезшлуночковою мітральною комісуротомією (ЧМК) на етапах багаторічного (до 5-ти років) спостереження. Показано, що в результаті проведення ЧБМВ і ЧМК у хворих на МС у ранньому післяопераційному періоді поряд з клінічним покращанням досягнуто збільшення мітрального отвору більш, ніж удвічі, та зниження трансвальвулярного градієнта діастолічного тиску (ТГДТ) більше, ніж на 50 %. У хворих на МС після ЧМК у ранньому післяопераційному періоді зафіксоване більш виражене збільшення площі мітрального отвору (S МО) та зниження ТГДТ у порівнянні з результатами ЧБМВ. Виявлено, що віддалений результат після ЧБМВ (через 5 років) є кращим - частота рестенозів була 12,5 % проти 18,1 % після ЧМК, аналогічною до даних показників була і динаміка морфофункціональних змін серця та клінічного стану хворих, за винятком розмірів лівого передсердя (ЛП), які не корелювали з S МО та ТГДТ. Доведено, що використання даних видів інвазивного лікування МС сприяє нормалізації та значному зниженню систолічного тиску у легеневій артерії навіть у разі вихідної легеневої гіпертензії (ЛГ) III ступеня. Експериментально доведено, що ЧБМВ є методом вибору в лікуванні навіть найбільш тяжких хворих на МС (V стадія вади). Встановлено, що застосування ЧБМВ як остаточного або підготовчого етапу для радикального втручання (протезування мітрального клапана) сприяє поліпшенню гемодинамічного та клінічного стану хворих на МС у 47,4 % випадків.

  Скачати повний текст

З метою поліпшення ефективності ультразвукової оцінки морфофункціональної перебудови міокарда у хворих з хронічною клапанною патологією серця розроблено комплекс показників, що дають можливість передбачати зворотність міокардіальних змін та оптимізувати вибір строків проведення хірургічної корекції вад. Проаналізовано результати ехокардіографічного обстеження 553-х хворих на клапанні вади серця на різних стадіях хвороби, до та після хірургічного лікування, з використанням сучасних методів діагностичного зображення. Розроблено критерії діагностики та оцінки зворотності міокардіальних змін внаслідок хронічного перевантаження на підставі вивчення динаміки ультрасонографічних показників з урахуванням поздовжньої кінетики шлуночків та їх діастолічної функції. Проведено доплерівське дослідження адаптаційнх змін коронарного кровоплину та виявлено його особливості для різних вад серця. Розроблено альтернативні методи неінвазивної ультразвукової діагностики легеневої гіпертензії. Здійснено порівняльне вивчення різних методик ехокардіографічного зображення, з урахуванням одержаних результатів оптимізовано процес розпізнавання морфологічних змін для окремих нозологічних одниць, які викликають розлади функціонування нативних і протезованих клапанів і призводять до клапанної кардіоміопатії.

  Скачати повний текст