Вперше проведено комплексне дослідження кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини та запропоновано їх варіанти, які можна використовувати як структурні критерії норми. За допомогою статистичного аналізу та математичного моделювання підтверджено морфофункціональну неоднорідність різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Запропоновано нові морфофункціональні принципи оптимальності різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Доведено, що русло повинно забезпечувати не лише мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки. Обгрунтовано, що русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові й артеріальної стінки. З використанням генетичного алгоритму проведено селекцію оптимальних, відповідно до запропонованих принципів, кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця, які можна використовувати як структурні критерії норми. На базі математичної моделі створено комп'ютерну програму, що дозволяє генерувати фізичну модель внутрішньоорганного артеріального русла серця людини за умов норми, одержувати її візуальні зображення, імітувати внутрішньоартеріальну гемодинаміку.

  Скачати повний текст

Запропоновано технологію передопераційного резервування компонентів аутокрові як етапу передопераційної підготовки хворих, яка передбачає диференційований вибір виду гемодилюції та складу інфузійних середовищ з урахуванням толерантності до гіпоксії-анемії. Після проведення передопераційного резервування компонентів аутокрові у хворих завдяки диференційованому вибору гемодилюції відзначено покращання показників центральної гемодинаміки та гемограми. Внаслідок проведення "антигіпоксичної" гемодилюції відзначено відновлення показників доставки, споживання кисню та показника транскапілярного обміну завдяки імуноорієнтованій терапії, що передбачає плазмаферез, виявлено стабілізацію показників клітинної ланки імунітету, що характеризує усунення імуносупресії. Відзначено, що впровадження технології передопераційного резервування компонентів аутокрові дозволило зменшити не менше, ніж на 45 % час післяопераційної ШВЛ, більше, ніж удвічі зменшити частоту розвитку гепатонефропатії, компартмент-синдрому, респіраторного дистрес-синдрому, зменшити або виключити розвиток гемолізу, виключити додаткове проведення гемотрансфузії, зменшити час перебування у відділенні інтенсивної терапії не менше, ніж на 50 %.

  Скачати повний текст

Визначено достовірну різницю між кількісними показниками величин лівої та правої легеневої зв'язок та корелятивні зв'язки між розмірами лівих і правих легеневих зв'язок і між ними та величинами легень, їх воріт і нижніх частин. Виявлено періоди активного та сповільненого росту легеневих зв'язок. Вивчено кровопостачання легеневих зв'язок, надано назви усім п'яти їх артеріям. Досліджено кровозабезпечення легеневих зв'язок у нормі та показано компенсаторні зміни артерій легеневих зв'язок і суміжних органів на 70-ти собаках у трьох серіях експерименту, пов'язаних із припиненням припливу крові за гілками легеневої артерії. Виявлено збільшення їх просвіту, звивистість, розкриття перекапілярних анастомозів з гілками легеневої артерії суміжних з легеневою зв'язкою ділянок легень. Доведено, що легеневі зв'язки мають великі потенційні резерви, які проявляються повністю за умови знекровлення прилеглих до них ділянок легень.

  Скачати повний текст

За результатами комплексного вивчення всіх видів ушкоджень стравоходу та аналізу накопичених даних розроблено систематизований підхід до лікування хворих з цими ушкодженнями. Уперше доведено доцільність зашивання всіх ушкоджень незміненої стінки стравоходу, незалежно від часу, що минув з моменту ушкодження до початку лікування. Удосконалено інтра- та післяопераційну діагностику розповсюдженості медіастиніту, що визначає тактику його лікування. Розвинуто методику щодо виду хірургічного втручання на ділянці стравоходу залежно від стану стравохідної стінки у разі ушкодження. Запропоновано критерії консервативного лікування досліджених ушкоджень.

  Скачати повний текст

Вивчено показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові та кислотно-основного стану (КОС) пацієнтів за умов операцій на легенях. Науково обгрунтовано та впроваджено комплекс методів для оцінки адекватності анестезії, суттю якого є одночасне здійснення аналізів показників центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові і КОС, а також параметрів варіабельності серцевого ритму (ВСР). Вивчено реакції автономної нервової системи хворих з використанням методу математичного аналізу ритму серця під час операцій з приводу бульозної емфіземи легень (БЕЛ) за різних методик загальної анестезії. Надано клініко-фізіологічну інтерпретацію змін ВСР хворих під час таких операцій. Установлено, що у разі операцій з приводу БЕЛ показники ВСР є більш чутливими доклінічними маркерами адекватності анестезії, ніж традиційно використовувані показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, газів крові та КОС. Уперше встановлено, що запобігальна аналгезія забезпечує високу стабільність вегетативної регуляції під час операцій з приводу БЕЛ. Розроблено та впроваджено способи оптимізації загальної анестезії у хворих, прооперованих з приводу БЕЛ, у аспекті стабільності вегетативної регуляції в інтраопераційному та найближчому післяопераційному періоді.

  Скачати повний текст

Експериментально вивчено структурно-просторову перебудову коронарного русла собак за умов пострезекційної легеневої артеріальної гіпертензії та її хірургічної корекції. За результатами гістологічних, стереометричних і морфометричних досліджень установлено зв'язок ступеня прояву та характеру структурно-просторової реорганізації коронарних судин від тривалості післяопераційного спостереження. Установлено, що хірургічна корекція легеневої артеріальної гіпертензії дозованим звуженням легеневого стовбура забезпечує зменшення гемодинамічного навантаження тільки на легеневі судини, що сприяє оптимізації процесів оксигенації та покращує просторову організацію судин серця. Використання дозованого звуження каудальної порожнистої вени дозволяє значно зменшити гемодинамічне навантаження на легеневі судини та на праві відділи серця, що покращує стан коронарних судин.

  Скачати повний текст