Встановлено, що параметрами ендоекологічного стану порожнини рота є фізико-хімічні властивості ротової рідини. Вивчено клініко-фізіологічні показники стану слизової оболонки рота. Доведено, що за умов впливу малих доз радіації на фоні гіпотиреозу відбуваються зміни вказаних параметрів ендоекологічного стану порожнини рота в осіб, що мають гіпофункцію щитоподібної залози і постійно проживають на Рівненщині та Житомирщині. Виявлено роль процесів апоптозу (за електронно-мікроскопічними ознаками) та порушення балансу між перекисним окисненням ліпідів і антиоксидантним захистом у змінах, що відбуваються в слизовій оболонці рота за умов окремої та бінарної дії малих доз радіації та гіпофункції щитоподібної залози. Відзначено, що санаторно-курортні фактори, головним з яких є слабомінералізована вода "Нафтуся", нормалізують фізико-хімічні параметри ротової рідини, не впливають на стан слизової оболонки порожнини рота. Наведено оцінку впливу олії з насіння амаранту на регенеративні процеси в слизовій оболонці рота.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичні механізми розвитку артропатій на підставі аналізу клініко-імунологічних показників у хворих з тиреоїдною чи супутньою патологією суглобів - остеоартрозом і ревматоїдним артритом. Застосування нестероїдних протизапальних препаратів і хондропротекторів за умов комплексного лікування хворих на гіпотиреоз з артропатіями покращує результати лікування, сприяє нормалізації імунних показників і цитокінового профілю.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих зі зниженою функцією щитовидної залози. Проаналізовано стан ліпідного обміну, перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, а також реологічні властивості крові й агрегацію тромбоцитів у хворих на ІХС у залежності від вираженості гіпофункції щитовидної залози. Оцінено стан центральної гемодинаміки, діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ІХС зі зниженою функцією щитовидної залози. Оптимізовано методичні підходи до лікування даних хворих із різними ступенями гіпофункції щитовидної залози.

  Скачати повний текст

Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, психосоціального статусу, ендокринологічних порушень і стан гомеостазу в жінок з нормальною та зниженою функцією щитовидної залози. Показано значення психосоціальних чинників у генезі розвитку клімактеричного синдрому на тлі гіпофункції щитовидної залози. Установлено взаємозв'язок між клінічними, психосоціальними, ендокринними порушеннями та станом гомеостазу в жінок з гіпофункцією щитовидної залози, що дало змогу одержати інформацію про патогенез клімактеричного синдрому і негативного впливу зниженої функції щитовидної залози на репродуктивну систему жінок. Обгрунтовано необхідність удосконалення методики корекції клімактеричних порушень.

  Скачати повний текст

З використанням результатів комплексного обстеження 281-го хворого на первинний гіпотиреоз (ПГ) розроблено концепцію патогенетичної ролі порушення метаболічного та біоенергетичного гомеостазу у формуванні неврологічних розладів різних варіантів у разі ПГ. Визначено багаторівневе ураження нервової системи за умов ПГ, а також основні неврологічні форми - енцефалопатію, енцефалополіневропатію, енйцефаломієлополіневропатію та нервово-м'язові синдроми, їх клініко-інструментальні особливості та прогредієнтний перебіг у разі прогресування тяжкості ПГ. Доведено, що основними патогенетичними ланками формування неврологічних ускладнень у разі ПГ є інтенсифікація вільнорадикального окиснення, виснаження антиоксидантного резерву, підвищення атерогенного потенціалу крові, дисбаланс нейромедіаторних систем, розвиток енергетичного дефіциту та лактатацидозу. Визначено взаємозв'язки між тиреоїдним дисбалансом, метаболічними та біоенергетичним порушеннями, клінічними та структурно-функціональними проявами неврологічного дефіциту. Виділено метаболічні критерії прогнозу щодо розвитку неврологічних порушень у разі ПГ. Розроблено комплексні патогенетично обгрунтовані схеми лікування неврологічних ускладнень ПГ і доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

Виявлено типи реакції центральної нервової системи (ЦНС) у хворих на маніфестний і субклінічний гіпотиреоз за функціональних проб. Установлено характер гемодинамічих змін на всіх рівнях від магістрального до мікрогемоциркуляторного. Вивчено взаємозалежності гемодинамічних показників, спонтанної та викликаної біоелектричної активності у хворих на гіпотиреоз, вплив тиреоїдного статусу на характер цих зв'язків. Визначено стан біоелектричної активності стовбурних структур на фоні гіпотиреозу. Проведено порівняння цих параметрів за маніфестного та субклінічного гіпотиреозу, визначено характерні риси та їх залежність від стану функціонування щитовидної залози. Вивчено взаємини спонтанної та спричиненої біоелектричної активності головного мозку на фоні маніфестного та субклінічного гіпотиреозу, визначено вплив тиреоїдного статусу на характер і силу цих взаємодій. Проведено аналіз кореляційних взаємозалежностей гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у досліджених хворих і вплив функціонального стану щитовидної залози. З використанням статистичного аналізу, на підставі комплексного вивчення параметрів біоелектричної активності та гемодинаміки в осіб, що страждають на субклінічний гіпотиреоз, виявлено особливості порушень ЦНС, що визначають характер розвитку неврологічної патології на фоні гіпотиреозу. З'ясовано ранні ознаки формування розладів нервової системи, що розвиваються на тлі маніфестного та субклінічного гіпотиреозу.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження функціонального стану системи гіпофіз-яєчники та тиреоїдного гомеостазу, а також структурних особливостей щитовидної залози (ЩЗ), молочних залоз (МЗ) і внутрішніх статевих органів за даними інструментальних методів дослідження у жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом. Встановлено наявність корелятивних зв'язків між окремими показниками функціонального стану ЩЗ і репродуктивної системи й уточнено механізми розвитку поєднаної дисгормональної патології матки та МЗ на фоні гіпотиреозу. Обгрунтовано необхідність моніторингу жінок репродуктивного віку з гіпотиреозом і розроблено його схему. Доведено ефективність даної системи моніторингу для раннього виявлення, своєчасної корекції та динамічного спостереження.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування ендокринної безплідності у жінок, поєднаної з субклінічними формами гіпотиреозу, для виявлення якого в сумнівних випадках доцільно проводити пробу з метоклопрамидом з визначенням рівня тиреотропного гормону і пролактину у сироватці крові до внутрішньовенного введення препарату, потім за 30, 90 і 120 хвилин після першої ін'єкції. Виявлено: субклінічний гіпотиреоз викликає порушення гіпоталамо-гіпофізарних взаємовідносин, а це призводить у більшості випадків до виникнення гіперпролактинемії, на фоні якої розвивається стійка ановуляція, що не піддається корекції навіть на фоні її індукції. Показано, що проведення стимуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, доцільно проводити після нормалізації лабораторних показників тиреотропного гормону і пролактину в сироватці крові шляхом призначення тиреоїдних та пролактинінгібуючих препаратів. Тривалість прийому і доза останніх безпосередньо зумовлені ступенем імунологічних порушень. Впровадження запропонованого підходу до стимуляції та овуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, дозволило підвищити ефективність запліднення з 16,7% до 46,7%.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено показники ліпідного обміну, структури та гемодинаміки серця, функціонального стану нейро-м'язкової системи у разі субклінічного гіпотиреозу (СГ) за умов йодної недостатності. Встановлено, що в неорганізованій популяції чоловіків і жінок поширеність СГ становила 3,3% у низькогорному та 5,3% - у високогорному селах Карпатського регіону за умов йодної недостатності середньої тяжкості. На підставі узагальнення результатів 10-річного спостереження за динамікою та станом спонтанної еволюції СГ визначено розвиток явного гіпотиреозу у 32,4%, відсутність прогресування - у 53,8% і нормалізацію функціонального стану щитовидної залози - у 15,8% обстежених. Визначено роль СГ як фактора ризику розвитку атеросклерозу. Проаналізовано особливості змін показників структури та термодинаміки серця у випадку СГ, а також вплив на них терапії L-тироксином. Обгрунтовано можливість застосування мікрохвильової резонансної терапії у лікуванні СГ.

  Скачати повний текст