На підставі клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження здійснено порівняльний аналіз різних методів контрацепції у жінок з тиреоїдною патологією. На підставі комбінованого використання гормональних і внутрішньоматкових контрацептивів на фоні імунокорекції запропоновано методики попередження непланової вагітності у жінок з тиреотоксикозом і гіпотиреозом з метою зниження виникнення непланової вагітності, поліпшення їх соматичного та репродуктивного стану здоров'я.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі діагностики і раціонального хірургічного лікування вогнищевої патології щитовидної залози (ВПЩЗ) - вузлового зобу, пухлин, кіст, тиреоїдитів. Для розробки зазначених питань було проаналізовано динаміку відповідних епідеміологічних показників в Україні та м.Києві, визначено тенденції патоморфозу та досліджені маловідомі аспекти патогенезу ВПЩЗ. Створено схему діагностично-лікувального алгоритму, акцент в якій ставиться на вчасному клініко-фізикальному обстеженні, тонкоголковій аспіраційній біопсії та динамічному ультразвуковому дослідженні. Запропоновано індивідуалізований підхід до визначення лікувальної тактики при ВПЩЗ, який грунтується на зваженні визначених критеріїв прогнозу ефективності супресивної терапії, несприятливого перебігу, малігнізації. Розроблена технологія лікування ВПЩЗ, що включає консервативну терапію, нові малоінвазивні хірургічні методи та удосконалену методику хірургічної операції, дозволяє зменшити ризик операційних ускладнень, досягти лікувального ефекту простішим і безпечнішим шляхом, усунути необхідність хірургічного втручання у 40% хворих.

  Скачати повний текст

Проведено поріняльний аналіз захворюваності на гіпотиреоз та ендемічний зоб на радіаційно-ендемічних територіях Прикарпаття. Розроблено діагностичні критерії гіпотиреозу на підставі обстеження 210 хворих на гіпотиреоз середнього та важкого ступеня, 460 осіб, що проживають на радіаційно-ендемічних територіях (200 осіб - контрольна група). Розроблено діагностичну скринінг - систему активного виявлення гіпотеріозу, за допомогою якої встановлено діагноз у 76 % випадків, що дозволяє її використовувати як метод догоспітальної оцінки зниження функції щитовидної залози у ході масового обстеження населення. Зроблено висновок, що дія малих доз гамма - опромінення позначається на щитовидній залозі - з'являються дистрофічні зміни паренхіми та її гіпофункція. На підставі отриманих даних морфометрії доведено, що збільшується площа просвіту фалікулів, але зменшується площа фалікулярного епітелію.

  Скачати повний текст

На основі клініко-морфологічних зіставлень обгрунтовано вибір стандартного комплексу діагностичного обстеження при хірургічному захворюванні щитовидної залози (ЩЗ). Стандартний комплекс обстеження базується на оригінальному способі візуалізації ЩЗ. Проекціювання ЩЗ в системі топографічних координат в тому числі і на передню поверхню шиї в реальному масштабі дозволяє наочно планувати оперативне втручання. Указано на доцільність використання стандартної карти динамічного спостереження при хірургічних захворюваннях ЩЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенетичні особливості гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у хворих зі зниженою функцією щитовидної залози (ЩЗ). На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу ГЕРХ, морфофункціонального стану слизової оболонки стравоходу та слизової оболонки шлунка, змін ліпідного обміну, тиреоїдного гомеостазу та функціонального стану ендотелію, даних рентгенологічного, ендоскопічного обстежень та експрес-pH-метрії стравоходу та шлунка встановлено зв'язок між давністю захворювання на гіпотиреоз, важкістю його перебігу та розвитком симптомів ГЕРХ. Удосконалено методику лікування хворих за поєднання ГЕРХ та гіпотиреозу із застосуванням ентеросгелю та електричного поля постійного струму. Доведено ефективність запропонованого методу лікування в залежності від виду рефлюксу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості перебігу доброякісних захворювань матки та розвитку синдрому хірургічної менопаузи у жінок з патологією щитовидної залози. На підставі клініко-параклінічного, гормонального, комплексного ультразвукового та морфологічного обстеження виявлено особливості розвитку доброякісних захворювань матки залежно від функціонального стану щитовидної залози. Розроблено та впроваджено у практику методи профілактики та корекції синдрому хірургічної менопаузи у жінок з патологією щитовидної залози.

  Скачати повний текст

Вивчено частоту порушень пубертату та зоба у хлопців, мешканців регіону йодного дефіциту. Установлено особливості їх клінічного перебігу. Досліджено гормональний стан системи гіпофіз - гонади та щитовидної залози, а також обгрунтовано підходи до терапії та профілактики цих порушень за умов йодного дефіциту. Обстежено 7 596 хлопців віком 12 - 17 років, для постійного спостереження відібрано 181-го хворого та 20 здорових осіб. Установлено, що 7,1 % хлопців мали недостатній статевий розвиток, серед них 56,9 % пацієнтів мали зоб I - II ступеня. Особливості клінічного перебігу корелятивного гіпогонадизму полягають у вираженому відставанні розвитку первинних і вторинних статевих ознак, низькорослості, інфальтильному типі будови тіла, за наявності ознак маніфестного гіпотиреозу, зниженні величин тестостерону, порушенні співвідношення тестостерону/лютеїнізувального гормону. Обгрунтовано й апробовано алгоритм терапії цих порушень.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості стану щитовидної залози та про- і антиокисдантної, а також імунної систем у хворих на остеоартроз (ОА). Встановлено несприятливий вплив уражень щитовидної залози на перебіг ОА та певний нівелюючий їх вплив на ефективність лікування. В крові виявлено зростання порушень рівноваги про- й антиоксидантної систем, імунної реактивності організму. На експериментальній моделі ОА висвітлено взаємозв'язок метаболічних змін у крові, тканині печінки та морфологічних змін суглобового хряща, периартикулярних тканин і порівняльні особливості їх корекції за допомогою ербісолу, рибоксину, їх поєднання, а також диклофенаку натрію. Обгрунтовано доцільність диференційованого застосування у хворих на ОА комплексного лікування із включенням ербісолу та рибоксину. Доведено хондропротекторну дію ербісолу та загальнометаболічну дію рибоксину у хворих на ОА, розглянуто особливості їх впливу на супутні та вікові ураження систем травлення, серцево-судинної та щитовидної залози.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено особливості функціонування тиреоїдної системи (ТС) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ТЧМТ) з одночасним проведенням замісної терапії тиреоїдними гормонами (ТГ). Зроблено порівняльну оцінку ступеня тиреоїдної недостатності у пацієнтів з ТЧМТ, яким проводилась стандартна інтенсивна терапія (ІТ) та у хворих, що додатково одержували морфін у малих дозах або замісну терапію ТГ. На підставі одержаних результатів виявлено різні патогенетичні механізми корекції дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГГТС) у пацієнтів з ТЧМТ. Виявлено, що клінічний ефект внаслідок введення морфіну в малих дозах або використання замісної терапії ТГ, не зважаючи на розходження у механізмах впливу на ГГТС, приблизно однаковий і дозволяє знизити летальність серед потерпілих з ТЧМТ на 14,4 % та 14,6 % відповідно. На підставі результатів наукового дослідження удосконалено концепцію формування функціональної недостатності ГГТС у хворих з ТЧМТ.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру психічних розладів у хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, хворих на тиреопатії у віддаленому періоді після перебування в зоні катастрофи. Установлено особливості перебігу цих порушень та психоендокринного синдрому. Доведено, що психічні розлади найчастіше мають прояв на органічному рівні, а клінічні особливості мають позитивну кореляцію та зниження функції щитовидної залози. Доведено, що психічні розлади у ліквідаторів наслідків аварії, що страждають на тиреопатії, мають характерні для психоендокринного синдрому на ранніх стадіях розвитку психічних порушень і тиреопатії. Виявлено особливості дослідженого синдрому саме для цієї категорії хворих - учасників ліквідації наслідків аварії на тлі тиреопатій з тенденцією до гіпотиреозу. Доведено, що у всіх хворих - ліквідаторів наслідків аварії з патологією щитовидної залози є типовими ефективні порушення та зміни в інтелектуально-мнестичній сфері. Розроблено комплекс діагностики психопатологічних проявів, що дозволяє виявляти психічні розлади у цих пацієнтів на ранніх етапах їх формування та котролювати ефективність терапії. Застосування запропонованих підходів до лікування УЛНА з захворюваннями щитовидної залози дозволяє скорочувати термін тимчасової непрацездатності та збільшувати період ремісії.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості гормонального стану та секреторної функції молочних залоз, якісний склад молока, захисні його властивості. Встановлено, що у породіль з патологією щитовидної залози відмічено дезорганізацію лактації, яка проявляється у пригніченні лактаційної функції у разі дифузного токсичного зоба та підвищенні її у випадку гіпотиреозу. З'ясовано, що у породіль із захворюваннями щитовидної залози має місце зміна якісного складу молока та зниження його захисних властивостей. Підвищення лактаційної функції та поліпшення композиційного складу молока у породіль, хворих на дифузійний токсичний зоб, досягається призначенням білково-вітамінного препарату "Фемілак-2". Нормалізація секреції та оптимізація якісного складу молока в хворих на гіпотиреоз наступає за умов включення до комплексної терапії тиреоїдину та йодовмісного препарату "Маринід". У новонароджених від матерів із захворюваннями щитовидної залози відмічено більш значну втрату маси тіла та повільне її відновлення в ранньому неонатальному періоді.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний клініко-лабораторний аналіз перебігу клімактеричного синдрому у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Встановлено особливості вегето-судинних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень. Виявлено вплив хірургічної менопаузи на функціональну активність щитовидної залози, наслідком якого є розвиток субклінічного гіпотиреозу (СГ) вже протягом першого року менопаузи. Виділено основні фактори ризику, що вказують на можливість розвитку СГ, до яких відносяться спадкова схильність, затримка статевого розвитку, абдомінальне ожиріння. Визначено особливості розвитку та клінічного перебігу метаболічного менопаузального синдрому у разі менопаузи різної етіології та зниженої функції щитовидної залози. Встановлено, що абдомінальне ожиріння, надлишкова маса тіла, порушення ліпідного обміну мають прогностичне значення у формуванні соматичної патології. Досліджено динаміку урогенітальних порушень у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Доведено, що дані порушення за наявності СГ виявляються вираженими атрофічними процесами піхвової стінки. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування загальноприйнятої замісної гормонотерапії (ЗГТ) та сполучення замісної гормонотерапії та L-тироксину у групі жінок з субклінічним гіпотиреозом та хірургічною менопаузою. Доведено, що використання сполучення ЗГТ та L-тироксину у лікуванні клімактеричного синдрому у жінок з субклінічним гіпотиреозом, незалежно від рівня збільшення концентрації тиреотропного гормону, забезпечує зниження частоти та ступеня вираженості клімактеричних ускладнень.

  Скачати повний текст