Вивчено особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця, а також стану системи L-аргінін - оксид азоту у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію (АГ), обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) і хронічним гломерулонефритом. Досліджено питання підвищення ефективності лікувальних заходів за прогресуючих нефропатій. Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту, що передбачає визначення концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окиснених форм NO - нітритів і нітратів та депонованої форми NO - нітрозотіолу. Установлено, що застосування інгібіторів ангітензинперетворювального ферменту (АПФ) й антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін - оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. З'ясовано, що інгібітори АПФ мають найбільш ефективний вплив у хворих на ХП і асенціальну АГ, в яких виявлено зменшення індексу маси міокарда ЛШ та відносної частки концентричної гіпертрофії ЛШ через 3 місяці. Показано, що у системі L-аргінін - оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується у разі збільшення тривалості лікування.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику уражень нирок і легенів у хворих на ревматоїдний артрит завдяки використанню міжфазної тензіореометрії сечі і конденсату вологи видихуваного повітря. Визначено окремі чинники, які впливають на частоту і перебіг ревматоїдного гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, амілоїдозу нирок, плевриту, дифузного інтерстиціального фіброзу, фіброзувального альвеоліту, ревматоїдних легеневих вузликів. Проаналізовано стан легеневого сурфактанту у тварин з експериментальним ад'ювантним артритом. За допомогою фізико-хімічних методів дослідження патологія нирок і легенів діагностується в 4,2 і 4,7 разів частіше, ніж під час загальновизнаного обстеження, а ефективність терапії нефропатії і пневмопатії залежить від початкових фізико-хімічних властивостей сечі і вологи видихуваного повітря. Глюкокортикоїдні гормони позитивно впливають на біофізичний стан сечі, а системна ензимотерапія - на параметри видихуваного повітря.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням розробки науково-методичних положень, що підвищують ефективність комплексної променевої діагностики захворювань нирок шляхом розвитку теоретичних основ, удосконалення існуючих і аналізу можливостей клінічного використання нових урорадіологічних методів. Проведено аналіз діагностичної ефективності променевих методів дослідження при основних захворюваннях нирок: ультразвукового, радіонуклідного, термографічного, комп'ютерної томографії та ядерно-магнітно-резонансної томографії. Вивчено морфометричні показники нирок стосовно променевих методик Експериментально обгрунтовано можливість використання НВЧ-візуалізації нирок. На основі багатофакторного аналізу показників діагностичної ефективності розроблено діагностичний алгоритм, що дозволяє оптимізувати вибір і підвищити ефективність методів променевої діагностики захворювань нирок.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження змін фільтраційно-екскреторної функції нирок, ниркової гемодинаміки, які проявляються як різнонаправлені зміни хвилинного об'єму клубочкової фільтрації, часу максимального накопичення, часу напіввиведення радіофармпрепарату, зменшення швидкості ниркового кровоплину і відносної ємності нирок у хворих з доклінічними стадіями діабетичної нефропатії. На тлі медикаментозних проб з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту - каптоприлом, нестероїдним протизапальним препаратом - індометацином, вивчено характер змін парціальних функцій і гемодинамічних показників нирок на ранніх стадіях розвитку діабетичної нефропатії у хворих на I тип цукрового діабету. Показано, що для більшості таких хворих з ознаками початкової нефропатії характерним є перекручення адекватної реакції на індометацин, що проявляється у подальшому зростанні швидкості клубочкової фільтрації, причому ці зрушення розвиваються на ранніх стадіях нефропатії. Встановлено, що зміни параметрів ниркової гемодинаміки у відповідь на введення каптоприлу залежать від стадії діабетичної нефропатії і можуть відображати реактивність гломерулярної гемодинаміки. Охарактеризовано стан гуморального імунітету, виявлено особливості продукції імуноглобулінів різних класів, антитіл до базальних мембран клубочків нирок у хворих з різноманітними, в тому числі доклінічними, стадіми діабетичної нефропатії. В результаті проведених досліджень поглиблено уявлення про патофізіологічні механізми формування різних стадій ураження нирок у хворих на ІЗЦД. Розроблено підходи до діагностики ранніх стадій діабетичної нефропатії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням удосконалення УЗ-діагностичних методів при захворюванні нирок у моряків. Проведено аналіз загальної та первинної захворюваності за поліклінікою плавскладу по усіх класах Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду. Ретроспективним аналізом цих показників здоров'я в динаміці 3-х річного періоду (1996-1998 р.р.) на тлі значного зниження чисельності плавскладу констатовано зростання загальної захворюваності в 1997р. до 69,9% проти 61,8% у 1996р. та до 67,3% у 1998 році. Первинна захворюваність у 1996 році становила 32,6%, у 1997р.- 26,1%, 1998р. - 17,8% відносно загальної чисельності плавскладу відповідно у кожному році. Середня кількість днів непрацездатності прогресивно зростала і в 1997, і в 1998 роках. Обстежено 451 моряки УЗ-дослідженням (без попередніх скарг на здоров'я, клінічних ознак та лабораторних змін) і виявлено у 34 осіб морфологічні зміни в різних органах, в т.ч. у 13 (7,98%) - сечокам'яну хворобу. Окрім того, клінічно, лабораторно та УЗ-методами обстежено 86 моряків рибопромислової бази "Восток", які безперервно півтора року ловили рибу в Атлантиці. В процесі дослідження до і після рейсу моряки були розподілені на професійні, стажеві та вікові групи. Результати обстеження підтвердили припущення про значний негативний вплив чинників тривалого океанічного рейсу на організм моряків. З метою удосконалення діагностики захворювань нирок розроблено та апробовано методику УЗ-дослідження із використанням дозованого водного навантаження об'ємом 2% від маси тіла перевареної води. За допомогою цієї методики удосконалена УЗ-діагностика сечокам'яної хвороби, подвоєної ЧЛС та диференціювання рідинних утворень нирки.

  Скачати повний текст