Зазначено, що гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ) виявляється в 29 та 77 % хворих на хронічні гепатити (ХГ) та цирози печінки (ЦП) і є незалежним чинником формування фіброзу та декомпенсації цирозу. Профіброгенна дія ГГЦ реалізується через активацію оксидативного стресу, гальмування процесів метилування, зниження продукції вазодилататорів гідроген сульфіду, аденозину та розвиток стеатозу. Мікронутрієнтною детермінантою ГГЦ є забезпеченість фолатом. Застосування фолієвої кислоти в комплексі лікування хворих на ХГ дозволяє уповільнити фіброгенез. Декомпенсація ЦП асоціюється з гіперпродкуцією гідроген сульфіду, оксиду азоту, моноксиду карбону, аденозину внаслідок надмірної проникності кишечника та ендотоксинемії. ГГЦ є предиктором розвитку ниркової дисфункції при ЦП.

  Скачати повний текст

Уперше визначено роль метаболічного синдрому (МС) у механізмах розвитку та прогресування цирозу печінки (ЦП) різного походження на підставі комплексного дослідження змін обміну колагену, цитокінової регуляції, ступеня активності цитолітичного синдрому, стану окисно-відновної системи й імунного статусу, глибини ендотоксикозу у хворих різної статі та віку. Уперше доведено ефективність і відсутність побічної дії комплексної терапії з використанням лозартану й альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) у разі ЦП різної етіології. Показано позитивний вплив даних препаратів на клінічну симптоматику, цитологічний синдром, оксидантно-антиоксидантний дисбаланс, ендотоксикоз, зміни імунного статусу, ліпідний обмін. Уперше доведено вплив лозартану й АЛК на про- та протизапальні цитокіни, продукти обміну колагену у хворих на ЦП, що може свідчити про стабілізацію циротичного процесу у печінковій тканині.

  Скачати повний текст

Уперше визначено роль метаболічного синдрому (МС) у механізмах розвитку та прогресування цирозу печінки (ЦП) різного походження на підставі комплексного дослідження змін обміну колагену, цитокінової регуляції, ступеня активності цитолітичного синдрому, стану окисно-відновної системи й імунного статусу, глибини ендотоксикозу у хворих різної статі та віку. Уперше доведено ефективність і відсутність побічної дії комплексної терапії з використанням лозартану й альфа-ліпоєвої кислоти (АЛК) у разі ЦП різної етіології. Показано позитивний вплив даних препаратів на клінічну симптоматику, цитологічний синдром, оксидантно-антиоксидантний дисбаланс, ендотоксикоз, зміни імунного статусу, ліпідний обмін. Уперше доведено вплив лозартану й АЛК на про- та протизапальні цитокіни, продукти обміну колагену у хворих на ЦП, що може свідчити про стабілізацію циротичного процесу у печінковій тканині.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на алкогольну хворобу печінки шляхом застосування глутаргіну та його комбінацій з традиційними гепатопротекторними засобами. Встановлено, що глутаргін виявляє виражений детоксикаційниий та білковосинтетичний ефекти, позитивний вплив на обмін колагену, підвищує резистентність гепатоцитів і сприяє досягненню клініко-біохімічної ремісії захворюваня. Вперше у порівняльному аспекті досліджено ефективність глутаргіну та гепатопротекторів на основі есенціальних фосфоліпідів та силімарину, а також його комбінації з препаратом есенціальних фосфоліпідів та з силімариновмістким гепатопротектором. На підставі одержаних даних обгрунтовано доцільність застосування глутаргіну у комплексній терапії алкогольної хвороби печінки.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертензивної портальної гастропатії (ГПГП) у хворих на цироз печінки (ЦП) та обгрунтовано її диференційовану терапію. Встановлено, що у хворних на ЦП з ГПГП одним з факторів обтяженого перебігу захворювання є персистування Helicobacter pylori (HP) у слизовій оболонці (СО) верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Показано, що клінічні ознаки ГПГП корелюють зі ступенем контамінації HP у СО шлунка, морфологічні зміни СО проявляються переважно у вигляді хронічного антрального гелікобактерного гастриту. З'ясовано, що у HP-негативних хворих ГПГП виникає, в першу чергу, на фоні печінкової недостатності та порушеної мікроциркуляції СО шлунка у поєднанні із кислотно-пептичним фактором. Проведено порівняльну оцінку ефективності диференційованої терапії ГПГП у хворих на ЦП з урахуванням наявності HP і стану кислоутворення за умов використання стандартних схем антигелікобактерної терапії (АГТ), та у модифікації із МВ "Поляна Квасова" на фоні базисної терапії ЦП із застосуванням глутаргіну.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оптимізації діагностики та лікування синдрому портальної гіпертензії у разі алкогольних цирозів печінки (АЦП). За результатами обстеження 122-х профільних хворих розроблено індекс прогнозування смертності та діагностичну таблицю на основі визначення незалежних предикторів летального наслідку АЦП. Встановлено, що синдром портальної гіпертензії та ендогенна інтоксикація зумовлюють прогресування АЦП. Доведено особливості клініко-морфологічної картини, гемодинамічних змін ворітної вени, вираженості ендогенної інтоксикації, активації процесів пероксидації з виснаженням антиоксидативних резервів залежно від перебігу захворювання АЦП. Розроблено та апробовано схему лікування АЦП з синдромом портальної гіпертензії з включенням лізиноприлу та мебікару.

  Скачати повний текст

Удосконалено лікувальну тактику у разі гіперспленізму у хворих на цироз печінки. На підставі ретро- та проспективного аналізу безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування 87-ми хворих виявлено фактори ризику ускладнень і летальності. В результаті імунологічних досліджень визначено типи імунореактивності, притаманні хворим з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки, та їх вплив на результати лікування. Визначено показання до методів хірургічного лікування гіперспленізму. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено диференційовану тактику лікування цієї патології, яка дозволила знизити частоту ускладнень з 47,1 % до 23,1 % та летальності з 21,8 % до 5,1 %, а частоту рецидивів захворювання - з 48,6 % до 9,1 %.

  Скачати повний текст

Вперше визначено кількісні характеристики структурних змін печінки у хворих на цироз в стадії компенсації, які дозволяють більш точно оцінити її функціональні резерви. Розроблено спосіб визначення показань до хірургічного лікування хворих на цироз печінки (ЦП). Встановлено, що стан судин портальної системи та портальної гемодинаміки взаємопов'язаний з характером морфологічних змін у печінці хворих на ЦП. Розроблено новий спосіб визначення показань до їх хірургічного лікування. Доведено, що операція екстраперитонізації правої долі печінки з інтраопераційним лазерним опромінюванням (ЕППДП з ЛО) поліпшує функціональний стан печінки та якість життя, а операція перев'язки лівої шлуночкової артерії та вени, селезінкової артерії (ПЛШАВ, СА) призводить до зниження вираженості ознак ПГ у хворих на ЦП у стадії компенсації. Визначено нові фактори ризику несприятливого виходу оперативного втручання у хворих на ЦП в стадії компенсації. Запропоновано спосіб прогнозування результатів оперативного втручання у стадії компенсації, що дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клінічних і біохімічних досліджень, доведено значну роль дисферментопатії у системі антиоксидантного захисту та надмірної активації ПОЛ у патогенезі хронічних уражень печінки вірусного й алкогольного генезу з мінімальною активністю. Визначення показників про- та антиоксидантної систем є більш чутливими тестами для діагностики рецидиву хвороби й оцінки ефективності проведеної терапії. Використано багатофакторний регресійно-дисперсійний аналіз, який показав високий рівень детермінованості цитолізу від інтенсифікації ПОЛ та дисфункції антиоксидантного захисту (АОЗ). Обгрунтовано доцільність застосування гепатопротекторів у терапії хронічних гепатитів і цирозів печінки мінімальної активності алкогольної та вірусної етіології. Диференційоване застосування есенціале та гептралу покращує клінічний перебіг хвороби, відновлює функціональний стан печінки, зменшує пошкоджувальну дію ПОЛ та нормалізує стан АОЗ, що сповільнює подальше прогресування захворювання.

  Скачати повний текст

Доповнено наукову концепцію ураження різних органів та систем організму у хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки. Встановлено, що підвищення внутрішньочеревного тиску за асциту викликає погіршення функції зовнішнього дихання, результатом якого є зниження насичення киснем артеріальної крові пацієнта, що призводить до загальної гіпоксії усіх органів і систем організму. Обгрунтовано оптимальну методику проведення екстракорпоральної сорбції та ультрафільтрації асцитичної рідини, з'ясовано її ранній і віддалений вплив на систему органів зовнішнього дихання й обгрунтовано можливі шляхи усунення зафіксованих ускладнень. Вперше проведено порівняльний аналіз впливу антагоністів кальцієвих канальців, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та блокаторів <$Ebeta>-адренорецепторів на функцію системи органів зовнішнього дихання, центральну гемодинаміку, спланхнічний кровообіг. Визначено показання та протипоказання щодо застосування даних препаратів для лікування хворих з портальною гіпертензією за наявності цирозу печінки.

  Скачати повний текст

Для діагностики розладів внутрішньо- та позапечінкового лімфотоку 138-ми хворих на цироз печінки використано черезшкірну черезпечінкову (ЧЧ) лімфографію. На підставі результатів проведених досліджень розроблено патофізіологічно та клінічно адекватну систему поетапного лікування хворих на механічну жовтяницю різного генезу з використанням ЧЧ дренування жовчних протоків. Залежно від рівня ураження позапечінкових жовчних проток визначено показання та протипоказання щодо ендобіліарного втручання. Встановлено, що ефективність різних видів лікування хворих на механічну жовтяницю неоднакова: найбільш ефективним є ендопротезування жовчних проток, найменш ефективним - зовнішня ЧЧ холангіостомія. Наведено показання та удосконалено засоби виконання черезшкірних ендобіліарних втручань у комплексному лікуванні гнійного холангіту та холангіогенного абсцесу печінки, які включали зовнішнє дренування жовчних проток, їх дозовану декомпресію, створення гідропідпору, проведення екстракорпоральної детоксикації. Розроблено методику визначення порушення внутрішньо- та позапечінкового лімфотоку у хворих на цироз печінки, ускладнений асцитом, шляхом застосування жиророзчинної контрастної речовини (етіотрасту). Вперше встановлено взаємозв'язок між рівнем білка в асцитичній рідині та ступенем порушення лімфодинаміки у печінці,позапечінкових колекторах та грудній протоці. Запропоновано нову схему обстеження хворих, яка значно скорочує тривалість діагностичного етапу.

  Скачати повний текст