Установлено, що за умов токсичного ураження печінки молодих щурів тетрахлорметаном мають місце пригнічення активності мікросомного окиснення та активація вільнорадикальних процесів, які виражені значно більше, ніж у дорослих і старих. Показано, що це обумовлено токсифікацією тетрахлорметаном за участю мікросомної монооксигеназної системи, активність якої в молодих щурів значно вища. Визначено, що за даного ураження в молодих тварин переважає утворення високоактивних радикалів, які ініціюють процеси ліпопероксидації мембранних фосфоліпідів, а у старих - низькоактивних трихлорметильних радикалів, які здатні безпосередньо взаємодіяти з макромолекулами біополімерів. З'ясовано, що метаболічна біотрансформація в ендоплазматичному ретикулумі гепатоцитів не відіграє визначальної ролі в активації вільнорадикальних процесів за умови інтоксикації солянокислим гідразином. Доведено, що токсичне ураження солянокислим гідразином спричиняє найбільш виражені порушення мікросомального, вільнорадикального та енергозабезпечувального окиснення у гепатоцитах старих тварин. Уперше всебічно досліджено механізми антиоксидного ефекту карнітину хлориду та показано його гепатопротекторні властивості за умов токсичного ураження печінки. Експериментально доведено високу ефективність холінфосфатидних ліпосом з інкорпорованими в них карнітину хлоридом, бурштиновою кислотою та цитохромом C за токсичного ураження печінки. Установлено, що в старих тварин з токсичними ураженнями печінки ефективним є поєднання ентеросорбції з засобами антиоксидантної та метаболічної дії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та окислювальної модифікації білків, вміст відновленого глютатіону та активності ферментів глютатіонової системи у печінці щурів значною мірою визначаються функціональним станом епіфізу, змодельованим режимом освітлення за співвідношенням періодів світла та темряви. Виявлено у тварин з токсичним гепатитом ресинхронізацію ритмів показників глютатіонової системи, що виявлялося в часовому зміщенні максимального та мінімального значень показників і зменшенні амплітуди їх ритмів. З'ясовано, що за п'ятиденного внутрішньошлункового введення мелатоніну відбувається покращання функціонування глютатіонової системи печінки, що підсилюється за одночасного введення настоянки ехінацеї пурпурової та супроводжується підвищенням вмісту відновленого глютатіону, зменшенням рівня малонового диальдегіду й альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів у гомогенаті печінки.

  Скачати повний текст

За результатами експериментів in vitro встановлено, що за умов вживання настоянки перстачу прямостоячого відбувається пригнічення швидкості процесів вільнорадикального окиснення ліпідів печінки щурів. Визначено, що антиоксидантний ефект настоянки in vitro найбільш повною мірою проявляється за умов її внутрішньошлункового введення у дозі 1,0 мл/кг маси тіла впродовж 3-х діб. В експериментах на білих щурах-самях за умов норми досліджено вплив даної настоянки на метаболічні процеси у печініці, показники обміну білків, ліпідів і вуглеводів у плазмі крові, залежно від дози та тривалості її застосування. З'ясовано, що введення настоянки впродовж 7-ми та 14-ти днів у дозі 1,0 мл/кг виявляє антиоксидантну дію, не спричинює порушення функціонального стану печінки. Показано, що її тривале застосування (21 день) обумовлює зрушення окремих обмінних процесів, але не виявлеє цитотоксичну дію. Уперше експериментально доведено можливість корекції порушень оксидантно-антиоксидантної рівноваги та функціонального стану печінки шляхом застосування настоянки перстасу прямостоячого на моделі токсичного гепатиту, викликаного чотирихлористим вуглецем. Відзначено, що у разі використання настоянки у дозі 1,0 мл/кг впродовж 7-ми днів пригнічуються процеси вільнорадикального окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків, нормалізується активність глутатіонової ланки антиоксидантного захиту печінки та крові щурів, а впродовж 14-ти діб - відбувається нормалізація інтенсивності вільнорадикальних процесів і показників функціонального стану печінки щурів, що дозволяє розглядати цю настоянку як потенційний гепатопротектор.

  Скачати повний текст

Вивчено імуномодулювальну дію гепатопротектора "Гептрала" та біологічно активної речовини з встановленими гепатозахисними властивостями МІГУ-1 на фоні експериментального токсичного гепатиту. Розглянуто динаміку змін показників імунного статусу за умов експериментального токсичного гепатиту в імунізованих та неімунізованих тварин. Показано імуноксичну дію чотирихлористого вуглецю, який призводить до суттєвого пригнічення (у 3 рази) імунної відповіді і хвилеподібних змін показників імунного статусу протягом 21-ї доби спостережень. Зроблено імунофармакологічну оцінку впливу гептралу і МІГУ-1 на показники імунної відповіді за курсового введення інтактним та імунізованим тваринам. Відзначено, що імунотропний ефект виявлявся у разі введення гепатопротекторів у значних дозах. Показано імуномодулювальну дію даних препаратів у порівнянні з есенціале за експериментального токсичного гепатиту, що виявилось у швидкій стабілізації та нормалізації (на 7 - 10 добу) показників імунної відповіді. Уперше встановлено кореляційний зв'язок між динамікою лазерних кореляційних спектрів і зміною інтегральних показників імунологічної резистентності за умов експериментального токсичного гепатиту.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості та динаміку морфофункціональних змін нирок щурів за умов експериментального ураження печінки та підшлункової залози у різні терміни досліду. Вперше встановлено особливості деструктивних змін усіх структур кіркової речовини нирки за експериментальних гострого панкреатиту та токсичного гепатиту. Доведено, що у випадку наявності значних розладів судинної системи органу порушується структура всіх компонентів нефрона, а також суттєво змінюються їх морфометричні параметри у порівнянні з показниками інтактних тварин. З'ясовано, що зростання вмісту креатиніну та сечовини в крові свідчить про порушення функціонального стану нирок. Вперше встановлено, що суттєва активізація процесів вільнорадикального окиснення, підвищене накопичення в крові токсичних продуктів перекисного окиснення ліпідів, ослаблення ферментативних і нефермантативних систем антиоксидного захисту призводять до прогресування патологічного процесу за експериментальних токсичного гепатиту та гострого панкреатиту. Виявлено зниження факторів клітинного імунного захисту та активацію гуморальної ланки імунітету.

  Скачати повний текст

Вивчено механізми порушень функціонального стану нирок, особливості змін морфологічних структур нирок і печінки щурів за умов впливу токсичних речовин та на тлі розвитку гепаторенального синдрому. Усі дослідження на токсичноуражених тваринах проведено за умов індукованого діурезу (водного та сольового). Вивчено порушення основних ниркових процесів (фільтрації, реабсорбції) та функції (осморегулювальної, екскреторної). Досліджено особливості ниркового обміну нітритів ендогенного походження. Завдяки створенню моделі гострої інтоксикації встановлено найбільш суттєві порушення функції нирок в 1-шу добу після ураження, зокрема, збільшення виділення нирками білка (на 50 %) і нітратів (на 40 %) за відсутності функціонального ниркового резерву, за наявністю цих порушень - через 3 доби. Більш суттєві функціональні зміни зафіксовано у щурів цієї групи, а саме: зменшення швидкості клубочкової фільтрації, майже у 3 рази та порушення канальцевої реабсорбції. Зазначено, що у цьому періоді (і в цих же групах) показники змін клубочкової фільтрації та виведення нітритів мають позитивну динаміку. Виявлено морфологічні зміни - зернисту деструкцію у проксимальних звивистих канальцях і виразні структурні порушення тканини печінки.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку змін вільнорадикального й енергозабезпечувального окиснення у печінці та плазмі крові щурів різного віку за комбінованої дії хлориду кадмію та солянокислого гідразину та корекції порушень даних процесів за допомогою металокомплексів та унітолу. Показано, що комбінована дія гідразину та кадмію хлориду призводить до значних порушень процесів тканинного дихання та окисного фосфорилювання на фоні значної активізації вільнорадикального окиснення ліпідів і білків. Використання унітолу, гістидину та гістидинатів міді й цинку коригує біохімічні порушення та сприяє певній нормалізації виявлених змін в організмі уражених тварин різного віку. Наведені результати є експериментальною основою для подальшого вивчення та можливого застосування металокомплексів і природних хелаторів за умов токсичного впливу на організм ксенобіотиків.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно досліджено взаємозв'язок і взаємозалежність стану ендогенної інтоксикації та детоксикуючої системи за дії натрію нітриту у віковому аспекті. Встановлено, що ураження тетрахлорметаном на тлі нітритної інтоксикації викликає суттєве порушення процесів детоксикації, а також зміни показників ендогенної інтоксикації у крові та печінці тварин обох вікових груп (статевого дозрівання та старіння). Доведено ефективність корекції нітритної та нітритно-тетрахлорметанової інтоксикації за допомогою ентеросорбенту "Фібрабет". Виявлено, що введення гістидинату міді викликає позитивні зміни показників детоксуючої системи та ендогенної інтоксикації у тварин даних вікових груп у крові та печінці. Доведено виразний нормалізуючий вплив поєднаної дії гістидинату міді та фібрабету, що застосовуються з метою корекції детоксикуючої системи та ендогенної інтонсикації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок між ступенем інтоксикації та функціональним резервом печінки (ФРП) в нормі та під час моделювання токсичного гепатозу у кролів у разі дозованої дії токсичних факторів. Запропоновано прогностичні критерії оцінки функціональних змін печінки (на підставі кількісної оцінки ФРП) залежно від вихідного рівня ендогенної інтоксикації. Надано визначення ФРП та описано його параметри внаслідок дії дозованих токсичних факторів. Досліджено вплив комплексного препарату лактосорбалу та окремих його компонентів альбуміну 5 % та сорбітолу 20 % на ФРП під час моделювання токсичного гепатозу. За результатами дослідження обгрунтовано використання індикаторів ендогенної інтоксикації для прогнозування важкості перебігу патології печінки.

  Скачати повний текст