На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження, девіацій біохімічних показників та параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи у разі застосування методики альбумінового перитонеального діалізу та інших еферентних методів у процесі лікування хворих з печінковою недостатністю здійснено спробу систематизувати основі зміни, що відбуваються у метаболізмі, серцево-судинній та дихальній системах з метою вивчення ефективності лікувальних засобів і своєчасного виявлення та запобігання ускладненням. Для лікування хронічної печінкової недостатності розроблено програмну методику замісної терапії, що включає альбуміновий перитонеальний діаліз, ультрафільтрацію, сорбцію асциту з наступною внутрішньовенною реінфузією у комбінації з гіпербаричниою оксигенацією. Для лікуваня фульмінантної печінкової недостатності запропоновано варіанти замісної терапії альбуміновим перитонеальним діалізом з можливим комбінуванням з іншими еферентними методами гемокорекції (гемодіаліз з ультрафільтрацією, застосування дискретного плазмаферезу). Визначено ефективність використання методу альбумінового перитонеального діалізу у лікуванні хворих з хронічною та фульмінантною печінковою недостатністю.

  Скачати повний текст

Вивчено фармакологічні властивості субстанції густого естракту з листя винограду культурного. Установлено, що за дози 100 мг/кг досліджений екстракт виявляє широкий спектр фармакологічної активності. Доведено, що густий екстракт з листя даної рослини чинить виразну антиоксидантну, мембраностабілізувальну та м'яку протизапальну дію. Гепатозахисні властивості густого екстракту з листя Винограду культурного вивчено за модельних патологій печінки з гострим, субхронічним і хронічним характером перебігу. Установлено, що густий екстракт з даного листя за дози 100 мг/кг має виразні гепатозахисні властивості, гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів, зменшує виразність цитодеструктивних процесів, поліпшує функціональну активність гепатоцитів. З'ясовано, що досліджений екстракт є нешкідливою сполукою і не чинить ульцерогенної дії, суттєво не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту та секрецію шлункового соку.

  Скачати повний текст

Встановлено, що введення кріоконсервованих клітин ембріональної печінки тваринам з печінковою недостатністю призводить до активації відновлювальних процесів у печінці. Досліджено, що у тварин з частковою гепатектомією спостерігається посилення синтезу ДНК і прискорення відновлення маси органа. Доведено, що у тварин з експериментальним цирозом активація репаративного процесу в ураженому органі супроводжується покращанням біоенергетичних параметрів і нормалізацією біохімічних показників крові. Виявлено, що трансплантація кріоконсервованих клітин ембріональної печінки призводить до зниження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів у крові щурів на всіх моделях печінкової недостатності. На підставі моделі часкової гепатектомії показано, що даний ефект обумовлений зміною активностей неферментативної та ферментативної компонент антиоксидантних систем у печінці та крові щурів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів експериментального дослідження з використанням тетрахлорметану, атофану та тетрацикліну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 25 мг/кг зменшують явища цитолізу, концентрацію ТБК-активних продуктів, холестерину та нормалізують рівень відновленого глутатіону, причому, більш активно, ніж фармпрепарат порівняння, що може бути пов'язано з більш широким хімічним складом розмелених плодів розторопші плямистої. Встановлено, що вживання її розмелених плодів в дозі 25 мг/кг на тлі поєднаної дії іонізуючого опромінення та ксенобіотику гальмує процеси пероксидації та відновлює рівень каталази в старих щурів, а також сприяє гіпохолестеринемічній дії в старих та молодих тварин. За результатами дослідження вуглеводного обміну визначено, що розмелені плоди розторопші плямистої в дозі 150 мг/кг зменшують рівень цукру в крові за умов навантаження глюкозою, експериментального цукрового діабету I типу, спричиненого алоксаном та цукрового діабету II типу, викликаного дексаметазоном.

  Скачати повний текст

В дисертації теоретично обгрунтована доцільність використання силібору в якості профілактичного засобу при інтоксикації похідним 2,4-динітрофенолу - динітроортокрезолом (ДНОК). Вивчено вплив силібору на токсикокінетику ДНОК в біосередовищах організму та функціональний стан монооксигеназної системи печінки при ДНОК-інтоксикації. Доведена модифікуюча здібність біофлавоноїду на кінетику ДНОК та індуцируюча монооксигеназну систему печінки активність в умовах гострого впливу ДНОК на організм. Крім того, вивчено вплив силібору на кінетику вільнорадикальних реакцій, процеси ліпідпереокислення та стан антиоксидантної системи організму в динаміці при гострій інтоксикації ДНОК. Експериментально доведена доцільність та ефективність використання силібору як антиоксиданта з гепатопротекторними властивостями. Встановлена висока мембраностабілізуюча активність біофлавоноїда.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено дію нового вітчизняного препарату "Фламікар" на перебіг хронічних захворювань печінки - алкогольної хвороби у формі гепатиту та вірусних гепатитів. Обстежено 136 хворих на хронічні захворювання печінки (64 - з хронічним алкогольним гепатитом, 34 - з хронічним вірусним гепатитом (ХВГ) Bi, 35 - з ХВГ С). Хворі контрольних груп отримували лікування з включенням есенціале чи селібору. Фламікар призначали у дозі 500 мг 3 рази на добу протягом 24 днів. За результатами проведених клініко-лабораторних досліджень виявлено, що фламікар має мембраностабілізуючу дію, сприяє зміцненню мембран гепатоцитів, нормалізує мікросомальне окислення у печінці, має антиоксидантну дію та підвищує дезинтоксикаційну функцію печінки. Лікування хворих з хронічним алкогольним гепатитом і хронічним вірусним гепатитом B без дельта антигену (інтегративний тип з підвищеним рівнем амінотрансфераз) з використанням фламікару є ефективним, за результатами він не поступається лікувальним властивостям есенціале. Препарат рекомендовано для широкого використання у комплексній терапії хворих на хронічні захворювання печінки.

  Скачати повний текст

Вперше доведено сприятливий вплив "силіксу" на вираженість клінічних проявів ураження гепатобіліарної системи у разі цукрового діабету (ЦД). Виявлено його гіпоглікемічну та гіполіпідемічну дію: зниження рівня глікемії (натще, постпрандіальної), а також загального холестерину та тригліцеридів. Встановлено позитивний вплив "силіксу" на функціональний стан печінки: зниження активності трансаміназ, нормалізацію коефіцієнта Де-Ритиса. Показано значення вираженості стеатозу печінки та її розмірів: зменшення щільності тканини печінки та індексу згасання ультразвукової хвилі. Вперше визначено роль еходенситометрії у діагностиці й оцінюванні вираженості стеатозу печінки у хворих на ЦД. На підставі проведених досліджень, що підтверджують клінічний ефект "силіксу" та перебіг ЦД, запропоновано схему його застосування у хворих з даною патологією.

  Скачати повний текст

Вивчено провідні патогенетичні механізми взаємообтяжного впливу неалкогольного стеатогепатиту та цукрового діабету II типу. Розроблено адекватні методи корекції за етапності медикаментозних підходів та санаторно-курортного лікування з використанням природних і преформованих фізичних чинників курорту "Миргород". Доведено ефективність комбінованого призначення препаратів alpha-ліпоєвої кислоти, ессенціальних фосфоліпідів і комплексного санаторно-курортного лікування з включенням природних і преформованих фізичних чинників (синглетно-кисневої та магнітолазероультрозвукової терапії) з метою лікування даного захворювання.

  Скачати повний текст

Показано, що у хворих на ХГС спостерігались зміни показників метаболізму заліза, серед яких найбільш істотними було зростання рівня сироваткового феритину, що особливо підвищувався у випадках високої біохімічної активності та високого вірусного навантаження. Доведено, що рівень ендогенного еритропоетину у таких хворих втричі перевищував нормальні показники, водночас вміст розчинних рецепторів трансферину був у 1,2 раза нижчим у порівнянні зі здоровими людьми. Вперше визначено частоту та характер змін ферокінетики у хворих на ХГС під впливом проведення комбінованої противірусної терапії. Встановлено, що під її впливом відбувається зниження рівня сироваткового заліза та зростання вмісту феритину. Вперше виявлено зростання рівня ендогенного еритропоетину незалежно від відповіді на терапію та зростання вмісту розчинних рецепторів трансферину у хворих, які відповіли на терапію.

  Скачати повний текст

Виявлено додаткові фактори ризику розвитку печінкової дисфункції, які характеризують стан системної регіонарної тканинної оксигенації, маркерів метаболічного стресу та прогностичні маркери. Встановлено вплив перфторану, реамберину, особливо їх поєднаного застосування у хворих на сепсис без захворювань печінки, на прискорення усунень мікроциркуляторно-мітохондріального дистрес-синдрому, покращання функцій печінки, регрес інших органних дисфункція з суттєвим зменшенням ризику небажаних явищ, покращанням когнітивних функцій і якості життя хворих, зниженням летальності відповідно на 8,57 %, 3,57 % і 12,77 %. Зазначено, що додаткове призначення хворим на сепсис із захворюваннями печінки адеметіоніну, в порівнянні з контрольною групою, дозволило зменшити майже вдвічі частоту когнітивних дисфункцій, персистуючої органної та печінкової дисфункції-недостатності, незадовільну якість життя за шкалою RLAS нижче VIII рівня, знизити летальність на 33,3 %.

  Скачати повний текст

Розроблено ефективні патогенетично обгрунтовані методи лікування ураження печінки у хворих на виразкову хворобу, в яких виявлено метаболічні зрушення, які проявляються синдромами цитолізу, холестазу, інтоксикації, високим рівнем ліпопероксидації та пригніченням системи антиоксидантного захисту, дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету, змінами мінеральної щільності кісткової тканини. Доведено, що для відновлення імунної реактивності організму та рівноваги в системі перекисного окиснення ліпідів у хворих на виразкову хворобу, що поєднана з реактивним гепатитом доцільно застосовувати селенвмісний препарат "Триовіт", у разі вираженого цитолітичного, холестатичного, інтоксикаційного синдромів - глутаргін, а для корекції зниженої мінеральної щільності кісткової тканини - кальцемін.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням комплексної оцінки стану пацієнтів з захворюваннями гепато-біліарної системи, що ускладнились розвитком синдрому ендотоксикозу, та проведенню інтенсивної трансфузійно-детоксикаційної терапії з застосуванням методів екстракорпоральної детоксикації. Досліджено особливості прояву поліорганної недостатності при синдромі ендотоксикозу у хворих з патологією печінки, лабораторну та клінічну ефективність різних методів екстракорпоральної детоксикації. Проведено порівняльну оцінку ефективності гемосорбції на матричних та біоспецифічних, ДНК-містячих гемосорбентах. Розроблена система оцінки ступеня тяжкості ендотоксикозу в залежності від проявів поліорганної недостатності, визначені показання та протипоказання до проведення аферентних методів гемотерапії.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність глутаргіну та ентеросгелю, у разі їх окремого та сумісного застосування, на фоні експериментального ураження печінки, викликаного протитуберкульозними та антиретровірусними препаратами. Встановлено, що дані препарати у випадку їх повторного введення стимулюють білок-синтезувальну функцію печінки у період активації CYP 3A та CYP 2E1, на відміну від протитуберкульозних засобів (ПТЗ), під впливом яких пригнічуються синтез білка у печінці та активність зазначених компонентів мікросомальної ферментної системи. Доведено, що введення ефавірензу та ставудину у комбінації з ізоніазидом, рифампіцином та піразинамідом супроводжується зниженням показників цитолізу, холестазу, рівня ендогенної інтоксикації, посиленням антиоксидантного захисту, зростанням активності ізоформ 2E1 та 3A детоксикаційної системи монооксигеназ цитохрому P450, покращанням гістологічної структури печінки (ГСП), у порівнянні з групою тварин, які одержували комбінацію ПТЗ. Вперше доведено ефективність та доцільність застосування глутаргіну та ентеросгелю, особливо у разі їх комбінованого введення, як засобів корекції гепатотоксичних проявів у випадку окремого та сумісного використання протитуберкульозних і антиретровірусних препаратів, що підтверджується позитивною динамікою показників цитолізу, холестазу, антиоксидантного захисту та вмісту цитокінів, покращанням ГСП піддослідних тварин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито нові механізми розвитку печінкової та ниркової недостатності за наявності розповсюджених форм перитоніту. Показано роль процесів пероксидного окиснення й активності ферментів антиоксидантного захисту, системного фібринолізу, протеолізу у порушенні функцій печінки та нирок у разі перитоніту. Розроблено критерії ранньої діагностики порушень функції печінки та нирок за гострого перитоніту. Встановлено ефективність застосування запрограмованих повторних лапараперцій і санації кишечнику у лікуванні печінково-ниркової недостатності у випадку наявності розповсюджених форм перитоніту. Доведено ефективність комбінованого використання ліпіну та ербісолу для корекції й профілактики функціональних порушень печінки та нирок у комплексному лікуванні розповсюджених форм перитоніту.

  Скачати повний текст