Встановлено, що перебіг хронічних запальних захворювань кишечнику (ХЗЗК) у 88,5 % хворих на хронічний коліт (ХрК), 80,0 % - на неспецифічний виразковий коліт (НВК) та у 62,5 % - на хворобу Крона (ХК) супроводжується синдромом ендотеліальної дисфункції, яка характеризується зниженням ендотелій-залежної вазодилатації плечової артерії (ЕЗВД ПА), зростанням рівня VCAM-1 та вмісту циркулюючих десквамованих ендотеліоцитів. Виявлено зв'язок між дисфункцією ендотелію й активацією прооксидантної ланки окиснювального гомеостазу, а також рівнем ендотоксемії у хворих на ХЗЗК. Доведено участь цитокінової ланки регуляції у реалізації змін ендотеліальної функції у хворих на ХЗЗК. Встановлено залежність між ступенем дисбактеріозу кишечнику та порушенням функції судинного ендотелію. Обгрунтовано необхідність включення в лікувальний комплекс хворих на ХЗЗК актовегіну й ентерожерміни, що дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок покращання функції судинного ендотелію, стану мікробіоценозу вмісту товстої кишки (ТК), зменшення вираженості запальних реакцій, ендогенної інтоксикації, та покращити якість життя хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено диференційовані методи санаторно-курортного лікування хворих на хронічний коліт з урахуванням характеру дисбіотичних та імунологічних порушень з метою підвищення ефективності терапії. На підставі результатів комплексного клінічного, лабораторного, інструментального та гістологічного обстеження хворих, визначених взаємозв'язків між імунологічними, дисбіотичними, морфологічними порушеннями та характером клінічного перебігу хронічного коліту розроблено диференційовані комплекси лікування з застосуванням комбінацій пробіотика, гальванічного струму, пелоїдотерапії та внутрішнього використання маломінералізованих мінеральних вод різного хімічного складу. Досліджено безпосередні та віддалені результати лікування та доведено, що застосування розроблених терапевтичних комплексів на санаторно-курортному етапі залежно від характеру дисбіотичних та імунологічних порушень у хворих на хронічний коліт сприяє значному підвищенню ефективності лікування захворювання та підтримує його тривалу ремісію.

  Скачати повний текст

Запропоновано патогенетичне обгрунтування використання електромагнітних хвиль міліметрового діапазону як зональної надвисокочастотної терапії (НВЧ) у комплексному лікуванні хворих на хронічний невиразковий коліт (ХНК) і синдром подразненої кишки (СПК). Проведено комплексне обстеження 156-ти хворих, зокрема, здійснено загальноклінічне та спеціалізоване гастроентерологічне дослідження, визначено частоту висловлювання скарг, дескрипторів абдомінального болю, сумарного больового індексу, рівнів тривожності, низки морфологічних і біохімічних показників клітинного, протиоксидантного та кислотно-лужного гомеостазу. Виявлено спільність клінічного перебігу ХНК і СПК на етапі одержання лікування за клінічних умов з застосуванням диференційованих методик НВЧ-терапії залежно від типу кишкової дискінезії завдяки регулювальному впливу електромагнітних хвиль міліметрового діапазону на основні патогенетичні ланки цих захворювань, що сприяє тривалій медичній і соціальній реабілітації.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено порівняльне оцінювання ефективності комбінованого лікування з використанням анти-TNF та імуномодулювальних препаратів. Пріоритетними даними є встановлення достовірної різниці швидшого настання клініко-ендоскопічної ремісії у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом (НВК) середнього ступеня важкості, що одержували комбіновану терапію й обгрунтовано доцільність застосування інфліксимабу й азатіоприну. Вперше досліджено порівняльну ефективність терапії внутрішньовенними інфузіями сахарози та карбоксимальтози заліза у хворих на НВК із залізодефіцитною анемією (ЗДА) на рівні феритину, сатурацію трансферину та показники гемоглобіну. Продемонстровано можливість корекції ранніх порушень гомеостазу заліза за допомогою даних препаратів. Встановлено залежність результату лікування ЗДА від призначення залізовмісного препарату. Виявлено зв'язок між ступенем покращання гомеостазу заліза й якістю життя, а також клініко-ендоскопічними показниками. Розроблено та впроваджено в клінічну практику методики ультразвукової та трансколоноскопічної pH-діагностики неспецифічного виразкового коліту. Встановлено характерні ознаки захворювання, визначено кількісні й якісні характеристики запального процесу в стінці товстого кишечника за неспецифічного виразкового коліті.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність лікування хворих на мікози з урахуванням змін функціонального стану кишечнику й імунного статусу. Встановлено, що у хворих на мікози з супутніми хронічними запальними захворюваннями кишечнику, переважають дисеміновані форми мікозу. Виявлено дисбіоз і значні відхилення у Т-ланці імунітету, активацію гуморального імунітету, підвищення CD95+, рецепцію до ІL-2 (CD25+) знижено. Розроблено й обгрунтовано комплексну етіотропну та патогенетичну терапію хворих на мікози з супутніми захворюваннями кишечнику, з використанням антимікотиків, імуномодуляторів і препаратів для корекції діяльності шлунково-кишкового тракту. Надано клініко-лабораторне оцінювання ефективності даної комплексної терапії у порівнянні з традиційними методами.

  Скачати повний текст

Досліджено імунні та біохімічні показники, гістологічні зміни та їх взаємозв'язки у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом (НВК) та хворобою Крона (ХК). За даних патологій вперше встановлено наявність синдрому ендогенної інтоксикації. У хворих на НВК і на ХК виявлено високий рівень запальних реакцій, інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів і дисбаланс у системі антиоксидантного захисту. Зазначено, що для НВК більш храктерним є підвищення рівня катепсину D, малонового діальдегіду, а для ХК - вмісту основ Шиффа та каталази. Встановлено, що відмінною ознакою НВК є наявність перинуклеарних антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл і підвищення рівня Ig A, а для ХК характерне збільшення показників IgM. У хворих на НВК виявлено значно вищий рівень циркулюючих імунних комплексів у порівнянні з ХК. Вперше проведно вивчення гістологічних змін слизової оболонки найменш уражених ділянок товстої кишки, на підставі яких встановлено, що НВК відрізняється від ХК значною вираженістю запалення, алергії, деструкції та атрофії слизової оболонки. Встановлено, що зміни мікробіоценозу вмісту товстої кишки у хворих на НВК та ХК односпрямовані, але НВК відрізняється більшою вираженість дисбіотичних порушень за глибиною та спектром. Доведено ефективність використання аутоцитокінів та глутаргіну у комплексному лікуваннні хворих на НВК і ХК.

  Скачати повний текст