Вперше проведено оцінювання якості виявлення та лікування хворих на ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії (ІІП) в медичних закладах України. Одержано нові дані щодо клінічних особливостей різних варіантів ІІП, можливостей хірургічної біопсії легень, вивчення структури загальної ємності, стану дифузійної здатності та розтяжності легень, газового складу та кислотно-основного стану крові в діагностиці та диференційній діагностиці ІІП. Розроблено новий спосіб диференційної діагностики ідіопатичного фіброзуючого альвеоліту та неспецифічної інтерстиціальної пневмонії. Вперше проведено порівняльний аналіз ефективності терапії глюкокортикостероїдів (ГКС) і цитостатиків (ЦС) за різних форм ІІП і стадіях запально-фіброзного процесу. Одержано нові дані щодо частоти прояву небажаних явищ у зв'язку з тривалим застосуванням ГКС і ЦС у хворих на ІІП. Вперше у хворих на ІІП проведено вивчення кореляційної залежності між показниками кількісної оцінки задишки, якості життя та ступенем рестриктивних порушень легеневої вентиляції, виразністю гіпоксемії - основними об'єктивними критеріями оцінки ступеня тяжкості захворювання, що стало теоретичним обгрунтуванням використання показників шкали MRC та опитувальника SP-36 в якості критеріїв диспансерного спостереження хворих на ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання різних ланок природженого та набутого імунного нагляду в хворих на бронхіальну астму (БА) та системний васкуліт (СВ) залежно від наявності чи відсутності еозинофільного синдрому (EC). Поглиблено вивчено різні патогенетичні імунологічні механізми розвитку БА та СВ на тлі EC, пов'язані з гіперпродукцією IgE, циркулюючих імунних комплексів та антинейтрофільно-цитоплазматичних антитіл. Вперше проаналізовано вплив поєднання декількох імунопатологічних синдромів на формування клінічних та імунологічних змін у хворих на БА та СВ з EC. Вперше охарактеризовано клінічні, імунологічні та морфологічні особливості синдрому Чардж-Стросса (СЧС) залежно від ступеня тяжкості еозинофілії. Вперше розроблено математичну модель імунологічних факторів ризику розвитку СЧС у хворих на БА та СВ на тлі еозинофілії, що надалі дозволяє визначати тактику ведення таких хворих і необхідність раннього призначення в них протизапальної та базової терапії.

  Скачати повний текст

Визначено особливості функціонального стану прооксидантно-антиоксидантної системи у легеневій, нирковій, наднирковій тканинах, а також імунної системи у патогенезі експериментального алергічного альвеоліту й обгрунтовано можливість корекції їх порушень антиоксидантом тіотріазоліном. Дослідження здійснено на 180-ти морських свинках (самцях). Уперше встановлено, що у ранній період (14-та доба) формування алергічного альвеоліту відбувається активізація процесів прооксидантної й антиоксидантної систем лише у легенях, та підвищення вмісту В-лімфоцитів, малих розмірів циркулюючих імунних комплексів у крові. На 24-ту та 34-ту доби експерименту встановлено подальше інтенсивне нагромадження продуктів пероксидації ліпідів, зростання активності ферментів антирадикального захисту у легенях, нирках, наднирках і рівня В-лімфоцитів, великих, середніх і малих циркулюючих імунних комплексів, а також зниження вмісту Т-лімфоцитів у крові. У пізній період (44-а доба) експерименту зафіксовано зниження активності супероксиддисмутази та каталази в усіх досліджених тканинах і вмісту Т-лімфоцитів, а також зростання рівня великих, середніх і малих розмірів циркулюючих імунних комплексів, В-лімфоцитів у крові та виявлено найвищий ступінь вираженості процесів перекисного окиснення ліпідів.

  Скачати повний текст

Уперше з використанням комплексного методичного підходу досліджено порушення функціонального стану клітинного та гуморального імунітету, неспецифічної резистентності організму у динаміці розвитку експериментального алергічного альвеоліту, доведено їх участь у механізмах його формування. Вперше встановлено, що на 34-ту, 44-ту та 54-ту доби розвитку алергічного альвеоліту поступово знижується рівень Т-лімфоцитів, теофілінчутливих і теофілінрезистентних субпопуляцій Т-лімфоцитів у крові, а також комплементарна активність сироватки крові та підвищується вміст імуноглобулінів A, M, G, B-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів з найсуттєвішим виродженням їх змін на 64-ту добу експерименту. Вперше виявлено, що формування алергічного альвеоліту (на 34-ту, 44-ту, 54-ту доби) супроводжується активацією фагоцитарної активності лейкоцитів, яка зменшується на 64-ту добу. Вперше доведено коригувальну дію корвітину на порушені показники гуморального та клітинного імунітету, неспецифічної резистентності організму, які виникли за умов розвитку алергічного альвеоліту.

  Скачати повний текст

З використанням результатів дослідження 208-ми морських свинок вивчено особливості функціонального стану клітинної та гуморальної ланок імунної, а також прооксидантно-антиоксидантної систем у патогенезі алергічного альвеоліту (АА) залежно від періодів розвитку АА та статі тварин. Досліджено питання корекції їх порушень альфа-токоферолом ацетату. Установлено, що за умови розвитку експериментального АА найшвидше починає знижуватись активність ферментів антиоксидантної системи у легеневій тканині (на 40-ту добу), водночас ці показники знаходяться на рівні контрольних величин у печінці та підвищуються у крові і на 60-ту добу різко знижувались у всіх зазначених тканинах, переважно у легенях. Доведено, що експериментальний АА супроводжується поступовою активізацією процесів перекисного окиснення на 30-ту і 40-ту доби, досягаючи найвищих величин на 60-ту добу. Ці процеси були більше виражені у самок, ніж у самців. Установлено активну участь T- і B-систем імунітету у механізмах розвитку АА. Доведено наявність імунокомплексного механізму пошкодження тканин. Показано коригувальний вплив антиоксиданта альфа-токоферолу ацетату (вітаміну E ацетату) на порушений функціональний стан прооксидантно-антиоксидантної системи у разі АА у крові, легеневій і печінковій тканинах.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз якості діагностики та лікування хворих на ідіопатичний фіброзувальний альвеоліт (ІФА), результати якого свідчать про низький рівень діагностики та терапії даної патології. Доведено, що показники кількісного оцінювання ступеня задишки за шкалою MRC та якості життя за опитувальником SF-36 достовірно корелюють зі ступенем рестриктивних порушень легеневої вентиляції та виразністю гіпоксемії. Встановлено, що показники ступеня задишки та якості життя - важливе доповнення до об'єктивних показників легеневої вентиляції та газового складу крові в оцінюванні ефективності лікування й оперативного виявлення погіршення стану хворих. Розроблено електронну базу даних для моніторингу основних об'єктивних критеріїв оцінювання тяжкості перебігу ІФА та показників оцінювання ступеня задишки за шкалою MRC та якості життя за опитувальником SF-36. Обгрунтовано рекомендації щодо її впровадження у практику диспансерного спостереження хворих на ІФА.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що пізній період (54-а, 64-а доби) експериментального алергічного альвеоліту викликає більш суттєві порушення білковотвірної функції печінки, протеїназо-інгібіторної системи, функціонального стану прооксидантної й антиоксидантної систем. Доведено виражену коригувальну дію ретаболілу на порушені показники білкового обміну, прооксидантної й антиоксидантної систем, активності мембранозалежних ферментів у крові та печінці, що виникли за умов розвитку алергічного альвеоліту.

  Скачати повний текст