На підставі дослідження 155 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) І та ІІ стадії у санаторії "Красмашевский" м.Сочі встановлено, що після курсу сульфідних ванн у хворих на ГХ знижуються артеріальний тиск і концентрація іонів натрію в плазмі, підвищується їх екскреція з сечею, зростає діурез. Екскреція іонів амонію знижується, а екскреція титрованих кислот здійснюється за рахунок утворення нелетких кислот. Доведено, що іодобромні ванни у випадку ГХ І стадії не впливають на зміни концентрації іонів натрію в плазмі, але призводять до підвищення екскреції іонів амонію та титрованих кислот, зниження концентрації креатиніну в крові, зростання його екскреції. У випадку ГХ ІІ стадії підвищується концентрація іонів калію в плазмі, знижується їх екскреція та екскреція креатиніну з сечею.

  Скачати повний текст

Визначено інтенсивність фізичного навантаження у процесі реабілітаційних заходів, їх індивідуалізацію (особливо у випадку кількох інтеркурентних захворювань), оцінено ефективність реабілітації. Запропоновано як критерій толерантності до фізичного навантаження та можливості індивідуалізації, оцінки ефективності фізичної реабілітації використовувати рівень соматичного здоров'я. Зазначено, що рівень здоров'я є критерієм планування та контролю процесу фізичної реабілітації осіб, які зазнали впливу комплексу факторів після аварії на Чорнобильській АЕС. Розроблено алгоритм фізичної реабілітації з урахуванням кількісних показників здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) шляхом диференційованого застосування магніто- та лазеротерапії залежно від стану неспецифічної резистентності організму. Вивчено форми ГХ, яку розглянуто як прояв дезаптаційного синдрому. Виділено гіпо- та гіперергічна форми ГХ за показниками вагосимпатичного балансу, поверхневого натягу сироватки крові та вмісту кортизолу у крові. В експерименті in vitro визначено напрямок дії магніто- та лазеротерапії, що було використано під час обгрунтування їх призначення у хворих на ГХ. Зроблено висновок, що різні патогенетичні форми ГХ потребують диференційованого відбору пацієнтів для гіпотензивного лікування зазначеними засобами. Установлено, що у разі гіпоергічної форми ГХ показана лазеротерапія, гіперергічної - магнітотерапія. Зазначено, що диференційований підхід у призначенні фізіотерапії дає змогу підвищити її ефективність у досліджених хворих - стабілізувати рівень артеріального тиску та знизити дозування гіпотензивних препаратів.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підхди до лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензцією (АГ) у похилому віці з комбінованим використанням озонотерапії та низькочастотної магнітотерапії. Проаналізовано результати обстеження 160-ти хворих на ГХ I - II ступеня з ізольованою систолічною АГ з урахуванням стану ендотелію, структурних і механічних властивостей судинної стінки, структурно-геометричних, масових, функціональних та електрофізіологічних показників серця. Виявлено антигіпертензивну дію озонотрапії, що сприяє зниженню медикаментозного навантаження, корекції ендотеліальної дисфункції, покращенню еластичних властивостей аорти, регресу патологічної перебудови артеріальної стінки та патологічного кардіоремоделювання, тобто відзначається ангіо- та кардіопротекторними ефектами. Встановлено, що низькочастотна магнітотерапія позитивно впливає на показники артеріального тиску, структурно-геометричні, масові, функціональні й електрофізіологічні покзаники серця, але відрізняється малозначним ангіопротекторним ефектом. Доведено, що повторні курси озонотерапії сприяють підтримці досягнутих показників, наведено рекомендації щодо їх використання не менше одного разу за шість місяців.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем на підставі комплексного тривалого застосування низькочастотної магніто- та електросонтерапії. За результатами проведеного комплексного лікування з застосуванням даних методів виявлено вірогідне зростання антигіпертензивної ефективності, покращання діастолічної функції серця та показників трансмітрального кровоплину, значний кардіорепаративний ефект, що викликає регрес гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Зазначено, що антигіпертензивний і кардіорепаративний ефекти магніто- та електросонтерапії реалізуються завдяки зниженню активності симпато-адреналової системи, що проявляється в зменшенні концентрації адреналіну та норадреналіну в крові та внутріклітинної концентрації іонізованого кальцію. Включення низькочастотної магніто- та електросонтарапії в комплексне лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем сприяє регресу структурних змін в серці, оптимізує лікування даної категорії хворих, покращує гемодинамічні та структурно-функціональні показники серцево-судинної системи, що є підставою для відновлювального лікування та медичної реабілітації.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості застосування нормобаричної гіпоксичної терапії у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії з визначенням оптимальних параметрів впливу, а також вивчено ефективність диференційованого застосування методу за умов поліклініки. Розроблено методику та визначено оптимальні параметри для застосування методу для хворих на гіпертонічну хворобу II стадії. Встановлено, що використання нормобаричної гіпоксичної терапії має значний гіпотензивний ефект та нормалізуючий адаптогенний вплив на стан вегетативної нервової системи, поліпшує церебральну гемодинаміку, нормалізує скорочувальну здатність і біоелектричні властивості міокарда.

  Скачати повний текст

Розроблено нові підходи щодо пацієнтів з гіпертонічною хворобою, що базуються на комплексному застосуванні медикаментозної терапії та низькочастотної електротерапії у межах процедур електросну. Виявлено, що запропоноване комплексне відновлювальне лікування відзначається антигіпертензивною та кардіорепаративною дією, знижує фармакологічне навантаження та частоту побічних ефектів, позитивно впливає на систолічну та діастолічну функції лівого шлуночку, сприяє збільшенню потужності фізичного навантаження у середньому на 24 %, а також корекції процесів перекисного окиснення ліпідів і підвищенню антиоксидантної активності, зниженню концентрації адреналіну та норадреналіну у крові, вмісту внутрішньоклітинного кальцію. Показано, що застосування нових підходів щодо лікування пацієнтів з гіпертонічною хворобою зменшує кількість гіпертензивних кризів у порівнянні з плацебогрупою на 17 %, кількість повторних госпіталізацій - на 20 % та зменшує медикаментозне навантаження.

  Скачати повний текст

Установлено асоціативний зв'язок між ступенем тяжкості синдрому сонних апное та рівнем артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). На підставі вивчення основних ланок патогенезу ГХ з супутнім синдромом сонних апное, з урахуванням особливостей клінічного перебігу, а також, зважаючи на недостатню ефективність запроваджуваної у практиці медикаментозної терапії АГ з зазначеним суспутнім синдромом, обгрунтовано можливість і доцільність застосування у комплексі з медикаментозною терапією синусоїдальних модульованих струмів у пацієнтів з зазначеною патологією. Розроблено методику з оптимальним добором параметрів впливу струмом на ділянку проекції коренів легенів. Виявлено, що застосування синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі на ділянку коренів легенів на тлі медикаментозної терапії супроводжується позитивною динамікою ознак ГХ - зниженням початково підвищеного артеріального тиску (АТ), зрідженням епізодів нічної гіпертензії, а іноді (у пацієнтів з ГХ I стадії за сполучення з легкою формою синдрому сонних апное) нормалізацією АТ та зменшенням виразності синдрому сонних апное. Застосування синусоїдальних модульованих струмів згідно з біоритмами природного коливання АТ та функції зовнішнього дихання (двічі на добу) у хворих на ГХ з супутнім синдромом сонних апное дозволило одержати позитивний ефект у хворих на ГХ II та III стадії за сполучення з середньотяжкою та тяжкою формами синдрому сонних апное. Показано, що застосування опрацьованої методики супроводжується зменшенням об'єму шиї та маси тіла, а також сприяє досягненню позитивного лікувального ефекту. Показано, що застосування синусоїдальних модульованих струмів хворих на ГХ з супутнім синдромом сонних апное на ділянку проекції коренів легенів на базі медикаментозної терапії дозволяє одержувати виразний лікувальний ефект у вигляді стабільного зниження АТ у віддаленому після проведення лікування періоді впродовж 6 - 12-ти місяців). Розроблено показання та протипоказання для диференційованого застосування синусоїдальних модульованих струмів у комплексі лікування зазначеної категорії хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено підвищення ефективності санаторно-курортного лікування хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) I та II ступеня шляхом застосування озонових ванн з урахуванням клінічних особливостей перебігу захворювання та ступеня кадіоваскулярного ризику. На підставі комплексного обстеження хворих виділено групи залежно від наявності факторів кардіоваскулярного ризику. Розроблено методику застосування озонових ванн. Під впливом комплексного санаторно-курортного лікування із застосуванням озонових ванн у хворих на ЕАГ з низьким і помірним ступенем кардіоваскулярного ризику відзначено покращання загальноклінічного стану, показників центральної гемодинаміки, фізичної працездатності й якості життя. У хворих із високим і дуже високим ступенем кардіоваскулярного ризику вплив озонових ванн і багаторівневої лазеротерапії характеризується позитивною динамікою загальноклінічного стану, нормалізацією антропометричних показників, коагуляційних властивостей крові, покращанням центральної гемодинаміки, коригувальним впливом розроблених комплексів на регуляцію добового профілю артеріального тиску, ендотеліальну дисфункцію, біохімічні показники, абдомінальне ожиріння та підвищення фізичної працездатності. Озонові ванни позитивно впливають на основні сано- та патогенетичні ланки захворювання, покращують його клінічний перебіг, знижують ризик серцево-судинних ускладнень і покращують якість життя хворих на ЕАГ з різним ступенем кардіоваскулярного ризику.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби, визначено основні фактори та об'єктивні показники, що обумовлюють первинну інвалідність. Доведено, що під час гіпертонічної хвороби спостерігаються порушення здатності до самостійного пересування, трудової діяльності та навчання. Розроблено основні принципи медико-соціальної експертизи і прийняття експертного рішення під час гіпертонічної хвороби, визначено категорії та ступінь обмеження життєдіяльності хворих. Відзначено, що під час складання базових програм реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби пріоритетні заходи з стабілізації хвороби та її контролю, які спрямовані на відновлення категорій життєдіяльності. Висвітлено принципи медико-соціальної експертизи та формування базових програм реабілітації інвалідів, які допомагають використовувати в практичній діяльності закладів охорони здоров'я алгоритм прийняття експертних рішень та формування варіантів індивідуальних програм реабілітації з урахуванням перебігу захворювання, функціональних порушень, професійного, соціально-середовищного статусу інваліда внаслідок гіпертонічної хвороби.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості гемодинамічної дії різних об'ємів мінеральної води "Березівська" та різних варіантів бальнеотерапії. Встановлено клініко-гемодинамічні гіпотензивні та периферичні взаємоефекти діуретиків, інгибіторів (АПФ) і вживання мінеральної води "Березівська" даних препаратів і процедур бальнеотерапії. Доведено підвищення ефективності систематичного триразового санаторно-курортного лікування хворих на хронічну серцеву недостатність на курорті "Березівські мінеральні води" та покращання їх якості життя з застосуванням розробленого способу поєднаного прийому мінеральної води "Березівська" та хлоридних натрієвих напівванн на фоні дотримання санаторно-курортного режиму та базисної медикаментозної терапії за рахунок стабілізації прогресування декомпенсації, оптимізації фармакотерапії, підвищення толерантності до фізичних навантажень і якості життя.

  Скачати повний текст

Встановлено, що оптимізація до рівня рекомендованого цільового артеріального тиску (АТ) досягається тільки у 66 % хворих на інфаркт міокарда (ІМ) з артеріальною гіпертензією (АГ). Порушений добовий профіль типу "non-dipper" і "night-peacker" спостерігали у 76 % хворих на ІМ з АГ, переважно (у 90 %) хворих, де не вдалося досягти цільових рівнів АТ.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати досліджень щодо впливу різних видів лазерного випромінювання на адаптаційні можливості хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) в сполученні з ішемічною хворобою серця за санаторно-курортних умов. Доведено, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання (НІЛВ) викликає інтенсифікацію компенсаторно-пристосовних реакцій на всіх рівнях біологічної організації. Визначено, що під дією НІЛВ у сполученні з фізичними факторами змінюється рівень функціонального стану організму, розширюєтться діапазон генофенотипічних властивостей адаптації, вдосконалюються адаптивні компенсаторні реакції. Обгрунтовано новий напрямок спряженого застосування НІЛВ - гідро- та бальнеолазерна терапія. За результатами дослідження сформульовано наукову концепцію коригувальної дії НІЛВ на гомеостаз хворих на АГ.

  Скачати повний текст