Наведено теоретичні узагальнення та нові шляхи розв'язання актуальної наукової проблеми вдосконалення диспансеризації та підвищення ефективності фармакологічної підтримки спортсменів високого класу, розвинуто уявлення про фізіологічні механізми адаптації до великих фізичних навантажень. Розроблено класифікацію ступеня напруження адаптації, на її основі запропоновано диференційований підхід до обстеження та реабілітації спортсменів. Одержано комплексні дані про сполучення модифікації метаболізму, цитокінового й імунного статусу у різні фази напруження адаптації. У спортсменів високого класу у процесі термінової та довготривалої адаптації до великих фізичних навантажень проведено порівняння інструментальних критеріїв напруження адаптації з метаболічними та імунологічними зрушеннями. Виявлено залежність частоти розвитку напруження адаптації від типологічних особливостей вищої нервової діяльності, наявності стигм дисплазії сполучної тканини. Уперше доведено роль дисплазії сполучної тканини як одного з факторів, що сприяє виникненню напруження адаптації. Розвинуто теоретичні уявлення про особливості енергозабезпечення, нейрогуморальної регуляції та стан системи перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту у спортсменів високого класу у різні тренувальні періоди. З'ясовано характер модифікації імунного статусу та цитокінової регуляції у спортсменів. З використанням виявлених критеріїв напруження адаптації виділено три групи спортсменів з різним рівнем напруження адаптаційних механізмів. Розроблено алгоритм обстеження цих груп та запропоновано диференційовану схему фармакологічної підтримки. Доведено ефективність наведеної схеми фармакологічної реабілітації та фармакологічної підтримки спортсменів.

  Скачати повний текст