Визначено альтераційні та регуляторні системи, сигнальні шляхи упровадження та загибелі консервованих еритроцитів людини. Проаналізовано біохімічні, структурно-функціональні та метаболічні зміни консервованої крові у процесі зберігання. Встановлено тригери загибелі консервованих еритроцитів, якими є: механічна травма клітин крові під час вилучення з кровообігу донора та переміщення до штучного середовища; вплив інгредієнтів гемоконсерванту, таких як глюкоза у високій концентрації, яка обумовлює розвиток осмотичного стресу та глікозування гемоглобіну; стабілізатори системи згортання, що у реакції з бікарбонатами плазми створюють надмірну кількість вуглекислоти, яка спричиняє витискання кисню зі зв'язку з гемоглобіном, індукцію активних форм кисню та розвиток оксидативного стресу. Вперше виявлено ознаки апоптичних процесів у консервованих еритроцитах, такі як екстерналізація фосфатидилсеріну та фосфатидилетаноламіну на поверхні мембрани, внутрішньоеритроцитарне накопичення катіонів кальцію, зниження об'єму клітини. Вперше встановлено, що у консервованому еритроциті функціонує система захисту від оксидативного впливу активних форм кисню й азоту, що включає високо- та низькомолекулярні речовини. Уточнено наукові уявлення про бажану композицію гемоконсервантів й обгрунтовано перспективи досліджень у галузі розробки антиоксидантних стимулів для консервованих еритроцитів людини.

  Скачати повний текст

Вивчено у порівняльному аспекті дії фракції до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби та препарату актовегін на ріст диплоїдної та двох перещеплюваних клітинних культур за додавання до складу ростових середовищ та їх здатності прискорювати відновлювальні процеси у клітинах. Встановлено здатність фракції до 5 кДа з кордової крові й актовегіну прискорювати вступ клітин до розподілу та підвищувати мітотичну активність культур, що вивчаються. Показано покращання процесів адгезії клітинних культур і загальної морфології клітин за додавання фракції до 5 кДа з кордової крові чи актовегіну до середовищ культивування. Доведено доцільність створення регенераційних середовищ для клітинних культур, підданих кріоконсервуванню, де в якості активного начала застосовується фракція до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив певних факторів кріоконсервування на структурну цілісність і функціональні властивості тромбоцитів крові людини на етапах низькотемпературного консервування. Досліджено здатність кріопротекторів різних класів хімічних сполук перехоплювати гідроксильні радикали у модельній системі їх генерації та впливати на інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів у системі "тромбоцити - плазма". Показано, що вихідний морфофункціональний стан тромбоцитів, композиційний склад кріозахисного середовища та швидкість охолодження суспензії клітин у температурному інтервалі кристалізації та зоні евтектичних температур мають визначальний вплив на параметри структурної цілісності та функціональні властивості кріоконсервованих тромбоцитів. Експериментально доведено, що застосування комбінації диметилацетаміду з 1,2-пропандіолу підвищує ефективність кріоконсервування тромбоцитів у порівнянні з застосуванням кожного з кріопротекторів окремо.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему одержання антистафілококової плазми для клінічного використання у хворих зі стафілококо-індукованими патологічними процесами. Внаслідок кількісного зменшення донорських кадрів актуальною є необхідність селекції донорів, генетично схильних до антитілоутворення високого рівня. Проведено відбір на підставі типування лейкоцитарних (HLA - A, B, C, DR) та еритроцитарних (ABO, Rh - Hr, MNSs, Lewis, Kell) трансфузійно значимих антигенів і зіставлення фенотипів і гаплотипів з рівнем антитіл після імунізації сорбованим стафілококовим анатоксином. Визначено антигенну характеристику 603-х імунізованих донорів та здійснено порівняння з неімунізованими особами (744), що було репрезентативною вибіркою Південно-Східної геногеографічної зони України. Гаплотипи HLA-A1B8, HLA-A2B14, які є маркерами слабкої імунної відповіді у імунізованих донорів, вірогідно частіше зустрічались у немовлят з генералізованою стафілококовою інфекцією (сепсисом), що доводить генетичну схильність носіїв цих гаплотипів до низької продукції антистафілококових антитіл, рівень яких недостатній для нейтралізації інфекційного агента. Імуногенна характеристика донорів сприяє створенню банка гемопрепаратів і підвищенню ступеня гістосумісності за їх підбору реципієнтам.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні обгрунтовано можливість застосування метиленового синього (МС) барвника як фотосенсибілізатора в ультрафіолетовій області світлового спектра, в якому він поглинає ультрафіолетове опромінення (УФО) з довжиною хвилі 220 - 350 нм, для проведення фотодинамічної вірусінактивації донорської плазми. Визначено дозо-часові режими комбінованого застосування фотосенсибілізатора МС та УФО для проведення ефективної інактивації простих і складних модельних вірусів у плазмі крові людини, які не призводять до суттєвих змін плазмових білкових компонентів. Вперше показано високу ефективність хроматографічного методу видалення залишків МС із фотомодифікованої вірусінактивованої плазми донорської крові із застосуванням TSK-гелю марки "Toyopearl" (Японія).

  Скачати повний текст

Уперше у порівняльному аспекті досліджено білковий і гормональний склад сироватки кордової крові (СКК) до та після кріоконсервування та в процесі збереження за умов низьких температур. Вивчено вплив різних режимів заморожування на склад СКК та структуру і міжмолекулярні взаємодії її білків. Досліджено діелектричні та спектральні параметри СКК, які характеризують стан білків у біосистемі, та їх зміни під впливом низьких температур. Визначено оптимальні методи заготівлі, умови та режими кріоконсервування СКК, що забезпечують її стерильність і повноцінність, а також припустимі терміни її збереження за умов низьких температур. Вивчено біологічну активність кріоконсервованої СКК на підставі клініко-імунологічних досліджень в терапії хронічних сальпінгоофоритів у порівнянні з полібіоліном.

  Скачати повний текст

Проведено трансфузії консервованої крові тваринам-реципієнтам. Установлено, що у разі зберігання крові за умов штучного вуглекислотного гіпобіозу інтенсивність гліколізу, основного метаболічного циклу клітин крові, істотно знижується, що виявляється у меншому використанні глюкози та відповідно меншій продукції лактату у порівнянні з контрольними зразками крові. Досліджені зразки крові характеризуються більш сталим градієнтом концентрації електролітів між плазмою крові та її форменими елементами. Показники кислотно-лужного стану зазнали значних змін, що взаємпов'язано з особливістю складу дослідженого середовища. Активність АлАТ і АсАТ у плазмі дослідних зразків консервованої крові значно менша, ніж у контролі. За умов штучного вуглекислотного гіпобіозу виявлено кращу збереженість формених елементів, а також стабільність їх морфофункціонального статусу, що трансформується у значно кращий терапевтичний ефект трансфузій такої крові тваринам-реципієнтам. Це доводить суттєвий вплив досліджених факторів консервування донорської крові на її метаболізм і як кінцевий результат - збільшення терміну якісного зберігання донорської крові тварин на 6 - 7 діб у порівнянні з консервуванням стандартним глюкозо-цитратним середовищем "Глюгіцир". На підставі результатів дослідження рекомендовано впровадження нового бікарбонат-вуглекислотного кровоконсервувального середовища до ветеринарної практики.

  Скачати повний текст

Показано можливість відновлення функціональних властивостей лейкоцитів донорської крові людини після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання в середовищі, яке містить низькомолекулярну фракцію (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби (ВРХ) або препарат актовегін. Уперше встановлено, що інкубація лейкоцитів після гіпотермічного зберігання або кріоконсервування в середовищі, що містить таку фракцію кордової крові ВРХ, сприяє відновленню їх фагоцитарної активності та здатності до генерації активних форм кисню. Виявлено дозозалежний ефект досліджуваної фракції та препарату актовегін у складі середовища на функціональну активність лейкоцитів донорської крові після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання.

  Скачати повний текст

Зазначено, що еритроцити, заморожені у складі цільної кордової крові за режимом КЦКК, характеризуються високою збереженістю як відразу після розморожування, так і після моделювання трансфузії, за умов цього вміст основних функціональних показників клітини - АТФ і 2,3-ДФГ повністю зберігається після розморожування. Методом електрофорезу в ПААГ із використанням білок зшивального агента діаміду встановлено, що кріоконсервування цільної кордової крові за розробленим режимом викликає зміни просторового розташування білків мембрани еритроцитів, які повністю співпадають з результами, одержаними під час заморожування еритроцитів за оптимальним для них режимом прямим зануренням у рідкий азот. Показано, що кріоконсервування цільної кордової крові за методом КЦКК не призводить до змін вмісту таких біологічно активних речовин плазми кордової крові як тестостерон, тиреотропний гормон, тиреоїдні гормони й альфафетопротеїн. Виявлено різну сутливість популяцій ядровмісних клітин до факторів кріоконсервування, зокрема, більшу кріостійкість мають популяції лімфоцитів і моноцитів, водночас клітини гранулоцитарного ряду є більш чутливими до впливу низьких температур. Встановлено, що порушення ліпідної асиметрії як під час обробки кріопротектором ПЕО-1500, так і після заморожування за всіма досліджуваними режимами відбувається лише у незначної частини лімфоцитів моноцитів, а висока кількість анексин-мічених клітин у загальній популяції ядровмісних клітин обумовлена значним відсотком таких клітин у популяції гранулоцитів. Оцінка стадій ядровмісних клітин залежно від режиму заморожування показала, що кріоконсервування цільної кордової крові за режимом КЦКК дозволяє зберігати до 77 % анексин V/7AAD-клітин. Встановлено, що одержані дані близькі до таких після заморожування крові за оптимальним для ядровмісних клітин режимом.

  Скачати повний текст