Обгрунтовано нову методику медикаментозної болетамувальної терапії у разі підвищеної судомної готовності мозку (експериментальні еквіваленти епілепсії), а також за умов застосування антиепілептичних засобів. Між анальгетиками та протисудомними препаратами виявлено фармакодинамічний антагонізм, який виявляється послабленням анальгетиками (трамадол, диклофенак натрію, кетопрофен, кеторолак) протисудомної активності антиконвульсантів і зменшенням болетамувальної дії анальгетиків (трамадол, парацетамол, диклофенак натрію, парекоксиб, целекоксиб, кетопрофен, кеторолак, анальбен, бензофурокаїн) антиепілептичними препаратами, тобто утворюється "замкнуте коло". На підставі результатів нейрофізіологічних досліджень пояснено й описано механізм такого явища. Виявлено, що зниження активності ретикулярної формації та кори великих півкуль під впливом анальгетиків із проконвульсантним компонентом дії за умов епілептичної активності зменшує депримувальний вплив ретикулярної формації на гіпокамп і мигдалик, що обумовлює редукцію протисудомної дії антиконвульсантів. Виявлено, що гальмування дорзального гіпокампу антиконвульсантами знижує його пригнічувальний вплив на кору та сприяє зменшенню знеболювальної дії анальгетиків за умов пароксизмальної активності. Встановлено, що судоми, як і больове подразнення, ініціюють розвиток оксидативного стресу. Виявлено, що за умови сумісної дії анальгетиків (трамадол) та антиоксидантів (тіотриазолін, мелатонін, кверцетин) підвищується анальгетична активність болетамувальних засобів і нівелюється їх негативний вплив на протисудомний ефект антиконвульсантів. Доведено, що комбінування антиконвульсантів (карбамазепін, ламотриджин, габапентин, топірамат, вальпроат) і протисудомних засобів сприяє підвищенню антипароксизмальної активності протисудомних засобів, а у разі сумісної дії карбамазепіну та тіотриазоліну спостерігається також і виражений анальгетичний ефект. На підставі фармакологічних і токсикологічних досліджень доведено ефективність і безпечність сумісного застосування карбамазепіну та тіотриазоліну у разі підвищеної судомної готовності мозку та больового синдрому. Створено новий комбінований препарат Карбатрил у вигляді таблеток із вмістом карбамазепіну 150 мг і тіотріазоліну 100 мг. Експериментально доведено здатність нового препарату підвищувати ефективність лікування невропатичного больового синдрому, а також покращувати фармакотерапію епілепсії.

  Скачати повний текст

Розглянуто препаративні методи та синтез нових похідних [1,2,4]триазоло[1,5-a]піримідину, [1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіооцтової кислоти та її амідів, N-арил-2-[4-(1H-1-піроліл)-4H-1,2,4-триазол-3-ілтіо]ацетамідів, 7H-1,2,4-триазоло[3,4-b][1,3,4]тіадіазинів. На підставі результатів комп'ютерного прогнозу за допомогою програми PASS виявлено ряд речовин з високою вірогідністю прояву протисудомної активності. Вивчено протисудомні властивості одержаних речовин на моделі аудіогенних судом. Встановлено закономірності зв'язку структура - активність.

  Скачати повний текст

Розглянуто експериментальну фармакодинаміку та фармакокінетику аплікаційних лікарських форм за умов експериментальної патології. Висвітлено ефективність ніпруцелу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) і з схильністю до гіпертензивних кризів (ГК). Доведено переваги інтраназального застосування німодипіну у хворих на АГ з церебральними кризами на фоні гіпертензивної ремодуляції брахіоцефальних артерій. Визначено ефективність ректального застосування еналаприлу у разі кардіальних ГК на фоні гіпертензивної ремодуляції міокарда лівого шлуночка серця (ЛШ). Встановлено, що визначення цереброваскулярної реактивності за допомогою букальної аплікації ніпруцелу дозволяє оптимізувати тактику терапії церебральних кризів. Доведено доцільність диференційного призначення трансмукозних лікарських форм вазодилататорів в терапії неускладнених ГХ, зокрема, ніпруцелу букально - у разі неускладнених кардіальних і церебральних криз, гель-німодипіну інтраназально - у разі неускладнених церебральних криз на фоні гіпертензивної ремодуляції екстрацеребральних артерій, еналаректу - у разі неускладнених кардіальних ГК на фоні гіпертензивної ремодуляції міокарда ЛШ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що вінборону (1 і 3 мг/кг) притаманна церебропротекторна дія. Проаналізовано, що 14-денне лікування щурів з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) (однобічна оклюзія загальної сонної артерії) вінбороном (3 мг/кг), так само як і пірацетамом (200 мг/кг), послаблювало прояви енергодефіциту, нормалізувало показники оксидантно-антиоксидантної рівноваги ішемізованої ділянки мозку. Визначено, що зазначені зміни метаболічних процесів корелювали з позитивною динамікою морфологічної картини, що проявлялась зменшенням ознак дистрофічних і деструктивних процесів в ішемізованій півкулі головного мозку. Доведено наявність у вінборону антиамнестичних властивостей за ішемії головного мозку та на моделях експериментальних амнезій. Встановлено, що механізм церебропротекторної дії вінборону пов'язаний з його здатністю стимулювати церебральну гемодинаміку, нормалізувати метаболічні процеси в ішемізованому мозку, здатністю частково блокувати NMDA-рецептори та покращувати реологічні властивості крові.

  Скачати повний текст