Дисертація присвячена обгрунтуванню доцільності використання антиоксидантів (ретинолу, токоферолу, аевіту, селени) та омепразолу як засобів підвищення ефективності та безпечності фармакотерапії нестероїдним протизапальним препаратом індометацином. Встановлено, що фармакотерапія індометацином поглиблює викликане ад'ювантним артритом зниження вмісту ретинолу та токоферолу в плазмі крові, спричиняє ушкодження шлунково-кишкового тракту. Включення до комплексу лікування антиоксидантів (аевіту та селени) ліквідує дефіцит вітамінів в організмі і зменшує ульцерогенний ефект індометацину. Максимальні гастропротекторні властивості виявлено при поєднанні аевіту з селеною. Омепразол уповільнює елімінацію незміненої форми індометацину з плазми крові, збільшує ефективність протизапальної терапії і зменшує частоту побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту. У хворих на ревматоїдний артрит встановлено зниження рівня селену в плазмі крові, показана доцільність включення до комплексу лікування антиоксидантів аевіту та селени. Це дозволило прискорити зворотній розвиток клінічних симптомів захворювання і зменшити частоту та важкість побічних ефектів індометацину.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено фармакологічну активність густого екстракту з кори вільхи клейкої (ГЕКВК). Виявлено антиоксидантні, капілярозміцнювальні та мембраностабілізувальні властивості ГЕКВК і таблеток, розроблених на його основі. Експериментально доведено доцільність використання даних лікарських засобів як протизапального та репаративного засобу для лікування стоматитів та ринітів. На моделях різаної й інфікованої рани встановлено, що ГЕКВК проявляє виразну ранозагоювальну активність. Одержано патоморфологічні та біохімічні докази лікувальної здатності ГЕКВК і таблеток на його основі.

  Скачати повний текст

Визначено протизапальні властивості поліфенольного екстракту "Локорин". На підставі результатів скринінгових досліджень підтверджено високу протизапальну, анальгетичну та жарознижувальну активність даного препарату. Доведено, що протизапальний ефект на моделі зимозанового набряку обумовлений домінувальним впливом на пригнічення синтезу лейкотриєнів і помірним - на утворення простагландинів. Доведено здатність екстракту "Локорин" на модельних патологіях "трафаретної рани", спиртово-преднізолонової й індометацинової виразок шлунка виявляти потужну антиальтеративну дію. Показано виразну антиокиснювальну активність екстракту "Локарин" у системі in vitro та in vivo. Встановлено, що мембраностабілізувальна, капілярозміцнювальна, гепатопротекторна та кардіопротекторна активність препарату обумовлена його антиоксидантною дією. З'ясовано, що екстракт "Локорин" за внутрішньошлункового введення є відносно нешкідливою речовиною, не чинить місцевоподразнювальної дії та не впливає на функціональну активність шлунково-кишкового тракту.

  Скачати повний текст

mдіснено експериментальне порівняння фармакологічної активності та безпечності сучасних і перспективних препаратів з протизапальною дією, а саме: "Індометацин", "Диклофенак", "Піроксикам", "Мелоксикам", "Целекоксиб", "Амізон", "Рексод" та "Кверцетин". Установлено, що найбільш виразну антиексудативну, анальгезувальну дію мають неселективні НПЗЗ ("Диклофенак", "Індометацин", "Піроксикам"). Амізон переважає НПЗЗ і антиоксидант за анальгезувальною активністю за соматичного болю. Найбільш виразний антипроліферативний ефект мають неселективні НПЗЗ, а саме, "Піроксикам" та "Індометацин". Виразну антиальтеративну та кардіопротекторну дію проявляють антиоксиданти "Рексод" і "Кверцетин", селективні та неселективні НПЗЗ, а також "Амізон" - антиартритну активність, яка переважає активність антиоксидантів. Найбільш небезпечними за побічними ефектами є неселективні інгібітори ЦОГ, а саме: найбільш гастротоксичними та нефротоксичними препаратами є "Індометацин" та "Піроксикам", найбільш гепатотоксичним - "Диклофенак". Селективні інгібітори ЦОГ-2 ("Мелоксикам", "Целекоксиб") й "Амізон" майже не проявляють ульцерогенні, гемато- та нефротоксичні властивості. Вивчено можливості корекції побічних дій досліджених НПЗЗ. Виявлено, що використання диклофенака, індометацина у поєднанні з антиоксидантами "Рексод" і "Кверцетиин" дозволяє не тільки підсилити та пролонгувати антиексудативну активність цих НПЗЗ, але й знизити їх ульцерогенну дію. Тобто, антиоксиданти поступаються за ефективністю НПЗЗ, але значною мірою переважають їх за безпечністю та можуть використовуватись у комплексній терапії запалення для підвищення якості протизапальної терапії. Результати досліджень дозволяють обгрунтувати раціональний вибір вивчених препаратів з урахуванням їх ефективності та безпечності.

  Скачати повний текст

Вивчено нефротоксичну дію нестероїдних протизапальних препаратів з селективним і неселективним інгібуванням циклооксигенази-2 й обгрунтовано доцільність використання триметазидину для корекції нефротоксичної дії та підвищення ефективності фармакотерапії індометацином. Показано, що нефротоксичність індометацину реєструється навіть у разі короткочасного застосування в середніх дозах і виявляється у дозозалежному зниженні клубочкової фільтрації, у зростанні вмісту сечовини та креатиніну в сироватці крові, у затримці натрію та калію, у зростанні екскреції з сечею гамма-глутамілтранспептази, аланін- та аспартатамінотрансферази. Німесулід і мелоксикам мають менший вплив на процеси фільтрації в нирках та ензимурію, ніж індометацин та діклофенак натрію. Показано, що нефротоксичність індометацину та діклофенаку натрію тісно корелює зі стаціонарною концентрацією препаратів у крові та вмістом їх глюкуронідних метаболітів у сечі. Доведено доцільність застосування триметазидину для профілактики нефротоксичної дії індометацину. Показано, що мізопростол і молсідомін за нефропротекторною активністю значно поступаються триметазидину, селеніту натрію та бета-каротину. Застосування триметазидину пацієнтів із захворюванням суглобів дозволяє практично повністю запобігти викликаній індометацином депресії клубочкової фільтрації, порушенню азотовидільної функції та посиленню ензимурії. Експериментально встановлено, що триметазидин має власну протизапальну активність і гальмує розвиток ад'ювантного артриту в щурів. Включення триметазидину до комплексу лікування індометацином у хворих на ревматоїдний артрит сприяє більш швидкій нормалізації клінічних і лабораторних показників активності запального процесу, ендогенної інтоксикації та ліпідної пероксидації.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу ненаркотичних анальгетиків на функціональний стан структур головного мозку тварин з метою виявлення особливостей центрального нейротропного компоненту знеболювальної дії анальгіну, диклофенак-натрію, ацетилсаліцилової кислоти, кеторолаку та кепотрофену за умов норми й експериментально невротичного стану. Отримано експериментальні дані про зміни в болезнеболювальній активності ненаркотичних анальгетиків мозку за умов експериментального невротичного стану. Доведено важливість ролі змін біоелектричної активності фронтального неокортексу, дорзальної ділянки гіпокампу та ретикулярної формації середнього мозку за умов експериментальної патології на показники антиноцицептивного потенціалу ненаркотичних анальгетиків.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано доцільність виробництва капсул і таблеток індометацину методом прямого пресування. Вивчено технологічні характеристики субстанції індометацину та ряду допоміжних речовин. Розроблено склад, технологію промислового виробництва капсул і таблеток індометацину.

  Скачати повний текст