Досліджено антигенні властивості дифтерійного токсину (ДТ) та його субодиниць у дітей з різними формами дифтерійної інфекції та після вакцинації, а також імунобіологічної активності ДТ, яка дозволяє йому протидіяти імунній системі. Розроблено імуноферментні методи виявлення ДТ й антитіл проти нього, які можуть бути використано з метою вдосконалення діагностики дифтерії. Створено комп'ютерну програму щодо кількісної оцінки результатів імуноблотингу. Проаналізовано сироватки крові дітей різних діагностичних груп стосовно вмісту ДТ, антитоксичних антитіл та їх специфічності до субодиниць ДТ. Встановлено, що антитіла хворих на дифтерію та носіїв відрізняються за специфічністю до субодиниць А та В ДТ. Запропоновано математичну модель дифтерійної інфекції для розрахунку терапевтичних доз антитоксичної сироватки коня. Вперше встановлено, що ДТ здатен проникати у фагоцити та специфічні до нього В-лімфоцити навіть за відсутності класичного рецептора для ДТ.

  Скачати повний текст

Визначено представників мікробіоценозів, що впливають на тривалість перебування збудника дифтерії на слизових оболонках мигдаликів. Установлено режими опромінення лазерним та ультрафіолетовим променями, за яких відбувається стимуляція чи пригнічення токсиносинтезуючої функції <$Eroman tox sup +> штамів C. diphtheriae і спостерігається зміна чутливості патогенних коринебактерій до протимікробних препаратів. Показано, що електронний пучок у порівнянні з іншими досліджуваними фізичними чинниками спричинює найбільш виражене пригнічення продукції дифтерійного екзотоксину. Доведено залежність між дозою опромінення та ступенем токсиноутворення; визначено режими дії електронного пучка в процесі вилучення соматичних антигенів патогенетичних коринебактерій, за яких знижується кількість екзотоксину.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми одержання scFv-антитіл проти дифтерійного токсину, досліджено їх протективні властивості та можливості використання у діагностиці дифтерії. З неімунної та імунної бібліотек імуноглобулінових генів миші одержано методом фагового дисплею та охарактеризовано scFv-антитіла до дифтерійного токсину. Сконструйовано імунну бібліотеку кДНК імуноглобулінових генів мишей, імунізованих рекомбінантними аналогами A та B субодиниць дифтерійного токсину. Запропоновано універсальний підхід для детекції scFv-антитіл і їх комплексів з антигеном у імуноферментному аналізі. Висвітлено можливість використання одержаних scFv і їх похідних, об'єднаних з фрагментом стафілококового білка A, для виявлення дифтерійного токсину. Відібрано чотири антитоксичні scFv-антитіла, які здатні пригнічувати токсичні ефекти дифтерійного токсину, перешкоджаючи його проникненню до клітин-мішеней. Зазначено, що одержані scFv-антитіла можуть бути використані у діагностиці та терапії дифтерії.

  Скачати повний текст