Досліджено конформаційну рухливість протеази ВІЛ-1 за різних умов, зокрема фізіологічних, і сформовано уявлення про конформаційний простір протеази ВІЛ-1 у наносекундному часовому інтервалі. На основі розрахунку та аналізу молекулярної динаміки (МД) резистентних дистальних мутантів та порівняння з МД нативної протеази ВІЛ-1 зроблено висновок про існування двох механізмів впливу резистентних мутацій шляхом перерозподілу амплітуди узгоджених рухів та зміни доступних конформаційних рухів. Розроблено методику порівняння колективних конформаційних рухів між двома системами (карта різниць - динамічна крос-кореляційна матриця).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

  Скачати повний текст

Вперше проведено молекулярно-генетичний аналіз ізолятів ВІЛ-1, що циркулювали у період 2006 - 2007 рр. на території українських регіонів з високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції, зокрема в Києві та на Одещині. Показано, що домінуючим був субтип A ВІЛ-1, з великою часткою субтипу B. Виявлено ізоляти, що були найбільш спорідненими до досліджених. Визначено та проаналізовано зміну субтипової структури ізолятів ВІЛ-1 у порівнянні з нуклеотидними послідовностями ізолятів 2000 р. Вперше в Україні досліджено рівень поширення резистентних ізолятів ВІЛ-1 до антиретровірусних (АРВ) препаратів. Показано, що на даному етапі розвитку епідемії ВІЛ/СНІД тільки розпочинається формування та передача резистентних до АРВ препаратів ізолятів вірусу. За результатами аналізу ефективності схем АРВ-профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ-1 визначено найбільш критичні періоди вагітності для передачі вірусу від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливість формування поверхневих компонентів у вірусів Коксакі В та їх дисоціантів за рахунок клітинних структур та з'ясовано їх вплив на біологічні властивості віріонів. Визначено структурно-морфологічні особливості бентонітових варіантів вірусів Каксакі В. З'ясовано можливості асоціації даних вірусів та їх бентонітових варіантів з клітинними компонентами. Проведено порівняльне дослідження вливу органічних розчинників на ступінь нейтралізації типоспецифічними діагностичними сироватками вірусів Коксакі В. Досліджено динаміку інфекційних бентонітових варіантів цих вірусів під час процесу їх збереження за різних температурних режимів та встановлено можливий вплив на даний процес інших фізико-хімічних факторів. Вивчено вплив умов ліофілізації щодо збереження інфекційності вірусів Коксакі В.

  Скачати повний текст

Визначено роль антигенної мімікрії пептидів ВІЛ-1 і вуглеводовмісних біополімерів мікроорганізмів у патогенезі ВІЛ-інфекції та вивчено можливості застосування деяких лабораторних показників як побічних маркерів прогнозування перебігу хвороби. Показано, що мікроорганізми Staphylococcus aureus, Vibrio cholerae, Neisseria meningitidis та Bacillus subtilis продукують біополімери - мімікрини, антигенно споріднені між собою та з пептидом p17 ВІЛ-1. Досліджено можливість впливу "антигенної" мімікрії на репродукцію ВІЛ-1 за умов моделювання змішаних інфекцій з вірусами грипу, Епштейна - Барр (ВЕБ) і герпесу I типу. Показано, що залежно від ступеня спорідненості між пептидами вірусів спостерігається пригнічення репродукції ВІЛ-1 (з вірусом грипу та ВЕБ) або її посилення (з ВПГ-1).

  Скачати повний текст