З'ясовано патогенетично значущі зміни у печінці у разі ВІЛ/інфекції/СНІД з урахуванням уражального впливу наркотичних речовин та для аргументації окремих положень діагностичної та лікувальної тактики. Опрацьовано статистичні дані за період 1998 - 2002 рр. щодо померлих від ВІЛ-інфекції/СНІД (659 спостережень від загальної кількості розтинів - 17 323-х) з використанням комплексу певним методів та інформаційної бази Інституту екологічної патології людни. Зареєстровано зростання кількості ВІЛ-інфікованих осіб обох статей. Це відображає несприятливу епідеміологічну ситуацію у регіоні. З'ясовано наявність патології печінки в усіх досліджених 80-ти аутопсіях (100 %) ВІЛ-інфікованих осіб, з різним ступенем виразності та залежно від вживання ними за період життя наркотичних речовин. За результатами аналізу спектра уражень печінки у ВІЛ-інфікованих осіб з'ясовано переважання гепатитів, в етіології яких (за даними імуногістохімічної діагностики) суттєва роль належить вірусам гепатитів B і C, а також простого герпесу I і II типів та цитомегаловірусу. Показано, що особливості паренхіматозно-стромальних реакцій за ВІЛ-інфекцій/СНІД відображають ураження макрофагальної системи. Доведено, що у ВІЛ-інфікованих осіб до патологічних процесів долучаються всі клітинні типи печінки, за цього виявлено переважальну кількість уражень гепатоцитів. З урахуванням особливостей уражень гепато-біліарної системи у ВІЛ-інфікованих наркоманів установлено чутливість наочних патоморфологічних ознак, на підставі яких створено діагностичний алгоритм. Докуметовано принципову відмінність стосовно реалізації різнопричинних аномалій імунної відповіді, а саме: за умов ВІЛ/СНІД має місце суто імунодефіцит на тлі вторинного імунодефіциту на противагу аутоагресії, яка розвивається у постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Аргументовано доцільність використання ентеросорбентів у загальних лікувальних комплексах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню загальних закономірностей нейроно-гліо-капілярних взаємовідношень м'язово-кишкового нервового сплетіння (МКНС) різних відділів стравоходу в нормі та у разі порушення його іннервації та кровопостачання. У МКНС простежено тенденцію до збільшення розмірів великих гангліїв у дистальному напрямку, а також збільшення відсотка великих нейроцитів. Перетин правого блукаючого нерва (ПБН) та перев'язка лівої шлуночкової артерії (ЛША) викликає у ранньому періоді виражені зміни структури та кровопостачання гангліїв МКСН: збільшення кількості середніх нейроцитів і площі ганглія, яка припадає на один нейроцит, розрідження мікроциркуляторного русла (МЦР), зменшення ємності кровоносного русла та адренергічної іннервації кровоносних судин. Дані зміни супроводжуються проліферацією гліальних клітин, ведуть до зменшення площі нейро-капілярних контактів. У випадку пересікання ПБН найбільш виражені зміни спостерігаються у проксимальному та середньому відділах стравоходу, а під час перев'язки ЛША - у дистальному.

  Скачати повний текст