Вивчено особливості епідемічного процесу кору (ЕПК) у динаміці, впливу на його інтенсивність вакцинопрофілактики та розроблено концепцію його елімінації в Україні. Визначено характеристику ЕПК в довакцинальний і вакцинальний періоди. Показано зв'язок між заходами з імунопрофілактики та захворюваністю на кір населення різних вікових груп. Досліджено стан і динаміку популяційного імунітету населення країни. Визначено роль серологічного моніторингу захворюваності на кір у системі епідеміологічного нагляду за ним і запропоновано алгоритм спостереження у разі підозри та підтвердження цього захворювання у вагітних. Проаналізовано дані післямаркетингового спостереження протикорових вакцин, визначено показники їх якості - безпечність, імунологічну й епідеміологічну ефективність. Описано біоетичні проблеми вакцинопрофілактики та недоліки організації додаткової масової імунізації населення України віком 15 - 29-ти років (2008 р.). Наведено розрахунки економічного обгрунтування вакцинації проти кору. Розроблено алгоритм реалізації стратегії елімінації кору та концептуальну схему епідеміологічного нагляду за ним з урахуванням інтенсивності епідемічного процесу.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив туберкульозної інфекції на стан ванциноіндукованого імунітету проти кору з метою оптимізації тактики специфічної профілактики цієї інфекції за умов епідемії туберкульозу. На Харківщині з 1995 р. до 2007 р. спостерігалось епідемічне розповсюдження туберкульозної інфекції. Виявлено виражену тенденцію росту захворюваності на туберкульоз серед населення, темп приросту становив 88,5 %. Установлено значну поширеність латентної туберкульозної інфекції серед дітей і підлітків (понад 10 000 осіб щороку). Упродовж восьми років дії програми елімінації кору на Харківщині визначено два підйоми захворюваності на кір (2001 р. та 2006 р.), високий відсоток щеплених живою коровою вакциною серед захворілих на кір (понад 40 % осіб) і низький рівень популяційного імунітету проти кору (у середньому 82,4 % серопозитивних осіб). З'ясовано, що у дітей і підлітків на ранньому етапі розвитку неускладненої туберкульозної інфекції (латентна туберкульозна інфекція і локальні форми туберкульозу) зберігався захисний рівень антитіл проти вірусу кору незалежно від терміну після останнього щеплення живою коровою вакциною. Для оптимізації профілактики кору у дітей з туберкульозної інфекцією рекомендовано робити щеплення не раніше, ніж через місяць після закінчення курсу хіміотерапії (хіміопрофілактики) та не пізніше, ніж за місяць до початку протирецидивного курсу хіміотерапії (повторного курсу протирецидивного або превентивного лікування). За результатами дослідження зроблено висновок, що значна поширеність латентної туберкульозної інфекції зумовила високий відсоток дітей і підлітків, яким проводилась хіміопрофілактика, що завадило формуванню потрібного прошарку осіб, імунних до кору.

  Скачати повний текст

Вперше за допомогою системного аналізу оцінено ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду за кором на організменому та популяційному рівнях та розроблено рекомендації щодо її удосконалення. Наведено характеристику кількісних та якісних проявів епідемічного процесу кору на Донеччині з часу запровадження специфічної профілактики за дводозовою схемою та на етапі елімінації. Показано першочерговість імунологічного моніторингу ефективності вакцинопрофілактики за умов спорадичної захворюваності або її відсутності. Обгрунтовано доцільність запровадження єдиної системи епідеміологічного нагляду за кором і краснухою. Одержано нові дані щодо ступеня захищеності від кору новонароджених і дітей першого року життя з урахуванням рівня специфічного імунітету їх матерів і виду вигодовування.

  Скачати повний текст