Вперше сформовано інформаційну модель функціонального стану оператора зорового профілю, яка об'єднує стан зорової системи та психофізіологічний стан, визначено комплекс інформативних показників функціонального стану в ході вирішення зорових завдань. Вперше розроблено метод визначення функціонального стану цього оператора в процесі зорової діяльності з різними видами візуального навантаження. Вперше запропоновано узагальнені показники стомлення (S) та втоми центральної нервної системи (I), а також комплекс критеріїв для оцінювання функціонального стану оператора зорового профілю. Наведено алгоритм класифікації візуально діючих факторів за ступенем впливу на організм.

  Скачати повний текст

Обстежено 14 731 радіаційно опромінених осіб. Використано когортний метод і метод "випадок - контроль". Виявлено, що у когорті ліквідаторів захворюваність і поширеність очних хвороб вірогідно перевищує контрольні рівні. Доведено, що радіаційний вплив у даному діапазоні доз викликає появу радіаційних катаракт і ретинопатій та, водночас, спричиняє вірогідне дозозалежне збільшення поширеності та передчасний розвиток інволюційної катаракти, макулодистрофії, ангіопатії та ангіосклерозу сітківки. Вперше описано клінічну картину двох форм ретинопатії, що спостерігались у радіаційно опромінених внаслідок катастрофи на ЧАЕС ("синдром каштана" та"синдром дифракційної гратки"). На підставі тривалого спостереження та статистичного аналізу встановлено, що тендітні порушення прозорості кришталика, клінічно не схожі на ленсопатії, у дітей та підлітків - мешканців радіаційно забруднених територій, є наслідком тривалої дії малих доз іонізуючого опромінення. З'ясовано, що зовнішнє опромінення всього тіла у дозах понад 0,2 Гр викликає порушення функції сітківки та зорового нерва навіть за відсутності клінічних проявів офтальмопатології. Виявлено ефект дозозалежного зниження акомодаційної здатності ока у радіаційно опромінених. Одержано нові дані щодо впливу іонізуючого випромінювання на судини ока, простежено формування їх функціональних та органічних змін залежно від величини дози іонізуючої радіації.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості розвитку професійно-обумовленої катаракти в осіб, що брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. За результатами дослідження виявлено вірогідне збільшення кількості помутнінь кришталика у ліквідаторів (89,9 %), у порівнянні з контрольною групою (45,6 %). В основній групі частоту катаракт у чоловіків виявлено вірогідно частіше (47 %) у порівнянні з жінками (35 %). У ліквідаторів віком до 40 років частота катаракт збільшується заумов підвищення дози зовнішнього опромінювання. За допомогою Шеймпфлуг - аналітичної системи об'єктивно доведено, що у групі осіб віком старше 40 років на загальне середнє світлорозсіяння кришталика вік впливає більше, ніж доза опромінення. У пацієнтів віком до 40 років відмічено позитивний вірогідний кореляційний зв'язок між дозою зовнішнього опромінення та середнім світлорозсіянням для задніх субкапсулярних шарів кришталика. Середньорічний темп зростання нових випадків катаракт серед обстежених лікідаторів 19,7 %, з яких середньорічне зростання кількості катаракт 2 - 4 стадії становило 2,15 %. Доза зовнішнього опромінення, вік ліквідаторів та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту є найбільш суттєвими факторами ризику прогресування катаракти. Розроблено заходи профілактики професійно обумовленої катаракти у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

  Скачати повний текст