Вивчено генетичні маркери, гормональні й імунні зрушення, що виникають в організмі гірників під впливом негативних чинників виробничого середовища. Розроблено прогностичні критерії розвитку хронічного пилового бронхіту (ХПБ). Удосконалено систему профілактики цього захворювання. Проведено аналіз санітарно-гігієнічних умов праці гірників за впливу негативних чинників виробничого середовища. Проаналізовано зазначені умови праці гірників найбільш типових вугільних шахт Донбасу, що збільшують ризик розвитку ХПБ. Визначено особливості фенотипового розподілу генетичних маркерів, характер формування реакції гормонального й імунного статусу в осіб різноспрямованого типу рефлекторних реакцій бронхів у період адаптації до роботи за умов підвищеної запиленості стажованих гірників без ознак пилової патології та хворих на ХПБ. Уперше визначено інформативні біомаркери ризику ХПБ та на їх підставі обгрунтовано і рекомендовано схему профілактичних і реабілітаційних заходів для осіб, які увійшли до групи ризику розвитку ХПБ, а також гірників, хворих на ХПБ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено розповсюдженість, клінічні прояви, патогенез множинних пептичних виразок: особливості гелікобактерної контамінації та кислотоутворення шлунка, функції надсегментарного та сегментарного відділів вегетативної нервової системи, клітинний і гуморальний імунітет, пероксидацію ліпідів, активність ендогенної антиоксидантної системи, мікрогемоциркуляцію, сурфактантну активність сироватки крові та шлункового соку. Клінічно та патогенетично обгрунтовано доцільність використання в комплексному лікуванні хворих індуктора ендогенного інтерфероноутворення циклоферону.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням удосконалення методів відновлювальної терапії хворих на гіпертонічну хворобу- учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчено адаптивний вплив нормобаричної гіпоксії тіотріазоліну в комплексному лікуванні 184 хворих на гіпертонічну хворобу першої і другої стадії на стан центральної і периферичної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, показників функції зовнішнього дихання і периферичної крові. Основні результати дослідження можуть бути використані при розробці індивідуальних комплексних програм відновлювальної терапії цієї категорії хворих.

  Скачати повний текст

Виявлено ступінь взаємозв'язку між темпами старіння робітників і стажем роботи. Визначено вплив факторів виробничого середовища на темпи старіння робітників основних професій. Вперше встановлено й оцінено ризик виникнення серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Обгрунтовано припустимі терміни роботи за впливу нагрівального мікроклімату в гарячих металургійних цехах з метою зниження ризику виникнення найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Вперше використано комплексний підхід щодо обгрунтування системи профілактичних заходів для покращання умов праці та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у металургів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням вивчення впливу професійно-виробничих й загальнопопуляційних факторів на розвиток раптової смерті у гірників. Розвинуто новий напрямок в кардіології, оснований на концепції системного аналізу факторів ризику у промисловій кардіології. Встановлені місце і роль професійно-виробничих факторів вугільних шахт Донбасу у патогенезі розвитку раптової серцевої смерті у гірників. Розроблені критерії її індивідуального й групового прогнозування. Запропонована й впроваджена удосконалена система медико-соціальної профілактики раптової серцевої смерті у гірників.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено систематизації й узагальненню даних про стан фізичної працездатності (ФП) у 280 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та 174 без захворювань системи кровообігу. Зміни ФП і її забезпечення в учасників ЛНК з ГХ із зростаючою дозою опромінення від 0,05 до 0,5 Зв характеризуються нелінійною залежністю, відмінності порогової потужності складають 2 - 9 ВТ. Виділено варіанти адаптації до фізичного навантаження, зокрема, несприятливі, що характеризуються відхиленням лінійного збільшення споживання кисню від виходу на "плато" на рівні 100 - 125 і 50 Вт. Встановлено зниження ФП у 60% учасників ЛНК з ГХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні 0,05 - 0,5 Зв з відновленням у середньому за 2 - 6 місяців після виконання робіт з ЛНК. Доведено, що до кінця десятиріччя порогова потужність зменшилася на 27,5 Вт. За результатами досліджень розроблено спосіб визначення порогової потужності у хворих на ГХ без проведення навантажувального тесту та запропоновано програму велотренувань, яка сприяє збільшенню порогової потужності, економізації забезпечення фізичного навантаження.

  Скачати повний текст