Розроблено та науково обгрунтовано комплексну систему заходів щодо профілактики отруєнь дикорослими грибами. Вивчено особливості отруєнь грибами, встановлено основні групи ризику потерпілих і структуру етіофакторів. Регламентовано спектр пріоритетних ксенобіотиків у їстівних грибах за умов еколого-антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Проведено комплексне вивчення показників безпеки вищих макроміцетів та грунту, на якому вони зростають. Доведено, що квота умовно придатних до вживання (рівень ксенобіотиків 1 - 2 ГДК) складає 4,4 % - 12, 9 %, непридатних (рівень ксенобіотиків більше 2 ГДК) - 2,8 % - 7,1 %. Обгрунтовано та розроблено проект єдиної уніфікованої класифікації отруєнь макро- та мікроміцетами, що базується на етіопатогенетичному, клінічному та нозологічному принципах.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та запропоновано нове розв'язання наукової проблеми вирощування екологічно чистої для навколишнього середовища та безпечної для людини продукції баштанних культур. Розроблено еколого-гігієнічні вимоги до технології їх вирощування за умов півдня України. Визначено закономірності формування максимального врожаю високої якості залежно від технології вирощування, внесення добрив різної кількості та їх збалансованості за наявності раціонального поливу. З'ясовано особливості впливу цих технологічних прийомів на біологічну цінність (сухі речовини, цукри, пектини, вітамін C, каротин) і безпеку баштанних культур (вміст нітратів, пестицидів, солей важких металів). Установлено, що запропонована технологія вирощування баштанних культур (кавуна, гарбуза) не впливає на хімічний склад грунту.

  Скачати повний текст