Вперше виявлено багатофакторні порушення внутрішньосімейних відносин у разі наркопатології в сім'ї. Встановлено, що актуальний гомеостаз в такій сім'ї характеризується слабкою здатністю до адаптації щодо стресорів й емоційною роз'єднаністю, дистанційованістю членів сім'ї один від одного. В патологічній сім'ї з наркозалежним виявлено високий рівень конфліктності, ворожості, тривожності, відчуття неповноцінності, внутрішньосімейної ізоляції та психологічного відходу від дисфункціональної, травмуючої сімейної ситуації, що обумовлено неадекватними самооцінкою та взаємними вимогами, а також конфліктом очікування. Запропоновано концепцію формування співзалежності та модель динаміки сімейної системи у разі наявності наркотизму, згідно з якою механізм розвитку синдрому співзалежності й емоційного вигорання обумовлений інконгруентною адаптацією до патологічної ситуації в сім'ї. Вперше одержано нові дані про роль психопатологічних чинників сімейної взаємодії у формуванні умов актуалізації залежних станів, зокрема, встановлено існування у структурі сімейної взаємодії неадекватних взаємопідтримуючих патопсихологічних патернів і наявність глибинного конфлікту системи відносин особистості й ціннісних орієнтацій наркозалежних і співзалежних. Вивчено дезадаптивні моделі поведінки у фруструючій ситуації, виявлено особливості психоемоційного стану наркозалежних та їх родичів, який характеризується симптомами тривоги й ситуативної депресії, що виражає патопсихологічні ефекти наркотичної залежності, співзалежності й емоційного вигоряння. У процесі корекції наркозалежності встановлено домінування впливу на сімейну систему в цілому, а не на її окремі елементи. Обгрунтовано можливість психокорекції сімейних відносин методом реконструктивного сімейного психокорекційного тренінгу.

  Скачати повний текст

Розроблено профілактичну технологію з метою скорочення поширеності тютюнокуріння серед пацієнтів лікувально-профілактичних закладів і населення м.Києва у цілому. Визначено медико-соціальну й економічну ефективність впровадження технології зменшення куріння на індивідуальному, груповому та популяційному рівнях впливу. Проведено аналіз якості профілактичної технології щодо скорочення поширеності тютюнокуріння. Досліджено шляхи підвищення ефективності роботи лікарів щодо профілактики куріння серед пацієнтів. Розроблено алгоритм надання лікарям лікувально-профілактичних закладів допомоги пацієнтам щодо припинення куріння. Розроблено основні форми та методи оптимізації антитютюнової роботи у системі охорони здоров'я.

  Скачати повний текст