Досліджено поширення та встановлено причини виникнення родової патології у свиноматок різних вікових груп залежно від пори року. Встановлено, що основними ознаками патологічних родів є поява у гнізді мертвонароджених поросят, новонароджених з асфіксією, затримка посліду, недорозвиток і перерозвиток плодів, слабкі або надмірні перейми і потуги. Визначено зміну основних біохімічних показників у крові вагітних свиноматок у передродовому періоді з урахуванням їх віку та вивчено корегуючий вплив на них біологічно активних речовин. Для профілактики родової патології у свиноматок рекомендовано комплексне введення препаратів плаценти денатурованої емульсованої (ПДЕ) та естрофану, які завдяки синхронізуючому та стимулюючому ефекту сприяють кращій підготовці до опоросу та підвищують показники їх продуктивності. Вивчено динаміку коагуляційно-антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові перед родами у клінічно здорових свиноматок і свиноматок з патологічним перебігом родового процесу з урахуванням їх віку, показано вплив на систему гемостазу ПДЕ та естрофану. Розроблено новий метод прогнозування родової патології та доведено корегувальний вплив ПДЕ на систему гемостазу у свиноматок.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження з вивчення ефективності лабораторних методів діагностики затримання посліду у корів у господарствах умовно чистої та забрудненої радіонуклідами зони. З'ясовано вплив на стан природної неспецифічної резистентності та перебігу отелення у даних тварин внутрішньовенного введення суміші розчинів 40 %-ї глюкози та 10 %-го кальцію хлориду або 5 %-ї аскорбінової кислоти та підшкірного введення комплексного вітамінного препарату. Досліджено морфологічні зміни в материнській частині плаценти у випадку нормального перебігу отелення та затримання посліду. Обгрунтовано можливість контролю за перебігом післяотельного періоду шляхом визначення в лохіях каталази.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні показники у разі плацентиту та ворсинчастого заносу у корів у сухостійний період. Досліджено морфометричні, гістологічні особливості будови фетальної частини плаценти та стан новонароджених телят. Встановлено, що впродовж сухостійного періоду клінічні ознаки у разі плацентиту та ворсинчастого заносу є неспецифічними та характеризуються зменшенням апетиту, пригніченим станом і залежуванням перед отеленням у поодиноких випадках. Розглянуто вплив плацентиту та ворсинчастого заносу у корів на морфофункціональний стан новонароджених телят. Вперше описано анатомічні, морфометричні та гістологічні особливості хоріальної пластинки плацент, клітинного складу пухкої сполучної тканини, стовбурових ворсинок і судин фетальної частини плаценти корів у разі плацентиту та ворсинчастого заносу.

  Скачати повний текст