Проведено комплексний аналіз генетичної структури поголів'я української чорно-рябої молочної худоби. Встановлено кореляційні зв'язки між генотипами досліджених локусів кількісних ознак (QTL) і показниками молочної продуктивності тварин. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання показників молочної продуктивності в господарстві. Здійснено порівняльний аналіз інформативності двох типів молекулярно-генетичних маркерів. Запропоновано систему генетичної паспортизації порід великої рогатої худоби (ВРХ) з використанням обох типів ДНК-маркерів. Вперше в Україні оптимізовано та запропоновано до використання для проведення протилейкозних заходів діагностичну тест-систему на базі методу полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

  Скачати повний текст

Зазначено, що жива маса тварин - об'єктивний показник росту організму - зумовлена відповідними генетичними особливостями тварин піддослідних груп. Телиці за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи. Установлено зміну надою корів симентальської породи різної селекції з віком. Надій корів австрійської селекції за першу лактацію становив 90,8 % від надою корів за другу лактацію, 85,7 % - від надою за третю лактацію, у корів з 50-ю % часткою спадковості австрійських сименталів відносні зміни становили 90,9 % і 83,2 %; у корів української селекції - 89,8 % і 81,9 %. Одержано дані щодо кількості молочного жиру, а саме: у австрійських сименталів - 90,8 % і 86,1 %; у тварин з 50 %-ю часткою спадковості австрійських сименталів - 91,2 % і 83,6 %; української селекції - 89,8 % і 81,7 %. з 50 %-ю часткою спадковості австрійських сименталів перевищують за кількістю молока базисної жирності первісток української селекції на 506 кг, за другу лактацію - 486 кг і за третю - 494 кг молока.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено перспективність використання ДНК-поліморфізму генів кількісних ознак (QTL) в селекційно-племінній роботі з великою рогатою худобою в Україні. Здійснено молекулярно-генетичний аналіз особливостей генетичної структури основних комерційних порід великої рогатої худоби за локусами кількісних ознак. Доведено ефективність поєднання аналізу структури популяцій та селекційно-генетичної оцінки маркерного ефекту для добору бажаних генотипів. Встановлено специфіку тварин новостворених української чорно-рябої молочної й української червоно-рябої молочної порід за локусами кількісних ознак. Визначено параметри формування оптимальної структури порід за даними маркерами. Оптимізовано методологію одержання високоочищеної ДНК з кріоконсервованої сперми бугаїв-плідників і визначення генотипу тварин на ранніх етапах їх онтогенетичного розвитку. Вперше розроблено систему генетичного моніторингу великої рогатої худоби за ДНК-маркерами, використання якої в скотарстві України створює передумови для впровадження у виробництво елементів геномної селекції на підставі добору бажаного племінного матеріалу на ранніх етапах онтогенезу.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність поліпшуваного процесу української чорно-рябої молочної породи за типом поглинального схрещування в племінних стадах з однаковою технологією виробництва молока, але з різними рівнями годівлі тварин. Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм і ступінь його реалізації, і як наслідок використання бугаїв-плідників з різною племінною цінністю. Зазначено, що величина генетичного прогресу за надоєм залежить від інтенсивності відбору чотирьох категорій племінних тварин, а їх вплив на темпи генетичного покращання стад становить: батьків бугаїв - 39,1 - 40,1 %, батьків корів - 33,4 - 36,6 %, матерів бугаїв - 17,9 - 21,1 % і матерів корів - 5,4 - 5,6 %. Виявлено позитивний вплив генофонду голштинської породи на підвищення інтенсивності росту ремонтного молодняка та формування бажаного екстер'єрного типу. Встановлено оптимальну тривалість сервіс-періоду для корів української чорно-рябої молочної породи з урахуванням рівня їх молочної продуктивності. Визначено частоту різних форм успадкування племінної цінності за надоєм одержаних за різних форм підбору та з різною часткою спадковості за голштинською породою. Проведено аналіз тривалості використання корів та розглянуто основні причини їх вибуття зі стада. Встановлено, що основними причинами для висококровних за голштинською породою корів-первісток є важкість отелень (26,7 - 45,2 %) і подальша неплідність (6,5 - 46,7 %).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну оцінку впливу основних генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру в молоці корів та кількість одержаного молочного жиру. Виділено та проаналізовано основні фактори та оцінено ступінь впливу кожного з них на досліджені продуктивні показники. Для практичного використання розроблено моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Установлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання покращених червоної датської і ангерської порід (ЧДіАП) на поголів'ї тварин вітчизняної червоної степової худоби (ЧСХ). Проведено оцінку тварин різних порід і умовної кровності за селекційно-генетичними параметрами та визначено зв'язки між селекційними ознаками. Доведено доцільність використання бичків ЧДіАП для підвищення генетичного потенціалу ЧСХ. Встановлено перспективні поєднання спадковості ЧС і покращених ЧДіАП, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності та покращують технологічні ознаки молочної худоби.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне вивчення особливостей росту та показників м'ясної продуктивності молодняка волинської м'ясної, породи абердин-ангус і шароле за умов Полісся України. Доведена здатність бугайців порід волинська м'ясна, абердин-ангус і шароле до 18-місячного віку нарощувати м'язову тканину з низьким вмістом жиру. Встановлено переваги молодняка породи шароле над ровесниками інших досліджуваних порід за живою масою та середньодобовими приростами. Виявлено, що у бугайців порід абердин-ангус і волинська м'ясна середньодобові прирости зростають переважно до 15-місячного віку на відміну від їх аналогів породи шаволе.

  Скачати повний текст

Розроблено методи прогнозування господарсько-корисних ознак на підставі непрямих показників телиць. Проведено порівняльне оцінювання різних сукупностей непрямих ознак телиць за їх придатністю для прогнозування господарсько-корисних ознак молочної худоби. Встановлено, що найвищими потенційними можливостями характеризуються методи, які базуються на використанні екстер'єрних і гістологічних показників. Розроблено універсальну модель раннього прогнозування надою на базі екстер'єрних промірів. Встановлено, що для досягнення певних селекційних цілей доцільно використовувати методи прогнозування на базі множинного регресійного, дискримінантного аналізів, або нейронних мереж.

  Скачати повний текст