Проведено комплексний аналіз генетичної структури поголів'я української чорно-рябої молочної худоби. Встановлено кореляційні зв'язки між генотипами досліджених локусів кількісних ознак (QTL) і показниками молочної продуктивності тварин. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання показників молочної продуктивності в господарстві. Здійснено порівняльний аналіз інформативності двох типів молекулярно-генетичних маркерів. Запропоновано систему генетичної паспортизації порід великої рогатої худоби (ВРХ) з використанням обох типів ДНК-маркерів. Вперше в Україні оптимізовано та запропоновано до використання для проведення протилейкозних заходів діагностичну тест-систему на базі методу полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексної оцінки тварин вітчизняної селекції лебединської та популяції створюваного сумського типу української чорно-рябої молочної породи та імпортованої з Австрії симентальської. Виявлено породоспецифічні особливості за поліморфізмом генетико-біохімічних систем крові. Для популяції чорно-рябої худоби вперше проведено оцінку біологічної цінності - амінокислотного та жирнокислотного складу виготовлення з нього твердих сичужних сирів. З метою вдосконалення селекційного процесу в конкретних стадах розроблено модель раннього прогнозування значень величини продуктивних ознак з використанням комплексних генотипів поліморфних систем крові.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено, що для сільськогосподарських видів Ungulata характерною є перевага фрагментів ДНК малої довжини у спектрах продуктів ампліфікації ділянок геномної ДНК, фланкованої інвертованими тринуклеотидними повторами мікросателітних локусів. Одержано нові дані про спектри маркерів ISSR - PCR у розглянутих видів ссавців у взаємозв'зку з нуклеотидною послідовністю праймера. Уперше обгрунтовано доцільність використання у популяційно-генетичних дослідженнях ссавців як праймерів фрагментів тринуклеотидних мікросателітних локусів, що належать до пурин-піримідинових послідовностей. Показано подібність між представниками Ungulata і Delphinidae за рядом молекулярно-генетичних маркерів, що узгоджується з літературними даними про розбіжність Cetacea і Ungulata від загального древнього предка на підставі поділу останніх на парно- і непарнопалих. Одержано нові дані про особливості генетичної структури груп великої рогатої худоби, що відтворюються в різних еколого-географічних регіонах. Виявлено подібність генетичних структур тварин сірої української породи з адаптованими до екстремальних умов розведення, а також з деякими внутрішньопородними групами, що відтворюються за умов високого рівня техногенного забруднення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зазначено, що жива маса тварин - об'єктивний показник росту організму - зумовлена відповідними генетичними особливостями тварин піддослідних груп. Телиці за живою масою в усі вікові періоди відповідали стандарту породи. Установлено зміну надою корів симентальської породи різної селекції з віком. Надій корів австрійської селекції за першу лактацію становив 90,8 % від надою корів за другу лактацію, 85,7 % - від надою за третю лактацію, у корів з 50-ю % часткою спадковості австрійських сименталів відносні зміни становили 90,9 % і 83,2 %; у корів української селекції - 89,8 % і 81,9 %. Одержано дані щодо кількості молочного жиру, а саме: у австрійських сименталів - 90,8 % і 86,1 %; у тварин з 50 %-ю часткою спадковості австрійських сименталів - 91,2 % і 83,6 %; української селекції - 89,8 % і 81,7 %. з 50 %-ю часткою спадковості австрійських сименталів перевищують за кількістю молока базисної жирності первісток української селекції на 506 кг, за другу лактацію - 486 кг і за третю - 494 кг молока.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено перспективність використання ДНК-поліморфізму генів кількісних ознак (QTL) в селекційно-племінній роботі з великою рогатою худобою в Україні. Здійснено молекулярно-генетичний аналіз особливостей генетичної структури основних комерційних порід великої рогатої худоби за локусами кількісних ознак. Доведено ефективність поєднання аналізу структури популяцій та селекційно-генетичної оцінки маркерного ефекту для добору бажаних генотипів. Встановлено специфіку тварин новостворених української чорно-рябої молочної й української червоно-рябої молочної порід за локусами кількісних ознак. Визначено параметри формування оптимальної структури порід за даними маркерами. Оптимізовано методологію одержання високоочищеної ДНК з кріоконсервованої сперми бугаїв-плідників і визначення генотипу тварин на ранніх етапах їх онтогенетичного розвитку. Вперше розроблено систему генетичного моніторингу великої рогатої худоби за ДНК-маркерами, використання якої в скотарстві України створює передумови для впровадження у виробництво елементів геномної селекції на підставі добору бажаного племінного матеріалу на ранніх етапах онтогенезу.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність поліпшуваного процесу української чорно-рябої молочної породи за типом поглинального схрещування в племінних стадах з однаковою технологією виробництва молока, але з різними рівнями годівлі тварин. Встановлено, що досліджувані стада мають різну величину генетичного потенціалу за надоєм і ступінь його реалізації, і як наслідок використання бугаїв-плідників з різною племінною цінністю. Зазначено, що величина генетичного прогресу за надоєм залежить від інтенсивності відбору чотирьох категорій племінних тварин, а їх вплив на темпи генетичного покращання стад становить: батьків бугаїв - 39,1 - 40,1 %, батьків корів - 33,4 - 36,6 %, матерів бугаїв - 17,9 - 21,1 % і матерів корів - 5,4 - 5,6 %. Виявлено позитивний вплив генофонду голштинської породи на підвищення інтенсивності росту ремонтного молодняка та формування бажаного екстер'єрного типу. Встановлено оптимальну тривалість сервіс-періоду для корів української чорно-рябої молочної породи з урахуванням рівня їх молочної продуктивності. Визначено частоту різних форм успадкування племінної цінності за надоєм одержаних за різних форм підбору та з різною часткою спадковості за голштинською породою. Проведено аналіз тривалості використання корів та розглянуто основні причини їх вибуття зі стада. Встановлено, що основними причинами для висококровних за голштинською породою корів-первісток є важкість отелень (26,7 - 45,2 %) і подальша неплідність (6,5 - 46,7 %).

  Скачати повний текст

Досліджено генотипові та паратипові фактори, що впливають на молочну продуктивність, відтворну й адаптаційну здатність, технологічні й екстер'єрні особливості корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід у процесі формування високопродуктивного та рентабельного стада. Вперше визначено ефективність вирощування ремонтного молодняку за умов використання автоматизованого випоювання телят молоком. Визначено вплив впровадження новітньої технології виробництва молока на формування високопродуктивного стада. Вперше встановлено частоту форм успадкування племінної цінності за надоєм корів досліджуваних порід. На підставі комплексного вивчення змін господарсько корисних ознак у тварин під впливом селекції та факторів зовнішнього середовища доведено конкурентоспроможність української чорно-рябої молочної породи.

  Скачати повний текст

Визначено екстер'єрно-конституціональні параметри, молочну продуктивність, морфологічні та функціональні властивості вимені, а також імунологічні, гістологічні та морфометричні показники червоної степової породи та її помісей з голштинськими та червоними датськими плідниками. Вперше у помісей червоної степової породи з червоною датською проведено дослідження імунної системи. Вивчено динаміку розвитку шкіри та зміни її гістоструктури залежно від частки крові поліпшуючої породи. Встановлено різницю у функціонально-активних структурах шкіри помісних тварин залежно від генотипу плідників. Виявлено, що тварини, які в генетичній структурі мають 62,5 % частку спадковості голштинської та червоної датської породи характеризуються вищою молочною продуктивністю та придатністю до машинного доїння у порівнянні з тваринами інших генотипів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що тільки у видів підродини Bovinae частота несинонімічних замін вище, ніж синонімічних. Амінокислотна послідовність капа-казеїну у 4-му екзоні у двох видів Bos taurus та Bos indicus ідентична, за винятком однієї заміни у позиції 148 у Bos tauru. Це відповідає алельному варіанту B капа-казеїну у великої рогатої худоби. Для тварин червоної польської породи установлено наявність цінних алельних варіантів за генами (CSN3, BLG, GH), а для тварин галовейської породи - за генами GH, LEP, MSTN, які взаємопов'язані з показниками м'ясної продуктивності. Найбільш цінним співвідношенням алельних варіантів генів BLG, CSN3, GH, PIT-1 характеризуються тварини бурої карпатської породи. Розподіл алельних варіантів генів визначається особливостями формування генофонду кожної породи відповідно до її напрямку продуктивності і не залежить від еколого-географічних умов розведення. Застосування методу ПЛР-ПДРФ дає змогу прискорити та збільшити точність селекційної роботи щодо підвищення якості сільськогосподарської продукції.

  Скачати повний текст

Уперше установлено збільшення кількості носіїв мутації BLAD у господарствах України серед тварин голштинської породи за період з 1995 р. по 2003 р. Виявлено асоціацію у гетерозиготному стані з підвищеною гетерозиготністю у тварин за певними генетико-біохімічними системами, зокрема, рецептором до вітаміну Д, пуриннуклеозидфосфорилазою. Зазначений зв'язок спостережено у носіїв гетерозигот за локусом каппа-казеїну в аутохтонних порід великої рогатої худоби, але не у порід, які підлягають інтенсивній селекції з метою підвищення рівня молочної продуктивності. З'ясовано той факт, що підтримка та розповсюдження спонтанно виникаючих мутацій, зокрема, напівлетальних, підтримуються факторами природного відбору, який сприяє відтворенню гетерозигот у процесах популяційно-генетичної адаптації тварин. Зроблено припущення, що цей механізм є основою швидкого розповсюдження рецесивних напівлетальних мутацій за всім ареалом породи, зокрема, BLAD у голштинської породи.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльну оцінку впливу основних генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру в молоці корів та кількість одержаного молочного жиру. Виділено та проаналізовано основні фактори та оцінено ступінь впливу кожного з них на досліджені продуктивні показники. Для практичного використання розроблено моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Установлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше оцінено м'ясну продуктивність худоби української червоної мололочної породи за селекційно-генетичними параметрами з урахуванням спадковості вихідних материнських і батьківської голштинської порід. Доведено, що на формування м'ясної продуктивності у молочної худоби впливають тривалість ембріонального розвитку, рівень продуктивності та вік корів-матерів. Одержано нові дані про інтер'єрні показники тварин різної частки спадковості за покращуючою (голштинською) породою. Встановлено, що найвищий рівень м'ясної продуктивності мають тварини з часткою спадковості 50 - 75 % за покращуючою (голштинською) породою. За параметрами м'ясної продуктивності ці тварини переважають особин інших генотипів як за живою масою, так і забійним виходом й оптимальним співвідношенням тканин у тушах.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання покращених червоної датської і ангерської порід (ЧДіАП) на поголів'ї тварин вітчизняної червоної степової худоби (ЧСХ). Проведено оцінку тварин різних порід і умовної кровності за селекційно-генетичними параметрами та визначено зв'язки між селекційними ознаками. Доведено доцільність використання бичків ЧДіАП для підвищення генетичного потенціалу ЧСХ. Встановлено перспективні поєднання спадковості ЧС і покращених ЧДіАП, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності та покращують технологічні ознаки молочної худоби.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне вивчення особливостей росту та показників м'ясної продуктивності молодняка волинської м'ясної, породи абердин-ангус і шароле за умов Полісся України. Доведена здатність бугайців порід волинська м'ясна, абердин-ангус і шароле до 18-місячного віку нарощувати м'язову тканину з низьким вмістом жиру. Встановлено переваги молодняка породи шароле над ровесниками інших досліджуваних порід за живою масою та середньодобовими приростами. Виявлено, що у бугайців порід абердин-ангус і волинська м'ясна середньодобові прирости зростають переважно до 15-місячного віку на відміну від їх аналогів породи шаволе.

  Скачати повний текст

Розроблено методи прогнозування господарсько-корисних ознак на підставі непрямих показників телиць. Проведено порівняльне оцінювання різних сукупностей непрямих ознак телиць за їх придатністю для прогнозування господарсько-корисних ознак молочної худоби. Встановлено, що найвищими потенційними можливостями характеризуються методи, які базуються на використанні екстер'єрних і гістологічних показників. Розроблено універсальну модель раннього прогнозування надою на базі екстер'єрних промірів. Встановлено, що для досягнення певних селекційних цілей доцільно використовувати методи прогнозування на базі множинного регресійного, дискримінантного аналізів, або нейронних мереж.

  Скачати повний текст

Вивчено міжпородні відмінності за частотою зустрічальності низки цитогенетичних аномалій у великої рогатої худоби, а також вплив різних факторів на цитогенетичну мінливість. Виявлено, що для порід молочного напрямку продуктивності характерна анеуплоїдія, для м'ясного і комбінованого напрямків - міжхромосомні асоціації за типом робертсонівських транслокацій. Висвітлено вплив біотичних та абіотичних факторів екологічного стресу на цитогенетичну мінливість у великої рогатої худоби. Визначено, що загальними для таких факторів є збільшення частки поліплоїдів, анеуплоїдів, частоти зустрічальності хромосом з міжхромосомними асоціаціями та асинхронним розщепленням центромірних районів хромосом. Під впливом хронічного низькодозового іонізуючого опромінення вищими виявилися частоти анеуплоїдії І типу та хромосомних аберацій. Доведено, що штучне одержання двоєн (шляхом підсадки двох ембріонів одному реципієнту) супроводжується гематологічним химеризмом, який може призводити до дестабілізації хромосомного апарату тварин за рахунок спонтанної соматичної гібридизації між клітинами різного походження.

  Скачати повний текст