Досліджено вплив низки факторів на вміст білка та вихід молочного білка, визначено шляхи збільшення цих продуктивних ознак. Оцінено вплив селекційно-генетичних параметрів та факторів зовнішнього середовища на вміст білка у молоці корів основних молочних порід України. Розроблено моделі прогнозування та добору тварин, що дають змогу вести ефективну селекцію корів за вмістом білка у молоці.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості утворення окремих ізомерів ненасичених жирних кислот у рубці й їх використання для синтезу ліпідів молока за різного вуглеводного та ліпідного складу раціону корів. З'ясовано, що за високого вмісту у раціоні концентрованих кормів у ліпідах вмісту рубця та молока зростає частка ізомерів транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2, що негативно впливає на жирність молока. Додавання біказбонату натрію до раціону з високим вмістом концентрованих кормів, а також до раціонів з різним співвідношенням цукру та крохмалю, сприяє більш інтенсивному перебігу процесів біогідрогенізації ненасичених жирних кислот у вмісті рубця, збільшенню кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот у складі ліпідів молока та підвищує вміст жиру у молоці. Визначено, що заміна частини зернових концентратів макухою сприяє збільшенню у молоці кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот.

  Скачати повний текст

Розглянуто методи підвищення природної резистентності тварин, зокрема хворих на субклінічний мастит корів, на основі природної екологічно чистої суміші мінералів - розчину полтавського бішофіту (РПБ). Вивчено склад та властивості мікрофлори, а також рівні неспецифічної природної резистентності клінічно здорових і хворих корів до та після застосування РПБ. Розроблено схему бактеріологічного дослідження молока під час даної патології. Описано метод застосування РПБ як препарату для стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на субклінічний мастит корів шляхом втирання РПБ у шкіру вимені ураженої запаленням частки протягом 5 - 7-ми хвилин після доїння з інтервалом 12 і 24 год. Визначено токсичність і здатність РПБ до кумулятивної та шкірно-резорбтивної дій за результатами дослідів на білих мишах.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи вирішення актуальної науково-практичної проблеми підвищення активності рефлексу молоковіддачі та фізіологічної функції молочних залоз лактуючих корів. Встановлено постійність рефлексу молоковіддачі у тварин незалежно від способу виведення секрету з молочних залоз і тривалості "холостого" режиму доїння. Доведено, що у процесі експлуатації корови адаптуються до "холостого" режиму доїння, тому рефлекс молоковіддачі виявляється на високому рівні, проте гальмівне безумовно-рефлекторне подразнення рецепторного апарату вимені спрямоване на зменшення його функціональної активності від одного доїння до іншого та фізіологічної активності в онтогенезі лактації. Розкрито динамічність функціональної активності молочних залоз навіть за стереотипних умов процесу машинного видоювання. З'ясовано, що відповідно до внутрішнього стану організму у корів виявляється декілька форм гальмування рефлексу молоковіддачі, яке відбувається на рівні вимені, що не призводить до зменшення удою. Доведено, що технофізіологічний "холостий" режим доїння менш продуктивних молочних залоз відбувається перед періодом власне доїння та додоювання, а також в кінці його. Встановлено, що за даного режиму тривалість гальмівних подразнень визначається рівнем продуктивності та функціональною активністю вимені, тоді як технологічний "холостий" режим залежить від технологічної дисципліни та спрямований на всі залози, хоч корови можуть виявляти продуктивність більше 5 800 кг 4 % молока за лактацію. Розроблено технологічні прийоми цілеспрямованої безумовно-рефлекторної стимуляції рецепторного апарату лакточутливих органів корів, які сприяють формуванню активного рефлексу молоковіддачі та високої фізіологічної функції молочних залоз (мануальний і пневматичний масаж вимені, пневмомеханічний масаж дійок нетелей на ранній стадії лактогенезу, умовно-рефлекторна адаптація нетелей до технології експлуатації корів, інтерорецепторний масаж вимені первісток у період між видоюваннями, екстерорецепторний масаж зовнішніх статевих органів корів під час видоювання, дворежимне видоювання лактуючих корів). Встановлено, що лактуючі корови легко адаптуються до різноінтенсивного стимуляційного подразнення механорецепторів і виведення молока з передніх і задніх молочних залоз, що забезпечує підвищення їх фізіологічних і функціональних властивостей.

  Скачати повний текст

Підтверджено асиметричність розвитку окремих часток молочної залози у великої рогатої худоби. Встановлено позитивний вплив використання бугаїв голштинської породи для парування з коровами симентальської та чорно-рябої, а англерських - з коровами червоної степової на параметри технологічних ознак розвитку вим'я у потомства. Проведено оцінку та встановлено оптимальні показники розвитку молочної залози у корів сучасних порід та їх породних поєднань, що покладено в основу удосконалення існуючих і створення нових автоматизованих доїльних установок та роботів-автоматів. Експериментально підтверджено позитивний вплив на параметри технологічних ознак розвитку вим'я застосування дворазового машинного доїння. Вперше визначено параметри технологічних ознак розвитку молочної залози у корів породи пінцгау. Розроблено методику оцінки технологічності вим'я молочних корів, яка значно прискорює процес відбору тварин, придатних до експлуатації за сучасних технологічних умов. Вивчено оптико-спектральні характеристики компонентів молока, що покладено в основу теоретичних і практичних підходів щодо вирішення проблеми визначення його якості в процесі доїння корів.

  Скачати повний текст

Досліджено секреторну функцію молочної залози корів залежно від забезпеченості тварин поживними речовинами і надходження попередників для синтезу компонентів молока за стадіями лактації. Встановлено, що адсорбція попередників молочною залозою з притікаючої крові визначається рівнем забезпечення тварини поживними речовинами. Виявлено загальні та окремі особливості поглинання попередників молочною залозою за стадіями лактації і упровдовж усієї лактації. Доведено, що молокоутворення в молочній залозі залежить від ступеня адсорбції попередників, надходження яких зумовлюється рубцевою ферментацією, на яку впливає забезпечення організму поживними речовинами. Встановлено коригувальний вплив лімітувальних амінокислот і мінеральних речовин на рівень секреції і склад молока.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив типологічних властивостей вищої нервової діяльності (ВНД) на обмін білка й амінокислот в організмі корів у період лактопоезу. За результатами проведених досліджень установлено роль типу ВНД у синтетичних процесах молочної залози корів. Установлено, що процеси збудження та гальмування впливають на інтенсивність обміну загального білка, його фракцій, сечовини й амінокислот. Активність ферментів дезамінування знаходиться у зв'язку з інтенсивністю, врівноваженістю та рухливістю коркових процесів. Формування пулу амінокислот (замінних і незамінних) у молоці залежить від типологічних особливостей нервової системи та більшою мірою реалізується в корів сильного врівноваженого рухливого типу. Встановлено, що тип ВНД впливає на вміст певних кислот у молоці корів. Установлено вірогідну кореляцію між інтенсивністю нервових процесів і вмістом лізину, фенілаланіну, аланіну, глутамінової й аспарагінової кислот, треоніну та серину. Вірогідний зв'язок виявлено між врівноваженістю коркових процесів і кількістю гістидину, лецину, фенілаланіну, ізолейцину та проліну в молоці корів. Установлено, що вміст лізину, аланіну, лейцину, фенілаланіну, глутамінової та аспарагінової кислоти та проліну корелює з рухливістю нервових процесів. Поглинання вільних амінокислот молочною залозою з крові значною мірою відбувається у корів сильних типів ВНД.

  Скачати повний текст

Вивчено складові молозива та їх вплив на становлення імунокомпетентності у новонароджених; цитологічний склад і біологічну цінність молозива корів різних вікових груп, їх молозивну продуктивність і кількісні показники у споживанні молозива телятами за різних методів утримання. Запропоновано прості критерії визначення біологічної цінності та відповідного об'єму для першого згодовування. Дані критерії обгрунтовано на фізіологічних потребах новонароджених у колостральних антитілах та імунокомпетентних клітинах. Розроблено норми, які передбачають надходження з молозивом на першій годині життя не менше, ніж 6,2 г імуноглобулінів (Ig)/кг живої маси. Досліджено гістологічну будову та рівень морфо-функціонального розвитку органів імунної системи 8-місячних плодів і телят 3-денного віку з високим і низьким рівнем колостральних антитіл. Описано стан набутого імунодефіциту, виникнення якого пов'язано, в першу чергу, з порушенням молозивної годівлі. Доведено залежність імуно-біологічної цінності молозива від віку корів і можливість більш повно компенсувати у новонароджених телят віковий імунодефіцит за рахунок створення запасів збірного молозива з вмістом більше, ніж 100 г Ig/л. Низький рівень набутих молозивних антитіл у крові телят обумовив у них процес прискореного морфо-функціонального становлення власної імунної системи.

  Скачати повний текст