Наведено результати вивчення дії екологічних і технологічних чинників на адаптаційні процеси в організмі корів різного віку та продуктивності, впливу на них розроблених кормових домішок, кватерину, целотерину, аміназину та феназепаму. На підставі даних дослідження крові, молока, тканин окремих органів корів з'ясовано фізіолого-біохімічні механізми адаптаційних реакцій в організмі за дії ряду екологічних і технологічних чинників у різні періоди репродуктивно-продуктивного циклу. Установлено вплив ентерального введення аміназину та феназепаму на рівень основних метаболітів і гормонів у крові та ступінь сорбції й адсорбції їх молочною залозою корів після доїння, а також на концентрацію у крові корів-первісток основних лактогенних гормонів у період лактогенезу й адаптації до машинного доїння. Розроблено схеми та дози застосування вказаних кормових домішок і препаратів, виявлено стимулювальний вплив їх на інтенсивність обмінних процесів, адаптаційну та репродуктивну здатність, функціональну активність молочної залози з вираженою продуктивною дією.

  Скачати повний текст

Зазначено, що збільшення в раціоні лактуючих корів частки нерозщеплюваного в рубці протеїну від 29,7 до 41,2 % за екструзії ріпакового шроту, від 31,7 до 43,9 % за екструзії соєвого шроту та від 28,5 до 39,5 % за екструзії соняшникової макухи зумовлює зростання концентрації білкових і зменшення концентрації вільних амінокислот у вмісті рубця та надходження більшої кількості протеїну у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у корів, яким згодовували екструдовані корми, зменшувалися втрати азоту з калом і сечею та збільшувалось використання його в організмі. За використання в годівлі корів екструдованих високопротеїнових кормів у плазмі артеріальної крові підвищується концентрація метаболітів білкового обміну та посилюється їх використання молочною залозою у синтезі компонентів молока. Збільшення споживання коровами нерозщеплюваного в рубці протеїну екструдованих ріпакового шроту, соєвого шроту та соняшникової макухи підвищує надої корів на 8,9; 15,2 і 13,8 %. Витрати кормового протеїну на синтез молока зменшувались на 10,8-11,3 %, покращувалась репродуктивна функція корів.

  Скачати повний текст

Здійснено біохімічне дослідження особливостей перекисних процесів і ферментної ланки антиоксидантного захисту в клітинах бактерій та інфузорій рубця великої рогатої худоби (ВРХ) та з'ясовано роль вітаміну E, а також певних макро- та мікроелементів у регуляції активності антиоксидантних ферментів. У клітинах бактерій та інфузорій рубця ВРХ виявлено продукти перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) (гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду й антиоксидантні ферменти супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази), які запобігають розвитку оксидаційного стресу у мікроорганізмів рубця. У бактерій більш активна каталаза, а у клітинах інфузорій - глутатіонпероксидаза. У разі додавання до середовища вітаміну E та селену окремо, а також разом з вітаміном E у клітинах бактерій та інфузорій у процесі інкубації вірогідно зменшується вміст продуктів ПОЛ (гідропероксидів ліпідів, малонового діальдегіду) та підвищується активність антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази, каталази). За умов інкубації змішаної фракції мікроорганізмів рубця, у середовище якого додавали S (II) Cr і (III), а також солі цинку, нікелю, заліза та марганцю, вміст гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в клітинах бактерій вірогідно зменшується, а у разі додавання S (VI) Cr і (VI) - збільшується. Зміни вмісту продуктів ПОЛ у клітинах інфузорій у разі додавання в середовище зазначених мінеральних елементів проявляються меншою мірою. У разі додавання в інкубаційне середовище S (VI) і Cr (VI), а також солей цинку, нікелю, заліза та марганцю у клітинах бактерій та інфузорій вірогідно підвищується активність супероксиддисмутази, у разі додавання Cr (III), солей цинку та марганцю - активність каталази. Під впливом S (II) активність обох ферментів у клітинах цих мікроорганізмів вірогідно знижується. Проведено часткову очистку каталази (у 28 разів) з бактеріальної фракції рубця.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, активності неферментної та ферментної ланок антиоксидантної системи та метаболічного профілю крові корів на різних стадіях тільності та лактації, встановлено вплив підвищення рівня цинку в раціоні годівлі на вказані біохімічні показники в крові тварин. Встановлено, що вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (їх гідроперекисів, малонового діальдегіду) у плазмі крові корів значно підвищується після отелення, залишається на такому рівні протягом перших тижнів лактації, а з 2-го до 9-го місяця лактації поступово знижується. Зазначено, що зміни вмісту вітаміну А у плазмі крові та активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази в еритроцитах крові тварин протягом лактації протилежні до зміни вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів. З'ясовано, що підвищення рівня цинку в раціоні корів призводить до дозозалежного збільшення його вмісту в плазмі крові та молозиві, підвищення жирності молока, зниження рівня гідроперекисів ліпідів у плазмі кров та збільшення вмісту вітамінів А та Е, а також активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази в еритроцитах. Зазначено, що телята, одержані від корів, яким згодовували раціон з високим вмістом цинку, у порівнянні з одержаними від корів контрольної групи, характеризуються більш інтенсивним ростом і вищою активністю антиоксидантної системи в їх організмі.

  Скачати повний текст

Одержано результати, які розширюють та поглиблюють сучасні уявлення про вікові та тканинні особливості накопичення мікроелементів, вільнорадикальних процесів, можливість їх корекції в організмі, розширюють розуміння механізмів активності антиоксидантної системи. Запропоновано для підвищення імунного статусу організму молодняка тварин вводити тіометалоглобулін дозою 0,5 см /кг ваги тіла дворазово через добу в перші дні життя, особливо поросятам, з метою профілактики аліментарних анемій та гіпоглобулінемій. Встановлено, що для молодняка тварин різних видів рекомендується додавати до раціону комплексний препарат біотам щоденно дозою 20 мг/кг ваги тіла для попередження розвитку аліментарних анемій та підвищення неспецифічної резистентності.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження біохімічних показників, які характеризують активність клітинних і гуморальних факторів імунітету, імунобіологічну реактивність, активність ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи, а також деякі особливості процесу метаболізму білків і ліпідів в організмі телят і поросят на ранніх стадіях росту, у періоди вакцинації та одлучення від свиноматок. Проаналізовано вплив імунотропних засобів (типогену, левамізолу, антоксану, імукору, ліпогену) на дані показники. Виявлено стимулювальну дію імуномодулювальних препаратів тимоген і левамізол на формування імунобіологічної реактивності, активність неспецифічних факторів захисту й інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів в оганізмі телят і поросят під час вакцинації. Розроблено склад і технологію одержання імуномодулювального препарата з антиоксидантною дією антоксан, показано його нормалізувальну дію за умов посилення вільнорадикального окиснення та формування повноцінної імунної відповіді у телят і поросят. Виявлено стимулювальний вплив нового препарату імукор на функцію імунної й антиоксиданої систем в організмі телят. Доведено високу ефективність застосування комплексного ліпосомального препрату Ліпоген з метою зменшення негативного впливу стресу у поросят у період вілучення від свиноматок, а також для підвищення резистентності телят у ранньому віці. На підставі результатів наукового дослідження поглиблено сучасні уявлення про біохімічні особливості становлення імунної системи та корекцію її порушень у телят і поросят раннього віку за умов імунодефіциту, вакцинації, а також у період відлучення поросят від свиноматок. Зроблено висновок, що метаболічна корекція вільнорадикальних процесів в організмі поросят і телят є новим перспективним напрямком підвищення імунного потенціалу молодняку.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано фізіологічні основи взаємозв'язку та взаємообумовленості процесів відтворення та лактогенезу у високомолочних корів. Встановлено, що інтенсивне зростання молочної продуктивності корів у перші місяці після отелення пригнічує або навіть гальмує відтворну функцію тварин, що призводить до збільшення тривалості міжотельного періоду. Вивчено динаміку репродуктивного циклу у високомолочних корів у разі мінливості годівлі та умов утримання, встановлено розлади перебігу окремих його ланок: отелення, післяотельного періоду, естрального циклу. Вперше розкрито окремі аспекти патогенезу патології отелення і післяотельних хвороб матки, функціональних розладів яєчників у високомолочних корів. Підтверджено значення та практичну доцільність систематичного проведення акушерської та гінекологічної диспансперизації як ефективного методу встановлення розладів репродуктивного циклу та профілактики неплідності високомолочних корів.

  Скачати повний текст

Доведено, що інтегрувальний вплив симпатичного та парасимпатичного відділів автономної нервової системи завдяки відповідним типам автономної регуляції серцевого ритму зумовлює морфофункціональні особливості серця й артеріальних судин, що, врешті, впливає на ріст та розвиток тварин. З'ясовано, що процеси росту та розвитку теличок за показниками вікової динаміки маси тіла та екстер'єру перебувають у тісному зв'язку з процесами вікового становлення тонусу автономних центрів, а телички з різними типами автономної регуляції серцевого ритму (симпатико-, нормо-, парасимпатикотонічний) характеризуються відповідними показниками маси серця та його окремих частин, а також різними лінійними промірами. Одержані дані свідчать, що товщина кардіоміоцитів лівого шлуночка серця теличок більша, ніж правого та залежить від типу автономної регуляції серцевого ритму. Показано, що морфологічна будова судин у теличок різновікових груп з різними типологічними впливами автономної регуляції змінюється однотипово, на що вказує індекс Керногана (найбільший ІК у тварин-СТ, найменший - у ПСТ).

  Скачати повний текст

Уперше досліджено взаємозалежність між вмістом йоду та селену у кормах і певними біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів: білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби (ВРХ) в окремих районах ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах ВРХ у певних районах Прикарпаття, а також про взаємозв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину й активністю глутатіонпероксидази у крові ВРХ, виявлено значні відмінності у відношенні тироксин/трийодтиронін, які не обумовлені вмістом йоду та селену у кормах. Установлено, що перинатальне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричинює підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну у сироватці крові та посилення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. З'ясовано, що введення селену досліджуваним тваринам призводить до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін у складі білків і ліпідів у крові.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження доведено, що комплексне застосування гідрогумату та мінеральних сполук міді, кобальту та йоду коровам під час лактації та телятам голштинської породи покращує їх функціональний стан. За цих умов підвищується продуктивність, що обумовлює високий економічний ефект.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше досліджено рівень енергетичного та білкового обмінів, функціональний стан молочної залози та якість молока у період лактації у корів, вирощених за умов техногенного забруднення Західного Донбасу. Теоретично обгрунтвано й експериментально підтверджено доцільність використання у раціонах тварин комплексних сполук мікроелементів міді, цинку та кобальту з бджолиним обніжжям. Досліджено вплив окремого та поєднаного застосування мікроелементів міді, цинку кобальту та комплексних сполук на основі бджолиного обніжжя на процеси газоенергетичного та білкового обміну у корів. Встановлено позитивний вплив комплексних сполук бджолиного обніжжя з мікроелементами міді, цинку та кобальту на функціональний стан молочної залози корів та якість молока, одержаного від них, за умов техногенного забрудення кормів і води свинцем.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив низки факторів на вміст білка та вихід молочного білка, визначено шляхи збільшення цих продуктивних ознак. Оцінено вплив селекційно-генетичних параметрів та факторів зовнішнього середовища на вміст білка у молоці корів основних молочних порід України. Розроблено моделі прогнозування та добору тварин, що дають змогу вести ефективну селекцію корів за вмістом білка у молоці.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості утворення окремих ізомерів ненасичених жирних кислот у рубці й їх використання для синтезу ліпідів молока за різного вуглеводного та ліпідного складу раціону корів. З'ясовано, що за високого вмісту у раціоні концентрованих кормів у ліпідах вмісту рубця та молока зростає частка ізомерів транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2, що негативно впливає на жирність молока. Додавання біказбонату натрію до раціону з високим вмістом концентрованих кормів, а також до раціонів з різним співвідношенням цукру та крохмалю, сприяє більш інтенсивному перебігу процесів біогідрогенізації ненасичених жирних кислот у вмісті рубця, збільшенню кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот у складі ліпідів молока та підвищує вміст жиру у молоці. Визначено, що заміна частини зернових концентратів макухою сприяє збільшенню у молоці кількості транс11-18:1 і цис9,транс11-18:2 кислот.

  Скачати повний текст

Експериментально та науково обгрунтовано використання препаратів "Глютам" і "Глютам 1М" з метою прискореного розмноження великої рогатої худоби, що досягається збільшенням заплідненості корів і телиць після його використання на 6 - 8 та 13 - 15-й дні статевого циклу. Доведено, що введення під шкіру коровам біологічно активного препарату "Глютам" на 6 - 8 та 13 -15-й дні після штучного осіменіння збільшує їх заплідненість, не зумовлюючи змін у відтворній функції у наступні роки. Установлено, що ін'єктування препаратів спричинює збільшення у крові і вмісту прогестерону й інтенсифікує енергетичний і пластичний обміни. Показано, що введення даного препарату у піхву не має позитивного впливу на заплідненість.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень відгодівлі бугайців червоної степової породи віком від 15-ти до 18-ти міс. під впливом штучної аероіонізації та ультрафіолетового опромінення. Вивчено продуктивні якості бугайців, клініко-фізіологічні показники, вуглеводно-жировий обмін, морфологічний і хімічний склад м'яса, розвиток внутрішніх органів, біохімічні та морфологічні показники крові, поживність основних продуктів забою, мікрокліматичні умови утримання тварин. Встановлено, що штучна аероіонізація у комплексі з ультрафіолетовим опроміненням позитивно впливає на стан здоров'я, ріст і розвиток бугайців, їх відгодівельні та забійні якості, а затрати кормів зменшуються на 1 кг приросту живої маси. Виявлено поліпшення основних параметрів мікроклімату: зменшення вмісту у повітрі аміаку, сірководню, вуглекислого газу, пилу та мікроорганізмів. Доведено економічну ефективність комплексного застосування штучної аероіонізації й ультрафіолетового опромінення у процесі відгодівлі бугайців і визначено оптимальні концентрації та режими обробки.

  Скачати повний текст

Уперше проведено дослідження особливостей утворення окремих ізомерів ненасичених жирних кислот у рубці та їх використання для синтезу ліпідів молока за різного вуглеводного та ліпідного складу раціону корів. Встановлено залежність ізомерного складу ненасичених і розгалужених жирних кислот у вмісті рубця та жирі молока корів від співвідношення в раціоні різних фракцій вуглеводів. Встановлено вплив захисту ненасичених жирних кислот раціону на ізомерний склад жирних кислот вмісту рубця і молока, зокрема на вміст дієнових кон'югатів лінолевої кислоти. Обгрунтовано необхідність ураховувати у процесі визначення харчової цінності молока біологічно активних транс-ізомерів олеїнової та лінолевої кислот. Виявлено, що у разі високого вмісту у раціоні корів клітковини, у ліпідах вмісту рубця та молока зростає частка транс-11-18:1 і цис-9,транс-11,18:2, а за високого вмісту неструктурних вуглеводів - частка транс-10-18:1 і транс-10,цис-12-18:2 ізомерів. З'ясовано, що введення до раціону корів ріпакової олії викликає збільшення кількості транс-11-18:1 та цис-9,транс-11-18:2 ізомерів, а згодовування коровам кальцієвих солей жирних кислот ріпакової олії збільшує у складі молочного жиру вміст цис-9,цис-12-18:2 ізомера.

  Скачати повний текст

Вивчено процес утворення метану у рубці великої рогатої худоби (ВРХ) з віком. З'ясовано вплив на нього різних годівельних чинників. Досліджено емісію цього газу тваринами у Західному регіоні України. Визначено вікову динаміку утворення метану у телят і вплив на цей процес коротколанцюгових жирних кислот. Показано, що інгібувальний вплив на утворення метану з вуглеводів і продуктів їх перетворення здійснює крохмаль, глюкоза, фруктоза й інулін та фумаринова кислота. Установлено зменшення продукції метану під впливом окиснених форм сірки, хрому, марганцю, цинку та суміші мікроелементів з сульфатом. З амінокислот утворення метану найбільше інгібують цистеїн, валін, ізолейцин і лізин. За умов інкубації бактерійних клітин, виділених з ріднини рубця ВРХ з монензином і клітинами S. cerevisiae зменшується інтенсивність метаногенезу. З'ясовано, що у разі одночасного внесення цих домішок в інкубаційне середовище підвищується їх інгібувальна дія. Установлено, що емісія метану ВРХ у навколишнє середовище менша у передкарпатській, ніж у низинній провінції, а у разі пасовищного утримання тварин рівень утворення метану в рубці нижчи у порівнянні зі стійловим утриманням. Додавання до раціону ВРХ суміші мікроелементів з сульфатом амонію запобігає їх впливу на рубцеві метаногенні мікроорганізми, за цього зменшується емісія метану в атмосферу та підвищуються прирости маси тварин на 14 %.

  Скачати повний текст

Розглянуто методи підвищення природної резистентності тварин, зокрема хворих на субклінічний мастит корів, на основі природної екологічно чистої суміші мінералів - розчину полтавського бішофіту (РПБ). Вивчено склад та властивості мікрофлори, а також рівні неспецифічної природної резистентності клінічно здорових і хворих корів до та після застосування РПБ. Розроблено схему бактеріологічного дослідження молока під час даної патології. Описано метод застосування РПБ як препарату для стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на субклінічний мастит корів шляхом втирання РПБ у шкіру вимені ураженої запаленням частки протягом 5 - 7-ми хвилин після доїння з інтервалом 12 і 24 год. Визначено токсичність і здатність РПБ до кумулятивної та шкірно-резорбтивної дій за результатами дослідів на білих мишах.

  Скачати повний текст