Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальні хвороби плодових культур і встановлено екологічні ніші їх збудників. Відзначено, що збудниками бактеріальних хвороб в Україні є опік і некроз плодових культур. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні, хемотаксонімічні та серологічні властивості виділених фітопатогенних бактерій. Доведено, що штами Ervinia amylovora (Burrill) Winslow et al та Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall гетерогенні за інтенсивністю засвоєння речовин та агресивністю. Встановлено, що профілі жирних кислот загальних клітинних ліпідівErwinia amylovora та Pseudomonas syringae pv. syringae використано як чіткий метод діагностики з метою ідентифікації бактеріальних хвороб плодових. Проаналізовано стійкість сортів груші до бактеріального опіку плодових. Вперше доведено, що бур'яни є місцем резервації бактеріальної інфекції. Встановлено, що Pseudomonas syringae pv. syringae перебуває в ендофітній фазі у меристемних тканинах яблуні.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

  Скачати повний текст

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масових розмножень яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

  Скачати повний текст

Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чутливість до акарицидів. Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменшення обсягів застосування фосфорорганічних препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності. Рекомендовано перспективні акарициди та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між метеорологічними умовами та розвитком хвороби. Досліджено біологічні та екологічні особливості збудника Ph. mali. , а також динаміку розвитку хвороби на різних за стійкістю сортах яблуні. Уточнено спосіб перезимівлі збудника та весняного відновлення інфекції. Визначено вплив філостикозу на процес метаболізму в листках яблуні. Виявлено найефективніші фунгіциди (хорус 75 % WG 0,25 кг/га, стробі 50 % в.г. 0,2 кг/га, флінт 50 % в.г. 0,15 кг/га, топаз 100 E к.с. 0,3 л/га, скор 250 EC к.с. 0,2 л/га.) проти філостиктозу. Розроблено доцільну систему захисту багаторічних насаджень яблуні, що орієнтована на застосування нових ефективних препаратів і агротехнічних прийомів, зокрема, формування крон за типом площинного веретена та суперверетена, утримання міжрядь під чорним паром, проведення літньої обрізки. Показано біологічну ефективність даної системи захисту проти філостиктозу яблуні, її вплив на підвищення урожаю та його якості, обгрунтовано економічну доцільність застосування. Проведено оцінку стійкості 94-х сортів та 8-ми перспективних гібридних форм яблуні.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах і значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника. Вдосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутона на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів.

  Скачати повний текст