Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

  Скачати повний текст

Вперше для умов Лівобережної України висвітлено особливості формування заплавних лісів, показано їх багатогранні еколого-захисні функції; обгрунтовано ідею системного і програмно-цільового лісовирощування насаджень на водозбірній основі; визначено принципи та критерії оптимізації лісистості і структури заплавних ландшафтів. Розроблено моделі формування та вирощування цінних високопродуктивних штучних та природних дубових деревостанів, визначено вік стиглості насаджень переважаючих порід. Вперше складено діагностичні таблиці заплавних типів лісу, запропоновано асортимент деревних та чагарникових порід для штучного лісовідновлення і лісорозведення в заплавах. Розроблено оптимізовані системи рубок головного користування та рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства. Запропоновано нову стратегію лісівничих заходів у заплавах рік з врахуванням оптимізації структури заплавних ландшафтів та водозборів рік.

  Скачати повний текст

Удосконалено положення про важливість водорегулюючої функції гірських лісів - впливу більш високої лісистості на водозбірних басейнах на зменшення поверхневого стоку у разі випадання загальних атмосферних опадів протягом року та паводкового стоку у разі суттєвих зливових опадів у літній сезон. Вперше встановлено фактичну лісистість південного макросхилу Кримських гір, як відособленої стокової території, представленої 33 різнозалісненими (від 12 % до 84 %) водозбірними басейнами основних річок першого порядку (83 % площі) та водозборами більш дрібних річок-водотоків приморської смуги. Розглянуто методику розрахунку показників рекреаційного лісокористування та запропоновано оцінку антропогенної порушеності водозбірних басейнів. Визначено, що у насадженнях ряду типів лісу норматив допустимих рекреаційних навантажень дорівнює нулю, тобто рекреаційне лісокористування недопустимо.

  Скачати повний текст

Уперше для заповідних гірських лісів Криму встановлено основні закономірності деградації лісових біогеоценозів (зміна стану грунтового та трав'янистого покриву та деревостану, динаміка природного поновлення деревних і чагарникових порід, а також санітарного стану насаджень) залежно від інтенсивності рекреаційної діяльності. Виявлено, що за умов її стабільного характеру на Ай-Петринській яйлі, навіть у разі максимального руйнування грунтового покриву, в ньому зберігаються основні елементи мінерального живлення рослин (азот, фосфор, калій), гігроскопічна волога і практично не змінюється pH грунтового середовища. Уперше для заповідних лісів Південного берега Криму визначено основні напрямки демутації біогенозів, що використовуються для рекреації: прогнозування можливого обсягу рекреаційної діяльності на заповідних територіях, що базуються на величинах, допустимих для конкретних типів лісу рекреаційних навантажень; регулювання звичайної й утилітарної (добувної) рекреаційної діяльності за допомогою відповідних коефіцієнтів (рекреаційної навантаженості території та використання недеревних ресурсів); застосування методу зонування для збереження та самовідновлення лісових біогеоценозів шляхом організації території заповідних лісів і особливо цінних природних комплексів у них; відновлення лісових біогеоценозів, порушених внаслідок рекреаційного використання і відтворення генетико-еволюційного фонду хвойних порід.

  Скачати повний текст