Розроблено способи підвищення ефективності мутагенезу і технології мутаційної селекції, реалізація яких суттєво впливає на селекцію ячменю та сільське господарство. Висвітлено суттєвий напрямок у мутагенезі та селекції, який грунтується на взаємодії різних факторів. Встановлено, що поєднання дії мутагенів з генетичними, фізичними та новими хімічними (у ході вакуум-інфільтрації) модифікаторами підвищує ефективність одержання мутацій та сортів. Запропоновано способи індукування і використання мутацій та технологію поєднання методів мутагенезу та гібридизації, високу ефективність яких обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено генотипові особливості сучасних сортів як джерел цінних ознак для селекції за комплексом морфо-біологічних ознак, їх кореляцією та екологічною стабільністю за різних умов вирощування та після різних попередників. Визначено селекційно-генетичні особливості сучасних сортів ячменю ярого за рівнем і співвідношенням ефектів загальної комбінаційної здатності та констант специфічної комбінаційної здатності та переважанням неадитивних ефектів генів, за екологічною стабільністю їх гібридів, одержаних як від прямих діалельних схрещувань, так і топкросів, а також за компонентами генетичної дисперсії. На підставі аналізу показано доцільність прогнозування ефективності доборів на первинних етапах селекційної оцінки гібридних популяцій залежно від генотипових особливостей сортів. Встановлено селекційну цінність сортів, гібридних комбінацій і ліній, які створено на їх базі.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості мінливості та кореляції вмісту білка в зерна й урожайності та її структурних елементів, стійкості до вилягання, натури зерна та цінність як вихідного матеріалу для селекції занесених до Державного Реєстру та перспективних 60-ти сучасних сортів і ліній залежно від генотипу, попередників і умов вирощування. Уніфіковано оцінку вмісту білка 55-ти сортів за 9-бальною шкалою, прийнятою Європейською пивоварною конвенцією (оптимальне за 10,7 -11,2 % = 9 балів, найгірше за 9,5 % і менше та 11,9 % і більше = 1 бал). Показано відповідність вимогам мікросолодування вітчизняних сортів Джерело, Бадьорий на рівні зі стандартним сортом закордонної селекції Scarlett. Визначено сорти, у гібридів топкросів з якими найбільша ефективність виділення нових ліній з рекомбінацією цінних ознак. Виділено кращі пивоварні сорти як вихідний матеріал для селекції та створено цінні лінії з поєднанням високої урожайності, стійкості до вилягання та відповідності вимогам до вмісту білка в зерні, що важливо в селекції пивоварного ячменю.

  Скачати повний текст

Встановлено різний рівень прояву кількісних ознак, їх мінливості та характеру взаємозв'язків між ними, що свідчить про можливість досягнення досить високої інтенсивності формотворчих процесів у разі гібридизації та щодо доцільності використання в селекції репродукцій сортів різних зон вирощування. Виявлено відмінності в ефектах загальної та специфічної комбінаційної здатності між формами одного й того ж сорту з різних місць вирощування. Висвітлено конкретні шляхи використання цих форм у гібридизації ячменю ярого. Проведено аналіз характеру генетичного контролю кількісних ознак у сортозразків ячменю ярого. Розкрито неоднаковість співвідношення домінантних і рецесивних алелей у різних репродукцій одного й того ж сорту. Виділено та рекомендовано для використання у селекційних програмах сорти - донори цінних ознак. У результаті схрещування сортів за повною діалельною схемою створено 56 гібридів, у яких вивчено прояв гетерозису та характер успадкування господарсько цінних ознак, а у найпродуктивніших гібридів другого покоління визначено ступінь і частоту трансгресій. Визначено, що кращі з них рекомендовано як новий вихідний матеріал для селекційного використання. За результатами проведених досліджень створено колекцію селекційно цінних ліній ячменю ярого з комплексом підвищених ознак продуктивності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати проведених системних досліджень ефектів радіаційного гормезису за дії малих доз радіаційного опромінення на різних рівнях організації ячменю (клітинному, організменному, популяційному), в аспекті їх розвитку та взаємодії у певних післярадіаційних поколінь, у контексті принципів їх використання в мутаційній селекції ярого ячменю. Показано, що ефекти малих доз мають прояв у виділенні в структурі популяцій окремих "феноелементів", які відрізняються за характером епігенетичної організації розвитку рослин. Установлення гетерогенності експериментальних популяцій уможливлює добір адаптивних форм. Експериментально доведено ефективність різних форм штучного добору за адаптивністю (стабілізувальної, рушійної в "плюс" і "мінус" напрямах) залежно від дози опромінення, що зумовлено різними генетичними процесами, які відбуваються у популяціях за норми та у разі дії малих і великих доз. Експериментально встановлено, що малі дози радіації індукують широкий спектр епігенетичної мінливості ячменю у певних поколіннях на різних рівнях організації, яка має переважно адаптивну спрямованість і дозволяє проводити добір цінних форм зі зміненим комплексом ознак продуктивності й адаптивності. Розроблено методичні підходи до використання багатовимірних методів статистичного аналізу для ефективного вивчення індукованої мінливості структурної організації й адаптивності популяцій ячменю та їх застосування в мутаційній селекції. За результатами проведених досліджень створено колекцію селекційно-цінних ліній ярого ячменю зі зміненим комплексом ознак продуктивності й адаптивності, виділених з селекційних популяцій, одержаних з використанням малих доз опромінення.

  Скачати повний текст