Розглянуто питання створення нового вихідного матеріалу для селекції озимої пшениці (з застосуванням комбінованої дії фізичних і хімічних мутагенних факторів). Вперше виявлено ефективність поєднання гамма-променів 100 Гр і хімічних мутагенів (N-нітрозо-N-етилсечовини, N-нітрозо-N-метилсечовини у різних концентраціях) для одержання мутацій на сортах озимої м'якої пшениці різних еколого-географічних типів: Скіф'янка, Поліська 90, Одеська 267. Запропоновано використовувати для створення нового вихідного матеріалу озимої пшениці комбіновану дію гамма-променів і хімічних мутагенних факторів, високу ефективність якої підтверджено практично.

  Скачати повний текст

Досліджено мутаційну мінливість озимої пшениці за умов хронічної дії радіонуклідних забруднень у зоні відчуження Чорнобильської АЕС через 20 років після аварії. На підставі вивчення даних радіохімічного аналізу виявлено, що вміст радіонуклідів у грунтах зони відчуження ЧАЕС за сумарною питомою активністю перевищує природний рівень у 26,6 - 2782,1 раза. Встановлено, що пролонгований вплив радіонуклідних забруднень спричиняє виникнення хромосомних порушень, частота яких у 1,8 - 5,3 раза перевищує спонтанний рівень. З'ясовано, що за умов хронічного впливу радіоізотопів частота хромосомних аберацій коливається у межах 0,97 - 2,26 %, за спонтанного рівня - 0,37 - 0,46 %. Встановлено, що радіонуклідні забруднення за умов пролонгованого та хронічного впливу здатні індукувати широкий спектр хромосомних аберацій. Зафіксовано появу одиночних і парних фрагментів, хромосомних і хроматидних мостів, хромосом, які відстають, мікроядер. Доведено, що радіоактивне опромінення зони відчуження Чорнобильської АЕС істотно впливає на спадкову мінливість живих організмів. Виявлено, що частота видимих мутацій у рослин озимої пшениці у 9,5 - 27,2 раза перевищує спонтанний рівень. Серед одержаних мутантів виділено ряд форм, які мають господарсько-цінні ознаки: ранньостиглість і короткостебловість.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням створення вихідного матеріалу методом хімічного мутагенезу в селекції озимої пшениці. Показана можливість посилення формотворчого процесу в озимій пшениці застосуванням алкілуючих ДНК сполук. Визначені особливості мінливості й успадкування біологічних властивостей та господарсько цінних ознак у індукованих мутантів озимої пшениці. Доведена можливість виділення форм з комплексом селекційно цінних ознак безперервним індивідуальним добором за методом педігрі в поколіннях генетично нестабільних мутантів. Створена колекція мутантів з кращими показниками елементів продуктивності, якості зерна та вищим потенціалом урожайності порівняно з вихідними сортами й стандартами.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенні та мутагенні властивості найбільш поширених в лісостеповій зоні України вірусів озимої пшениці: жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) і смугастої мозаїки пшениці (ВСПМ). Наведено результати ідентифікації, досліджень біологічних властивостей та шкодочинної дії на озиму пшеницю ВЖКЯ і ВСМП. Встановлено індукцію спадкової мінливості за різноманітними ознаками у озимої пшениці внаслідок вірусного інфікування. Визначено ефективність мутагенної дії ВЖКЯ і ВСМП. Показано можливість використання вірусоіндукованої мінливості у селекції озимої пшениці.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу частоти видимих мутацій показано, що для озимої пшениці оптимальною є експозиція дії НЕС та НМС 18 годин. Виявлено, що у поєднанні з високими й оптимальними концентраціями мутагенів (НЕС 0,0375, 0,025 %, НМС 0,02, 0,01 %) дані процеси сприяють індукції високої частоти мутацій, а у сполученні з низькими концентраціями (НЕС 0,0125 %, НМС 0,005 %) - збільшенню серед них частки практично цінних мутацій. Доведено, що даний вибір концентрацій дозволяє повною мірою реалізувати потенціал генотипу, що досліджується. Одержано нові дані про вплив фізичних і хімічних мутагенних чинників в різних дозах на формування мутаційної мінливості в колосах I - III порядків рослин озимої пшениці. Виявлено, що специфічним для загущеного посіву є виділення з підвищеною частотою мутацій за генами, що відповідають за короткостебловість, підвищену кущистість та зернову продуктивність. Встановлено, що частота мутацій в потомствах колосів різного порядку розташування залежить від природи мутагенного чинника: гамма-промені незалежно від дози індукують з високою частотою мутації в потомствах колосів I та II порядку і достовірно нижчою - колосів III порядку. Показано, що хімічні мутагени індукують мутації з різною частотою залежно від концентрації, зі збільшенням якої зростає частота мутацій в потомствах колосів II-III порядків, а у разі зниження - I-II порядків. Виявлено, що зі зниженням доз (концентрацій) мутагенів зростає частка практично цінних мутацій у загальній їх частоті незалежно від природи мутагену, порядку розміщення колосів та густоти посіву. Створено принципово нові сорти озимої пшениці з високим генетичним потенціалом продуктивності, які подолали бар'єр урожайності 100 - 124,1 ц/га: Ятрань 60, Смуглянка, Володарка, Фаворитка, Веснянка, Золотоколоса, Пивна, Добірна, Переяславка, Богдана, Ласуня, Снігурка, Хуртовина, Зимоярка, Циганка. Вперше за весь період державного сортовипробування сорт Фаворитка сформував урожай 124,1 ц/га (Центр сортознавства та сортовивчення, 2005 р.).

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження індукції мікро- та макромутацій у разі дії фізичних (гамма-променів) і хімічних мутагенів (НЕС, НМС) залежно від доз і концентрацій на прикладі сучасних українських сортів озимої пшениці. Класифіковано одержаний мутантний матеріал на макро- та мікромутанти. Вивчено частоти макро- та мікромутації залежно від дози та концентрації мутагену. Створено генетично та селекційно цінні мутанти лінії, перспективні як вихідний матеріал для використання в якості компонентів селекційних хрещувань та прямого використання у випробуваннях - перспективних кандидатів.

  Скачати повний текст