Проведено генетичні, цитогенетичні, біохімічні, технологічні та польові досліди з метою поглибленого вивчення генетичної природи ознаки якості зерна пшениці та можливості їх покращання за рахунок впровадження в селекційний процес генетичної мінливості на рівні хромосомних транслокацій, мутацій, рекомбінатних генотипів, чужорідних генів і трансгенних модифікацій. Виконано картування локусу Gli-B1 на хромосоми 1B пшениці з використанням оригінального телосомічного методу, проведено серію досліжень з картування множинних локусів Gli/Glu пшениці. Охарактеризовано індивідуальні білки за спектром пептидів і первинною N-термінальною послідовністю амінокислот. Проведено широкомасштабні дослідження з інтрогресії з геном пшениці екотичних Gli/Glu-алілів від дикоростучих співродичів пшениці та доведено можливість покращання показників якості борошна пшениці за рахунок генетичної плазми дикоростучих видів. Досліджено основні генетичні системи, які кодують синтез амілолітичних ферментів зерна, синтез крохмалю та контролюють консистенцію зерна пшениці. Створено новий генетичний матеріал для селекційного використання та започатковано нові напрями селекції сортів пшениці екстра високої якості борошна, сортів кондитерського та технічного використання спирто-дистилятного напряму для виробництва біоетанолу. Розроблено та впроваджено в практику селекційно-генетичних досліджень методи електрофоретичного аналізу й екпрес-оцінювання якості борошна генетичного та селекційного матеріалу пшениці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано перспективні напрями селекції зернових культур за умов зрошення та створено новітній селекційний матеріал з різноманітними утилітарно-важливими показниками. Встановлено закономірності генотипової та модифікаційної мінливості селекційно- та біологічно-важливих ознак зернових культур (пшениці та кукурудзи) за умов зрошення. Удосконалено методи створення оригінального вихідного матеріалу та синтезовано на його основі нові генотипи для умов зрошення південної частини Степу України. Визначено особливості успадкування ознак, які є складовими адаптивного та урожайного потенціалів нових генотипів кукурудзи в послідовних генераціях самозапилення. Створено нові генетичні джерела цінних кількісних ознак, доведено перспективність їх застосування у синтетичній селекції. Удсконалено параметри морфотипу, з використанням яких розроблено моделі гібридів для конкретних агротехнічних умов вирощування. Запропоновано методи експресної ідентифікації генотипу за фенотипом на основі морфологічних ознак. Конкретизовано виробничі та селекційні вимоги щодо гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які забезпечують програмовану норму реакції. Результати наукового дослідження впроваджено у селекції, а створені гібриди - у виробництво.

  Скачати повний текст

На підставі експериментальних даних доведено доцільність використання сортів пшениці ярої м'якої різного еколого-географічного походження та впливу на них термічного мутагенного фактора (низьких температур). Для створення нового вихідного матеріалу та сортів пшениці озимої установлено суттєву різницю за рівнем прояву адаптивних і продуктивних ознак у сортів пшениці ярої м'якої залежно від еколого-географічного походження. Це уможливило виділення та відбір серед них джерела окремих і комплексно цінних ознак для обробки термічним мутагеном у створенні вихідного матеріалу з озимим типом розвитку. Це дозволило відбирати новий вихідний матеріал пшениці озимої. Виявлено, що на першому місці за кількістю доборів з озимим типом розвитку рослин були сорти пшениці ярої м'якої американського походження - 52 %, в європейських - 34 %, афро-азійських - 14 %. За дії низьких температур на сорти пшениці ярої м'якої створено соти пшениці озимої м'якої "Зимоярка", "Волошкова", "Багіра", "Вдячна", "Святкова", з яких сорти "Зимоярка" та "Волошкова" занесено до державного реєстру України.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень схрещувань у 56 комбінаціях тритикале різної геномної будови з м'якою пшеницею. Досліджено вплив геномної будови материнського тритикале на зав'язуваність, життєздатність гібридних зернівок, успадкування мофрологічних ознак, диференціацію морфотипів за результатами формоутворення. Встановлено, що дане схрещування є найбільш простим і ефективним способом одержання вихідного матеріалу тритикале та м'якої пшениці з заміщеними хромосомами та перенесеними генами. За цим методом створено лінії пшеничних ревертантів та новий сорт тритикале Ладне.

  Скачати повний текст

Досліджено лінії пшениці, які за цитологічною стабільністю не відрізнялись від рекурентних сортів м'якої пшениці Кавказ і Безоста 1. Інтрогресію чужинного генетичного матеріалу до геному цих ліній представлено невеликими ділянками хромосом (транслокації та рекомбінації). Для з'ясування того, які хромосоми T. miguschovae передавали свій генетичний матеріал до геному досліджених ліній було залучено ідентифіковані біохімічні та морфологічні маркери хромосом T. miguschovae. Показано, що успішність інтрогресії чужинного матеріалу залежить від способу його включення до геному м'якої пшениці та належності його до певної гомеологічної групи. Виявлено лінії-носії господарсько-важливих ознак - стійкість до борошнистої роси та підвищений вміст білка в зерні (ВБЗ). Стійкість до борошнистої роси контролюється кількома генами з різним типом міжалельних взаємодій. Генетичний аналіз геномно-доданих форм з різними субгеномами D і однаковою частиною субгеному AABB показав участь у контролі ознаки ВБЗ двох генів, що взаємодіють за типом дублікатного епістазу за умов домінування низького ВБЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено технологію створення, а також досліджено питання оцінки та добору селекційного матеріалу пшениці, стійкого до фузаріозу колоса з використанням методів культури in vitro, базуючись на розширенні генетичної мінливості. За результатами експериментальних робіт одержано нові дані стосовно дії токсичних метаболітів Fusarium graminearum in vitro (на калюсні тканини, ізольоване колосся та зрілий пилок пшениці) та in vitro. Установлено залежну від генотипу токсичну, генотоксичну та мутагенну дію культуральних фільтратів на калюсні культури з незрілих зародків пшениці. Розроблено й удосконалено критерії оцінки та добору клітинних ліній щодо стійкості до культуральних фільтратів. Виявлено відповідність рівня регенерації за дії селективного фактора польовій стійкості до патогена. За дії цього фактора у гібридних популяціях показано зміну величини адитивно-домінантних генетичних ефектів та накопичення стійких генотипів. Виявлено збільшення частоти та розширення діапазону сомаклональної варіабельності за якісними та кількісними ознаками за дії культуральних фільтратів і показано ефективність поєднання комбінаційної, мутаційної та сомаклональної мінливості для одержання стійких генотипів. Досліджено генетичний контроль за компонентами стійкості у відібраних in vitro варіантів та встановлено їх комбінаційну здатність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Відпрацьовані технології і лабораторні регламенти синтезу інтрогресивних форм злаків, хімічного та фізичного мутагенезу in vitro, добору та оцінки генотипів пшениці в системах in vitro на стійкість до лімітуючих абіотичних та біотичних факторів зовнішнього середовища. Досліджені спектри рекомбінантної та мутаційної мінливості, визначені тенденції, спрямованість та вектори стратегії добору селекційного матеріалу в репродуктивних поколіннях. Виділено обширний селекційний матеріал, створено один сорт озимої, сорт ярової пшениці, п'ять сортів тритікале, три сорго-суданкові синтетичні популяції. Дев'ять з них включені до Національних Реєстрів сортів України та Росії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено рівень мінливості ознак структури колоса, біомаси рослин і частки зерна в ній, морфологічних та анатомічних ознак стебла, що дозволяє прогнозувати ефективність добору на підвищення продуктивності колоса та стійкості проти вилягання. Визначено корелятивні залежності й обгрунтовано можливість створення високопродуктивних сортів пшениці твердої ярої з високим вмістом каротиноїдів і низькою активністю окислювальних ферментів. Доведено можливість поєднання в одному генотипі високої продуктивності зі стійкістю проти вилягання, обумовленою збільшенням діаметра стебла та розвитком його анатомічних ознак. Поєднання короткостебловості з високою продуктивністю є складним завданням у східній частині Лісостепу України. Визначено важливу роль округлих судинно-провідних пучків паренхіми у формуванні стійкості проти вилягання середньорослих форм, які характеризуються середнім рівнем стійкості проти вилягання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено дані, одержані в результаті селективної практики, що дозволило на підставі вивчення генеалогії різноманітного сортименту з Європи, Азії та Америки обгрунтувати стратегію селекційного процесу, здійснити підбір вихідного матеріалу, визначити методи селекції та створити високопродуктивні сорти пшениці м'якої озимої та ярої, а також твердої ярої, адаптованих до умов Лісостепу України. Теоретично обгрунтовано та реалізовано у процесі селекції пшениці за умов Лісостепу України доцільність добору вихідних форм інорайонного походження, зокрема носіїв генів короткостебловості, які у своєму родоводі містять геноплазму сортів МІП або місцевого екотипу. Узагальнено дані про роль материнської плазми та розвинуто методи її використання в адаптивній селекції. Створено нові сорти пшениці, в які введено пшенично-житню транслокацію 1AL/1RS, що сприяло підвищенню у них генетичного потенціалу зернової продуктивності та поліпшенню адаптивності за стійкістю до несприятливих біотичних чинників довкілля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст