Зроблено скринінг алелопатично активних сполук бур'янів і розроблено фіторегулятори з гербіцидною дією. З використанням відкритих рослин-донорів - осоту рожевого (Cirsium arvense (L) Scop.), суріпиці звичайної (Barbarea vulgaris R.Br), рутки лікарської (Furmaria officinalis L.) створено шість фіторегуляторів, які містять як діючу основу багатокомпонентну, синергетичну суміш фенольних сполук. Уперше досліджено хімічний склад цих рослин, виділено комплекс речовин ліпідної та фенольної природи, зокрема з високою рістінгібуючою активністю. Установлено, що калусна маса, одержана з коренів молодих проростків суріпиці та осоту, а також поживні середовища з-під калусів мають рістінгібуючі властивості. Теоретично обгрунтовано та підтверджено практично суттєву ефективність фіторегуляторів, які селективно інгібують проростання насіння бур'янів і практично не впливають на ріст і розвиток основних зернових культур. На базі синтетично відтвореної природної діючої речовини, виділеної з Cirsium arvense (L) Scop., розроблено препарат "Алметид", який за даними польових випробувань виявився ефективним у боротьбі з дводольними бур'янами у посівах ярого ячменю та озимої пшениці. На підставі вивчення персистентності фіторегуляторів показано, що вони практично повністю інактивуються в грунті через 25 - 30 діб: а синтетичний аналог природної сполуки алметид - через 45 діб. За результатами дослідження їх токсикологічних властивостей віднесено фіторегулятори до мало небезпечних сполук (IV клас небезпеки).

  Скачати повний текст

Розроблено практичні засади використання плазмово-десорбційної мас-спектрометрії як фізико-хімічного методу для ідентифікації та визначення діючих речовин гербіцідів з групи сульфонілсечовин у рослинних тканинах та грунтах. Запропоновано модельні системи для прогнозування кінетичних параметрів деструкції сульфонілсечовин у тканинах культурних рослин та бур'янів, а також різних типів грунтів, характерних для північно-східного Лісостепу України. На підставі дослідження динаміки метаболізму та деструкції сульфонілсечовин встановлено екологічну придатність гербіцидів даної групи до використання в технологіях вирощування сільськогосподарських культур і одержання якісної продукції рослинництва.

  Скачати повний текст

Вперше проведено всебічне вивчення впливу гербіцидів гроділу та трезору, внесених окремо та сумісно з біостимуляторами росту, на забур'яненість посівів, біологічні процеси у рослинах і грунті та на продуктивність озимої пшениці. Вивчено ативність ферментів окисно-відновної дії, анатомічну будову епідермісу листків, динаміку накопичення біомаси та сухих речовин, наростання площі листкової поверхні, синтез хлорофілу та продуктивність фотосинтезу посівів. Проаналізовано біологічну активність грунту, вплив окремих комплексів на формування урожайності та якості зерна озимої пшениці. Надано порівняльну агроекономічну оцінку ефективності застосування гербіцидів та їх сумісного внесення з біостимуляторами росту в посівах озимої пшениці. Зроблено висновок, що сумісне внесення гербіцидів гроділу та трезору разом з біостимуляторами росту зменшує пестицидне навантаження на навколишнє середовище.

  Скачати повний текст

Вивчено шляхи синергічного підвищення активності гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази. За умов вегетаційних і польових дослідів установлено, що у сумішах гербіцидів - інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази, які відносяться до різних класів хімічних сполук, тепралоксидиму - гербіциду класу циклогександіонів і феноксапропу та флуазифопу - похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти пропіонатів може проявлятись синергізм у взаємодії. Так за підвищення рівня мінерального живлення рослин характер взаємодії з адитивного змінюється на синергічний. Кооперативний характер фітотоксичної дії гамініцидів реалізується, зокрема, на рівні цитохром-Р450-залежних монооксигеназ; флуазифоп і феноксапроп, блокуючи індукцію активості цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, знижують потенційну здатність рослин до детоксикації. Зроблено припущення, що синергізм у взаємодії гамініцидів обумовлений частково змінами у вмісті цитохром-Р450-залежних монооксигеназ, а регулятори активності цих ферментів можуть бути синергістами та антидотами грамініцидів. Виявлено значне підвищення ефективності феноксапропу за умов застосування з інгібіторами фотосинтезу - метробузину та новими похідними 3-алкілтіо-4-аміно-4,5-дигідро-6-R-1,2,4-триазін-5-онів. Досліджено нові похідні динітроаніліну з синергічною до грамініцидів активністю.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес патогенезу, індукованого гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази та можливості підвищення їх фітотоксичної дії. Розкрито природу індукованого грамініцидами патогенезу. Вперше показано, що некроз, індукований у меристемах злакових рослин грамініцидами, не пов'язаний безпосередньо з інтенсифікацією реакцій пероксидного окиснення ліпідів. Показано, що фітотоксична дія грамініцидів в меристемах реалізується шляхом індукції оксидного стресу: дія гербіцидів призводить до утворення активних форм кисню, які викликають деградацію ДНК, наслідком чого є некротизація меристем і загибель рослин. За дії грамініцидів встановлено короткочасне підвищення вмісту ендогенного пероксиду водню та тривале збільшення вмісту супероксидного аніон-радикала. Визначено зміни в динаміці анти-/прооксидантних ферментів за дії грамініцидів і модифікаторів їх активності.

  Скачати повний текст

Розглянуто закономірності змін вибірної фітотоксичності у разі комплексного застосування гербіцидів. З використанням специфічних до дії компонентів гербіцидних комплексів і сумішей фізіологічних критеріїв було встановлено, що фітотоксична дія кожного з них може змінюватися незалежно від зміни дії іншого. За результатами дослідження механізмів даних змін визначено, що вони можуть бути детерміновані змінами накопичення токсикантів у сайтах дії та інгібуючої активності у зазначених сайтах, або змінами у розвитку індукованого гербіцидами патогенезу. Конкретний механізм зміни фітотоксичності залежить від механізму дії кожного з компонентів, а також притаманних їм побічних властивостей. Встановлено, що характер і величина даних змін у більшості випадків залежать від чутливості певних видів рослин до гербіцидів та їх дози. Доведено, що вибірна фітотоксичність за умов відповідного добору компонентів гербіцидних комплексів і сумішей може бути збільшена, оскільки антагоністичне зменшення фітотоксичності має прояв щодо середньостійких і стійких видів, якими є культурні рослини, а адитивна взаємодія або синергічне підвищення фітотоксичності - до середньочутливих і чутливих видів, до яких належить переважна більшість видів бур'янів. На підставі результатів фізіологічних досліджень розроблено та випробувано комплекси та суміші гербіцидів з підвищеною вибірною фітотоксичністю з метою захисту від бур'янів посівів зернових колосових, кукурудзи, посадок картоплі, посівів овочевих культур.

  Скачати повний текст

Розкрито фізіолого-біохімічні механізми модифікування активності сучасних гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот, ліпідів і препаратів інших груп за допомогою елементів мінерального живлення, синергістів й антидотів. Розроблено високоефективні гербіциди, синергісти й антидоти та досліджено механізми їх дії. Доведено, що гербіциди - інгібітори ацетил-КоА-карбоксилази можуть взаємодіяти синергічно, якщо вони суттєво відрізняються за ефективністю інгібування ферменту. Встановлено, що гербіциди - інгібітори ферментів з різним механізмом дії можуть взаємодіяти синергічно й адитивно, якщо вони впливають на ключові для рослини ферменти. Відмінності дії двох гербіцидів у механізмі чи величині інгібування одного ферменту також є основою створення синергічних сумішей. Основні класи сучасних гербіцидів структуровано на групи за механізмами та величиною посилення фітотоксичності сполуками азоту.

  Скачати повний текст