Висвітлено питання напряму еволюції досліджуваних грунтів і тривалості післядії меліоративної плантажної оранки та встановлено, що закономірності змін грунтових процесів у плантажованих і неплантажованих солонцевих грунтах Сухого Степу України проявляються у розсоленні та розсолонцюванні, а у плантажованих грунтах ще й у покращанні агрофізичних властивостей. Зазначено, що одноразове проведення меліоративної плантажної оранки забезпечує позитивну післядію на властивості грунтів і урожайність сільськогосподарських культур протягом 50-ти років. Доведено, що результатом довготривалої післядії меліоративної плантажної оранки є утворення високопродуктивних, екологічно стійких агроперетворених грунтів, що не мають аналогів у природі за своїми морфологічними, агрофізичними та фізико-хімічними властивостями. Створено математичну модель продуктивності сільськогосподарських культур на плантажованих грунтах, що дозволило виявити три етапи еволюції цих грунтів, які відрізняються за грунтовими показниками та врожайністю культур. Виявлено, що одержана модель дає можливість прогнозувати врожайність сільськогосподарських культур і визначити динаміку впливу окремих показників. Удосконалено систему оцінки придатності грунтів для проведення меліоративної плантажної оранки.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й оцінено практично характер і наслідки перманентного антропогенного впливу, в тому числі, техногеного, на фонд орних і перелогових (цілинних) солонцевих і засолених грунтів Лісостепу України. Встановлено закономірності формування та трансформації елементів та умов родючості (гумусового фонду, поживного режиму, іонно-сольового складу) чорноземно-лучних грунтів - солонцюватих і солонців сульфатно-содових - і чорноземів типових (техногенно засолених) під впливом хімічної меліорації, системи удобрення, меліоративного (чизельного) обробітку за умов штучного дренування території. Запропоновано шляхи використання вказаних грунтів, визначено необхідність підвищення ступеня екологізації природокористування за рахунок зменшення розораності, оптимізації структури посівного клину та збільшення площі природних кормових угідь.

  Скачати повний текст