Визначено основні фактори та умови, які впливають на об'ємно-планувальну структуру будівель багатопрофільних університетів, визначено прийоми організації об'ємно-планувальних рішень навчальних і загальноуніверситетських корпусів. Запропоновано методи формування університетів, визначено основні принципи розвитку закладів вищої освіти. Надано рекомендації щодо нормативних розділів навчальних зон, а також площі основних навчальних аудиторій, кабінетів, лабораторій. Виявлено прийоми та архітектурні елементи, які сприяють створенню оптимальних умов життєдіяльності, запропоновано блок-модульний метод формування університетів, який дає змогу постійно розвивати навчальний комплекс, та зберігає архітектурну цілісність об'ємно-планувальної композиції.

  Скачати повний текст

Вперше з позицій системного підходу розглянуто проблеми функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів за умов нової соціально-економічної та містобудівної політики, істотного реформування системи освіти в Україні. Поглиблено методичну складову системного підходу щодо архітектури об'єктів вищої освіти. Науково обгрунтовано принципи оптимізації функціонально-планувальної структури та територіального розвитку вищих навчальних закладів за умов ущільненої забудови міст. Запропоновано методику оперативної оцінки функціонально-планувальних рішень даних закладів у процесі варіантного архітектурного проектування на підставі загальносистемних принципів.

  Скачати повний текст

Досліджено навчальний комплекс вищого навчального закладу як цілісний об'єкт з позиції системи. Використано функціональноі приципи для моделювання композиційних стуктур навчальних корпусів, аналогічні з формоутворенням у живій природі. Розроблено метод композиційного моделювання об'ємно-просторових структур університетських комплексів. Наведено структурно-логічні варіанти композиційних схем навчальних комплексів з урахуванням сучасних архітектурних вимог і напрямів.

  Скачати повний текст

Досліджено розвиток архітектури університетських центрів XIX - першої третини XX ст. як системи на психологічному, функціональному та матеріальному рівнях сприйняття. Установлено, що функціональна й організаційна структура університетських центрів як установи формувалась залежно від розвитку основної подвійної функції наука / освіта за певними етапами: виникнення / диференціація / інтеграція, що дозволяє визначити подальші тенденції розвитку у формуванні архітектурного простору університетських центрів відповідно як відкрита структура / гнучка структура / стійка структура. Виявлено характерні архітектурні одиниці мікросистеми міста та якісні зміни архітектурної форми споруд університетських центрів, що залежать від їх ролі у процесі розвитку суспільного буття та характеризується репрезентативністю.

  Скачати повний текст