Установлено механізм стабілізації фізико-механічних властивостей шлако-лужного цементного каменю за умов перемінного зволоження та висушування, який полягає у направленому перерозподілі співвідношення гелєвидних і кристалічних новоутворень за умов формування структури твердіючих в'яжучих у напрямку підвищення ступеня кристалізації гідратних фаз цеолітової структури та зміни порового простору у напрямку формування пор з ефективним радіусом 2 - 10 нм. Розроблено спосіб регулювання деформацій усадки-набухання шлаколужного цементного каменю шляхом введення у в'яжучу систему домішки емульсії петролатуму, що забезпечує кальматацію капілярних пор за рахунок синтезу у поровому просторі органомінеральних сполук та зміни морфології синтезованих гідратних силікатних фаз у напрямку формування гольчатих структур.

  Скачати повний текст

Розкрито синергетичні ефекти та вивчено особливості проходження процесів гідратації й структуроутворення з урахуванням способів активації золошлакового компонента. Розроблено новий методологічний підхід до оцінки активності золошлакових відходів різного складу та структури, що грунтується на визначенні коефіцієнтів реакційної здатності золи та ефективності її активації. Наведено принципи композиційної побудови ефективних будівельних матеріалів і виробів з високим вмістом паливних зол та шлаків, що полягають у призначенні способу активації зол залежно від їх фізичного та хімічного складу, а також у введені комплексних домішок, які забезпечують направлене формування структури і властивостей цементного каменю та бетону. Розроблено енерго- та ресурсоощадні технології утилізації паливних зол і шлаків для одержання ефективних будівельних матеріалів і виробів із підвищеними експлуатаційними властивостями. Удосконалено технологію синтезу ніздрюватого скла з використанням золи та шлаку від спалювання твердих побутових відходів. Наведено результати виробничих випробувань.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості отримання лужних базальтовмісних в'яжучих композицій. Проаналізовано взаємозв'язок між компонентним складом в'яжучих композицій, умовами тверднення та властивостями розроблених матеріалів. Визначено склади в'яжучих композицій залежно від виду базальтового та лужного компонентів. Описано технологію виготовлення важкого бетону на основі лужного базальтовмісного цементу.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено можливість одержання високоміцних сульфатно-шкалових в'яжучих (СШВ) на основі низькоглиноземистих доменних гранульованих шлаків (ДГШ) і сульфатних, і лужних активізаторів оптимального складу. Вперше визначено закономірності зміни фізико-механічних властивостей СШВ на основі низькоглиноземистих ДГШ залежно від складу компонентів і методів приготування, які дозволяють одержати штучний камінь з необхідними властивостями. Вперше експериментально досліджено довговічність і деформативність затверділого каменя модифікованого високоміцного СШВ і бетонів, і розчинів на його основі, а також збереження сталевої арматури у бетоні на основі модифікованого високоміцного СШВ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість керування початковими об'ємними зміненнями під час твердіння, а також початковими об'ємними деформаціями та властивостями цеметного каменю шляхом введення до складу в'яжучого кварцового наповнювача різної кількості та питомої поверхні. Запропоновано механізми початкової організації структури цементних композицій залежно від складу їх вихідних часток. Встановлено кількісні значення та досліджено кінетику виявлення об'ємних змінень твердіючих клінкерних мінералів, штучно синтезованих на їх основі полімінеральних систем різних за складом та цементними композиціями. Розглянуто вплив кількості та питомої поверхні кварцового наповнювача на початкові об'ємні деформації, в'язкість руйнування та міцність цементного каменю. Проаналізовано вплив зниження об'ємних змінень твердіючих цементних композицій на покращання їх властивостей. Визначено оптимальні склади цементного в'яжучого, які забезпечують одержання матеріалів з підвищеною тріщиностійкістю та зниженою матеріалоємністю.

  Скачати повний текст