Розроблений процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного сковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні з скребковими барабанами з голчатими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей сковзання матеріалу по крайкам та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60-75. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного сковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб тіпання з використанням вібраційних дій на сирець льону, який передбачає інтенсифікацію процесу обробки довгого волокна. На підставі результатів теоретичних досліджень визначено характер накладання поперечних коливань у шарі сирцю під дією вібрації, що сприяє інтенсифікації обробки лляного сирцю у процесі тіпання. Установлено фактори, які сприяють підвищенню виходу та зменшують його закостриченість під час тіпання з використанням вібраційних дій у порівнянні з традиційною технологією тіпання, а саме: частоту й амплітуду вібрації, термін обробки, товщину шару оброблюваного матеріалу. На базі методів математичної статистики та математичного планування визначено оптимальні параметри процесу обробки сирцю у процесі тіпання, який передбачає використання дії вібрацій.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень процесів механічної обробки стебел лляної трести та визначено головні фактори, що спричиняють появу закостриченості тіпаного волокна та відносно низький вихід довгого волокна з трести. Встановлено, що причинами цього є високий вміст деревних залишків на виході з м'яльної машини. На підставі запропонованої технологічної схеми м'яльної машини вдосконалено технологію виробництва довгого тіпаного лляного волокна, яка спочатку передбачає руйнування цілісності стебел трести, подрібнення деревини стебел на короткі відрізки в м'яльних валках з кількістю рифлів 12 - 14 і подальшу ковзну дію очищувальних валків для кращого відокремлення костриці в процесах м'яття. Залежно від бажаної чистоти волокна й якості вихідної сировини кількість таких очищувальних вузлів може становити від одного до трьох. Розроблено режими роботи очищувальних вузлів у складі м'яльної машини м'яльно-тіпальних агрегатах (МТА) та визначено оптимальні форми робочих крайків очищувальних валків.

  Скачати повний текст