Розглянуто технологію одержання стиролу окиснювальним дегідруванням (ОД) етилбензолу. Встановлено залежність між фізико-хімічними та каталітичними властивостями даних каталізаторів. Визначено активні фази оптимального каталізатора і досліджено динаміку їх формування під дією реакційного середовища у часі. Встановлено кінетичні закономірності процесу на кращому каталізаторі. Запропоновано кінетичну модель для реакції у присутності кращого каталізатора, на базі якої проведено оптимізацію процесу ОД етилбензолу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації методів отримання полістирольних композицій як сцинтиляторів у детекторах іонізуючого випромінювання. Досліджено радіолюмінісцентні полістирольні композиції, виготовлені згідно методам полімеризації у масі та лиття під тиском. Визначено вплив технологічних режимів отримання полістирольних композицій на їх сцинтиляційні характеристики. За допомогою методу прискорених випробувань проаналізовано вплив термо- і радіаційного старіння на характеристики композицій. Встановлено оптимальні умови використання полістирольних композицій: прогнозний термін використання, допустиму дозу і потужність дози опромінення. Запропоновано оптимальні технологічні режими виготовлення полістирольних композицій з високими сцинтиляційними характеристиками. Розроблено оптимальні режими виготовлення композицій полімеризацією у масі та литтям під тиском, які дозволили виготовити сцинтилятори, що перевищують за основними характеристиками кращі закордонні аналоги.

  Скачати повний текст

Досліджено стабілізувальну дію розробленого на кафедрі хімії ВМС нового класу легуючих мономерів - імідофеніл(мет)акрилатів за їх ковалентного введення в макромолекули полістиролу. Розглянуто можливий механізм цієї дії в інертній атмосфері. Показано, що на термостабільність модифікованого полістиролу (ПС) практично не впливає ізомерія мономеру (мета- або пара-похідна) та наявність акрилату або метакрилату. Виявлено, що оптимальною концентрацією введення імідофеніл(мет)акрилатів, що стабілізують ПС за його термодеструкції на повітрі є близько 5 % моль, а в інертній атмосфері - близько 1 % моль. Доведено, що процес деструкції ПС в інертній атмосфері інгібують або уповільнюють продукти розпаду імідного фрагмента додатку.

  Скачати повний текст