Розв'язано науково-прикладну задачу підвищення якості виливків прокатних валків модифікуванням їх осьової зони, що забезпечує покращання їх фізико-механічних і експлуатаційних властивостей. На підставі результатів проведених наукових і експериментальних досліджень розроблено високоефективну технологію внутрішньоформенної обробки чавунів графітизувальним модифікатором оптимального складу для валків з пластичним і кулястим графітом, механічні й експлуатаційні властивості яких перевершують аналогічні властивості валків, виготовлених за серійними технологіями. Запропоновано й експериментально обгрунтовано застосування математичної моделі твердіння чавунного прокатного валка за умов введення плавкого модифікатора. Наведена модель описує стан елементів зазначеної системи після заповнення ливарної форми та після модифікування, а також її стан та теплові процесі, які в ній відбуваються. За допомогою розробленоої моделі є можливим моделювання процесу тверднення розплаву за різних варіантів конфігурації модифікатора, діаметра валка, теплофізичних властивостей металу та ливарної форми. Наведено алгоритм розрахунку процесу твердіння виливка, реалізованого як комп'ютерної програми. Відзначено, що обробка розплавів запропонованим графітизувальним модифікатором дозволяє підвищити механічні та службові властивості матеріалу валків, утилізувати відходи, які раніше не використовувалися.

  Скачати повний текст

Зроблено внесок у розвиток векторної моделі формоутворювальної системи лезової обробки, структурні ланки якої складають замкнутий контур. Вперше вирішено способом точного розрахунку траєкторії переміщення інструменту за виконання всіх умов формоутворення, визначених рівнянням твірної складно-профільної поверхні та початковою інструментальною поверхнею, задачу підвищення точності обробки різцями з стандартними ріжучими пластинами циліндрової форми, для яких проекція ріжучої кромки на основну площину - еліпс. Розроблено метод кругової апроксимації траекторії переміщення інструменту. Науково обгрунтовано дослідження механізму формування висоти мікронерівностей поверхонь змінної кривизни в процесі лезової обробки високоміцного чавуну за однакових умов.

  Скачати повний текст

Створено технологію плазмового напилювання зносостійких покриттів економнолегованими матеріалами на основі порошків з відходів механічної обробки валкових чавунів. Досліджено структуру та морфологію порошків зі шламів валкових чавунів і встановлено їх технологічну придатність для газотермічного напилювання зносостійких покриттів без додаткового подрібнення. Виялено неоднорідність порошків зі шламів хромонікелевих валкових чавунів за хімічним складом та структурою. Запропоновано їх визначення як механічної суміші частинок з різним змістом і морфологією карбідних фаз. Вперше враховано вплив структурної неоднорідності чавунних порошків на умови їх плазмового нагрівання, а також структуру та фазовий склад покриттів. Виявлено принципові розбіжності у формуванні структури плазмових покриттів, напилених порошками високохромистих чавунів та їх механічними сумішами з порошком міді. Вперше досліджено триботехнічні характеристики композиційних плазмових покриттів з механічних сумішей порошків валкових чавунів з порошками нікелевого сплаву, що самофлюсуються, і міді.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади вибору рідкісноземельних металів для модифікування білих, половинчастих і сірих валкових чавунів, а також застосування комплексних модифікаторів на їх основі. Установлено закономірності формування структури та властивостей матеріалу прокатних валків з відбілом та з невираженим відбілом з чавунів з кулястим або вермикулярним графітом. Досліджено проблему освоєння прогресивних технологій модифікування чавунів для прокатних валків та їх теплової обробки. Теоретично обгрунтовано та підтверджено на практиці результати, на підставі яких розроблено високоефективні технології позапічної обробки валкових чавунів комплексними модифікаторами оптимальних складів для валків відбілених та з невираженим відбілом, механічні й експлуатаційні властивості яких значною мірою перевершують аналогічні властивості валків, виготовлених за серійними технологіями. Запропоновано й експериментально обгрунтовано застосування відходів спеціальних виробництв (шлаків, що містять рідкісноземельні метали, ніобій або цирконій, а також надпровідникових сплавів, що містять ніобій, титан, мідь або олово) як легувальних елементів. Відходи та суміші, які містять модифікувальні та легувальні компоненти, використані для лиття чавунних прокатних валків. Обробка розплавів відходами та запропонованими сумішами дозволяє зменшити витрати легувальних хімічних елементів, підвищити механічні та службові властивості матеріалу валків, утилізувати відходи, які раніше не використовувалися. Установлено оптимальні режими теплової обробки, зокрема з гарячого посаду валків з комплексномодифікованих чавунів з кулястим або вермикулярним графітом.

  Скачати повний текст