Показано необхідність розробки експрес-методик оцінки стану реакторної установки (РУ) з урахуванням вимірюваних параметрів у режимі реального часу. Сформульовано основні положення методології таких оцінок, базуючись на критеріях конвективної нестійкості рідини, теоретично доведено необхідність урахування неодномірного конвективного тепломасообміну в об'ємах з малими просторово-осередненими швидкостями середовищ. Запропоновано математично обгрунтовані та валідовані моделі, що мають властивості числової стійкості та низької чутливості відносно нодалізації й адекватно описують неодномірні процеси тепломасообміну в об'ємах РУ з однофазними середовищами, у рамках одномірних кодів (моделі поліпшеної оцінки). Запропоновано послідовний підхід до розробки методик оперативного аналізу стану АЕС (експрес-методик) і формалізації алгоритмів прийняття рішень. Цей підхід містить методи поліпшеної оцінки та підходи, орієнтовані на роботу у реальному масштабі часу. На їх базі запропоновано принципи побудови систем підтримки оператора, що характеризується надійністю й одночасно вимагають значних матеріальних і трудовитрат. Проведено аналіз запроектних аварій, що дають максимальний очікуваний внесок у частоту пошкоджень активної зони. Наведено рекомендації стосовно розробки інструкцій оперативному персоналу, що дає можливість без проведення додаткових експериментальних робіт оптимізувати стратегію управління такими аваріями, зокрема пошкодження активної зони реактора.

  Скачати повний текст

Розроблено повномасштабні тривимірні розрахункові моделі складних ядерно-небезпечних об'єктів Чорнобильської АЕС (реактору РВПК-1000, сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), паливовмісних мас об'єкту "Укриття"), що найбільш адекватно відображають усі їх конструктивні особливості та масо-габаритні параметри. На основі розроблених моделей проведено розрахунки, що обгрунтовують ядерну безпеку та подають вхідну інформацію для подальших розрахунків радіаційних характеристик об'єктів. За результатами проведеного аналізу чутливості зроблено обгрунтовані спрощення моделей та описано базові моделі. Наведено схему розрахунків та експериментальних досліджень радіаційних характеристик реакторних конструкцій для енергоблоків АЕС з реакторами РВПК.

  Скачати повний текст

Розвинуто поняття "радіоекологічна ситуація", "радіаційний фактор", "радіоекологічний моніторинг". Визначено етапи здійснення радіоекологічного моніторингу та можливості їх картографічного забезпечення. Розроблено методичні засади картографічного методу дослідження радіоекологічної ситуації, що склалася внаслідок величезної техногенної катастрофи. Охарактеризовано радіоекологічну ситуацію в Поліському районі, яку подано у розробленому атласі цього району. Запропоновано підходи до використання комп'ютерних технологій у створенні систем моніторингових карт.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини займань, пожеж, вибухів і нещасних випадків під час аварій у вугільних шахтах, на атомних станціях, об'єкті "Укриття" та територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Здійснено ідентифікацію уражуючих факторів аварії та визначено межові значення теплового випромінення, температур, ударної хвилі, масову долю канцерогенних елементів та ізотопів у процесі аварії. Виявлено та детально досліджено механізм утворення і розповсюдження продуктів аварії у повітрі робочої зони та навколишньому середовищі. Виявлено зони ураження, небезпечні умови праці під час ліквідації аварій і аварійну обстановку у населених місцях. Обгрунтовано у санітарно-гігієнічних аспектах параметри уражуючих факторів аварії для розрахунку токсодоз та доз внутрішнього опромінення, спричиненого інгаляційним надходженням радіоактивних продуктів згорання за умов реальних пожеж та оцінено радіаційну обстановку та радіологічні наслідки від аварії на радіаційно-небезпечних об'єктах і територіях. Розроблено алгоритми та реалізовано програми для моделювання аварійних процесів , що відбуваються під час екзогенної підземної пожежі та аварійного вибуху, у випадку займання у центральному залі атомної станції та у приміщеннях об'єкту "Укриття", а також під час пожеж у лісах, забруднених радіонуклідними речовинами.

  Скачати повний текст

Удосконалено теорію та запропоновано новий підхід щодо математичного моделювання тяжких аварій на АЕС шляхом розробки й обгрунтування математичних моделей сценаріїв тяжких аварій, проведення обчислювальних експериментів на ЕОМ за цими моделями й обгрунтування практичних рекомендацій на підставі аналізу одержаних даних. Вперше розроблено математичні моделі для одного зі сценаріїв утримання розплаву коріуму у підреакторному просторі, покладеного в основу системи пасивного захисту від тяжких аварій, запропонованої та впровадженої на деяких скандинавських АЕС. Розроблено та досліджено нові моделі проникнення струменів розплаву у басейн з водою, внаслідок чого вперше виявлено закономірності струменів, важливі для розробки та використання пасивних систем захисту АЕС від тяжких аварій. На підставі вивчення результатів обчислювальних експериментів розповсюдження струменів розплаву коріуму у підреакторному басейні з водою на основі розроблених математичних моделей обгрунтовано теоретичні засади для розрахунку параметрів пасивної системи захисту.

  Скачати повний текст