Уперше у трьох природно-кліматичних зонах вивчено фауну й екологію іксодових кліщів, що паразитують на вівцях у Криму. Визначено шляхи розселення інсодид і формування нових кліщових вогнищ. Виявлено процес переходу епізоотичних вогнищ у латентні і навпаки. Вивчено біолого-екологічні особливості кліща Rhipicephalus bursa - основного переносника збудників бабезіозів та анаплазмозу овець у Криму. Визначено строки активності цього кліща у природі залежно від метеорологічних показників. Уточнено певні дані епізоотології бабезіозів й анаплазмозу овець. Досліджено акарицидні властивості нових піретроїдів, які раніше не використовувались у тваринництві. Розроблено раціональну схему боротьби з іксодовими кліщами залежно від біологічних особливостей переносника.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад і розповсюдження іксодових кліщів (Parasitiformes Ixodidae), виявлено їх хазяїв-живителів та розроблено заходи боротьби. На підставі результатів еколого-фауністичного обстеження регіону встановлено, що на території Харківщини мешкають 7 видів іксодових кліщів, з яких найбільш масовими є Ixades ricinus (74,60 %) і Dermocentor reticulatus (24,78 %). Виявлено, що дані види кліщів є носіями 6-ти збудників заразних хвороб, таких як Borrelia burgdorferi s.l., Babesia microti, Erlichia phagocytophila geno group., Bartonella spp., Rickettsia spp., Toxoplasma gondii. Уточнено строки активності Ixodes ricinus в природі. З'ясовано, що залежно від метеорологічних умов тривалість циклу розвитку кліща Ixodes ricinus становить 4 роки, рідше 3. Вивчено дію сучасних акарицидів на іксодові кліщі за лабораторних і виробничих умов і встановлено їх економічну ефективність. Удосконалено схему боротьби з кліщами, до якої включено 3 - 4 обробки на рік. Наведено рекомендації щодо підвищення ефективності заходів боротьби з іксодовими кліщами.

  Скачати повний текст

Вперше в районі дослідження виявлено шість видів іксодових кліщів (I. ricinus, Rh. rossicus, D. marginatus, H. p. plumbeum, H. punctata, D. silvarum). Проаналізовано склад і структуру фауни іксодід перших чотирьох найбільш поширених видів, що дозволило стосовно умов біогеоценозів лісових насаджень Запорізької області виявити їх еколого-морфологічні особливості, встановити вплив екологічних чинників на етологію, з'ясувати трофоконсортивні зв'язки іксодових кліщів у лісових біогеоценозах, а також їх роль в поширенні збудників природно-вогнищевих хвороб людини та тварин.

  Скачати повний текст