Установлено загальні принципи будови генної мережі диференціації клітин і з'ясування участі мікроРНК у її функціонуванні, а також деталізовано та реконструйовано молекулярні механізми лімфопоезу. Запропоновано механізми ініціації інтерферуючими РНК метилювання ДНК de novo й алельного виключення. Розглянуто еволюційні передумови та механізми виникнення генної мережі диференціації клітин. Запропоновано концепцію модулів генів, згідно з якою дана мережа повинна складатися з окремих елементарних одиниць (модулів генів), керованих позитивним зворотнім зв'язком. Кожен ген зумовлює певний етап окремого напрямку диференціації клітини. Виявлено структуру генної мережі B-лімфопоезу та завершального етапу T-лімфопоезу. Установлено можливу роль мікроРНК miR-181 та miR-150 у регуляції експресії генів рекомбіназ Rag1 та Rag2 і генів транскрипційних факторів Bc16 і MITF. Узагальнено імовірну роль мікроРНК у диференціації клітин та підтриманні стабільності їх геному.

  Скачати повний текст

Розкрито питання післярадіаційного відновлення добових ритмів систем кровотворення й імунітету залежно від індивідуальної реакції організму у відповідь на іммобілізаційний стрес. Виявлено розбіжності показників гемопоезу у тварин залежно від типу їх реакції на іммобілізаційний стрес, що розділяє їх на групи. Визначено добові ритми різних за реактивністю тварин, а також динаміку післярадіаційного відновлення добових ритмів систем кровотворення й імунітету експериментальних тварин для визначення їх ролі в груповій та індивідуальній радіочутливості. Висвітлено вплив типу реагування даних показників гемопоезу експериментальних тварин на тривалість пострадіаційного відновлення добових ритмів системи кровотворення. Показано, що дія іонізуючої радіації в сублетальній дозі (4,0 Гр) по-різному впливає на зміну добових ритмів показників системи гемопоезу залежно від часу доби опромінення та реактивності тварин. Встановлено залежність радіочутливості щурів в експерименті від типу їх реакції на психоемоційний стресовий вплив.

  Скачати повний текст

Показано, що в основі біохімічних порушень, які зумовлюють зміни структурно-функціонального стану лейкоцитів за умов хронічного рентгенівського опромінення, лежить значне зростання продукції оксиду азоту (NO), викликане зміною співвідношення інтенсивності окисного та неокисного шляхів обміну L-аргініну за рахунок зростання активності NO-синтази на фоні інгібування аргінази. Активація апоптозу в імунокомпетентних клітинах крові за умов опромінення пов'язана з гіцерпродукцією NO. Зміни у структурі та кількості вуглеводних детермінант глікопротеїнів, експонованих на мембранах лейкоцитів на фоні впливу радіаційного чинника, є провідними механізмами, що зумовлюють зміни морфо-функціонального стану цих клітин. Виявлено, що L-NAME як неселективний інгібітор NOS є чинником, що має здатність запобігати генетично запрограмованій загибелі клітин імунної системи через інгібування токсичної та проапоптичної дії оксиду азоту за умов рентгенівського опромінення. Запропоновано на основі L-NAME проводити пошук і розробку препаратів, які запобігатимуть розвиткові або коригуватимуть ускладнення, що опосередковуються лейкоцитами периферичної крові за умов тривалого рентгенівського опромінення.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонізувальної радіації на інтерферон-залежний шлях проходження сигналу в лімфоїдних клітинах тварин і залучення до регуляції зазначених процесів циклічних нуклеотидів та іонів кальцію.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження, в яких обгрунтовано застосування декаметоксину та препаратів з плаценти людини - амніоцену і біоглобіну за новим призначенням як імуностимуляторів. Протимікробний препарат декаметоксин у дозах від 10 до 20 мг/кг, протизапальні препарати "Амніоцен" і "Біоглобін" є імунологічно безпечними, мають селективну здатність впливати на клітинну ланку імунної системи, а також чинять виразну стимулювальну дію на антитілогенез, що зумовлює доцільність їх використання як імуномодулюючих засобів. Показано протективну роль інтактних та активованих амніоценом та біоглобіном імуноцитів у разі синьогнійної інфекції. Обгрунтовано ефективність використання декаметоксину, амніоцену та біоглобіну у разі експериментальної синьогнійної інфекції.

  Скачати повний текст

Показано, що відмінності у чутливості клітин мишей і приматів до дифтерійного токсину (ДТ) можуть бути обумовлені не лише різною спорідненістю токсину до їх рецепторів, але й процесами, що відбуваються після проникнення токсину всередину клітини. Показано роль ДТ у пригніченні антитоксичної імунної відповіді. Імуносупресивний ефект ДТ доведено також математичною моделлю, яка наближено до реальності описує різні форми перебігу захворювання. Розроблені імуноферментні й імунохроматографічні тести для виявлення ДТ та антитіл проти субодиниць ДТ можуть бути використані для вдосконалення діагностики дифтерії.

  Скачати повний текст

Проведено радіологічні, гематологічні, а також гістологічні, гістохімічні та морфометричні дослідження тимуса, селезінки та лімфатичних вузлів клінічно здорових тварин трьох вікових груп (21 - 30-добових, 6 - 7 та 18 - 24-місячних), що мали постійний контакт з низькими дозами іонізуючого випромінювання. Встановлено відносні та абсолютні показники основних морфологічних структур досліджених органів, які свідчать про негативний вплив іонізуючої радіації на організм тварин. Виявлено, що у молодняка, який постійно перебуває на територіях з підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання, виникають певні морфофункціональні зміни в органах імунної системи, які з віком дещо нормалізуються. Визначено, що імунокомпетентні органи, особливо тимус, у тварин молодшого віку значно вразливіші до тривалого впливу низьких доз радіації, ніж у дорослих. Периферійна ланка імунної системи характеризується збідненням клітинними елементами паренхіми селезінки та лімфатичних вузлів.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни структурних елементів піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти. Встановлено компенсаторно-відновні процеси в регіональних лімфатичних вузлах за умов корекції гострого асептичного запалення слизової оболонки порожнини рота підшкірною трансплантацією кріоконсервованої плаценти. Одержано комплексну характеристику будови піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі введення кріоконсервованої плаценти у ранні та віддалені терміни після трансплантації кріоконсервованої плаценти. Уточнено роль регіонарної лімфоїдної тканини у реалізації відповіді організму на трансплантацію біологічно активних тканин. Розвинуто концепцію про доцільність використання кріоконсервованої плаценти перебігу запальних процесів і стимуляції імунної системи з метою активізації захисних механізмів організму.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку морфофункціональних змін в органах імунної системи білих щурів і курей за впливу різних концентрацій розчинів натрію гідрохлориту (НГХ) на тлі експериментального хронічного Т-2 токсикозу. З'ясовано певні показники природної резистентності у щурів та курей. Установлено взаємозв'язок між змінами нематологічних показників і морфофункціонального стану селезінки, тимуса та фабрицієвої бурси у курей за хронічного Т-2 токсикозу. Розкрито патогенетичні механізми розвитку імунодефіцитів. Установлено характерні особливості біохімічних показників крові та морфологічних змін у досліджених органах імунної системи щурів і курей. Установлено, що Т-2 токсин є інгібітором ДНК, спричиняє різке порушення структури імунокомпетентних органів та призводить до гальмування синтезу білка плазматичними клітинами. Обгрунтовано, що досліджені концентрації розчинів "Септокс" і НГХ здатні нейтралізувати Т-2 токсини в організмі щурів і курей, активізувати проліферацію клітин лімфоїдного ряду в органах імуногенезу. Розчин "Септокс" у концентрації 20 мг/л сприяє швидшій стабілізації загального стану організму, покращанню імунологічних показників крові та проявляє імунокоригувальну дію за умов циркуляції токсинів в організмі. На підставі результатів досліджень розроблено та рекомендовано для впровадження методи лікування Т-2 токсикозу курей.

  Скачати повний текст

Проведено комплексні дослідження на органному та макро-мікроскопічному рівнях. Визначено структурно-функціональні особливості імнокомпетентних органів неонатальних телят за різного ступеня внутрішньоутробного росту і розвитку. Встановлено тканинні взаємовідношення в кісткових і лімфоїдних органах неонатальних телят. Виявлено вміст хрящової та кісткової тканин, а також кісткового мозку в досліджуваних кісткових органах, вміст кіркової та мозкової речовин у тимусі, білої пульпи в селезінці, кіркової і мозкової речовин в лімфатичних вузлах. Виявлено корелятивні взаємозв'язки між тканинними компонентами імунокомпетентних структур, а також між масою і живою масою даних телят. Визначено морфофункціональний статус неонатальних телят за тестовими показниками і встановлено ступінь їх внутрішньоутробної недорозвиненості.

  Скачати повний текст

Висвітлено нові наукові дані щодо морфофункціонального стану тимуса за умов імунокорекції. Вперше визначено вплив імуномодулятора тимічного походження останнього покоління на показники органометрії та морфометрії тимуса білих щурів. Встановлено морфологічні особливості будови тимуса за умов імунодефіциту. Вперше вивчено особливості клітинного складу субкапсулярної зони кіркової речовини тимуса статевозрілих тварин після застосування імунофану та циклофосфану. Виявлено особливості ультрамікроскопічної будови тимуса щурів статевозрілого вікового періоду після імуносупресії і імуностимуляції. Проведено оцінку імунологічного статусу організму тварин. Досліджено склад периферичної крові статевозрілих щурів після застосування імунофану та циклофосфану.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) кісткового мозку та фетальної печінки на показники імунної системи опромінених і неопромінених молодих (3-міс.) та старих (20 міс.) мишей ліній CBA/Ca та FVB. Доведено, що у неопромінених реципієнтів ГСК зменшується співвідношення стромальних клітин-попередників до гемопоетичних у кістковому мозку та зростають показники бласттрансформації епленоцитів під дією Т- і В-клітинних мітогенів. Встановлено, що трансплантовані ГСК фетальної печінки здатні мігрувати в осередок ішемічного пошкодження гіпокампа. Зроблено висновок, що трансплантація ГСК викликає зміни імунологічних показників у мишей, ступінь яких у більшій мірі визначається віком реципієнта, ніж походженням клітин.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості змін імунологічної реактивності організму та стану клітинних мембран лімфоцитів у разі застосування лімфоцитарних кейлонів, отриманих з різних популяцій лімфоцитів і кейлонів, що мають фазову клітинну специфічність. Розроблено новий напрямок - визначення стану лімфоцитарної кейлонної системи у нормі та за різних захворювань організму для інтегральної диференціації ступеня ушкодження різних ланок імунної системи та її потенційних можливостей, що необхідно для діагностики, імунокорекції та профілактики. Висвітлено новий метод визначення ступеня тяжкості гострої променевої хвороби та стану імунної системи у разі інших захворювань. Встановлено, що лімфоцитарні кейлони мають фазову та вузьку клітинну специфічність.Обгрунтовано можливість використання кейлонів як природних антиоксидантів. Запропоновано використовувати лімфоцитарні кейлони як діагностичні препарати для оцінки порушень імунної системи.

  Скачати повний текст

Розроблено методику одержання ліпосомної форми препарату на базі гормонів і загальних ліпідів тимусу та вивчено певні особливості механізму його дії. Базуючись на даних, одержаних під час дослідження технологічних схем фракціонування водно-сольового екстракту тимусу й одержання розчинного препарату гормонів тимусу "Тимоіндуктин", розроблено методику створення препарату гормонів тимусу в ліпофомній формі - "Тимосомін". За пептидним складом "Тимосомін" близький до розчинного препарату "Тимоіндуктин" і, загалом, містить речовини з молекулярною масою, притаманні родині тимозинів. Тимозин містить ліпіди, а саме: холестерин, фосфатидилетаноламін, фосфотидилхолін, сфінгомієлін і лізофосфатидилхолін. Тимосомін має високу біологічну активність, яка має прояв у здатності індукувати Thy1-антиген на спленоцитах тимектомованих мишей in vitro і синтезі речовин з тимозинподібною дією у нормальних і тимектомованих мишей. Одержаний препарат є імуномодулятором, який проявляє активність in vitro на об'єктах різного походження - лімфоцитах і нейтрофілах донорів крові, постраждалих від аварії на ЧАЕС і ВІЛ-інфікованих, у різних імунологічних реакціях, а саме: адгезивній і проліферативній активності лімфоцитів, природній цитотоксичності, поглинальній і бактерицидній активності нейтрофілів і продукції фактора некрозу пухлин. За результатами дослідження з'ясовано, що ліпосомний препарат гормонів тимусу "Тимосомін" має не лише властивості, притаманні тимічним гормонам, а також проявляє нові риси механізму дії, що дозволяє використовувати ліпосомну форму для розширення можливостей імуномодулювальних препаратів.

  Скачати повний текст

Розроблено нову концепцію впливу малих доз радіації на розвиток органів імунної системи у ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Вивчено особливості структурної організації тимуса, селезінки та брижових лімфатичних вузлів ювенільних мишей-самців лінії BALB/с у нормі та після зовнішнього тотального одноразового гамма-опромінення у малих дозах. Зафіксовано чисельні структурні зміни, що є основою різних форм загибелі лімфоцитів і клітин їх безпосереднього мікрооточення. На підставі узагальнення одержаних результатів окреслено у посттрадиційних морфологічних змінах такі феномени, як "квантування", "кластеризація" та "компартменталізація". Кількісно та якісно вивчено морфологічні прояви окремих фаз радіаційно-індукованого апоптозу лімфоцитів. Встановлено гістотопографію та ультраструктурні особливості найбільш чутливих до дії малих доз радіації лімфоцитів, визначено характер їх посттрадиційних пошкоджень, виявлено структурні механізми адаптації та репарації. Визначено фази зміни у гемомікроциркуляторному руслі тимуса, брижових лімфатичних вузлів та селезінки після опромінення. Наведено морфофункціональне обгрунтування механізмів, а також прогностичного значення процесів загибелі клітин у становленні та формуванні особливостей структурних механізмів міжклітинних взаємодій у постнатальному періоді розвитку органів імунної системи як у нормі, так і у разі дії малих доз радіації. Представлено узагальнюючу концепцію впливу малих доз радіації на структуру органів імунної системи за умов їх постнатального розвитку, наведено оцінку характеру їх пошкоджуючої та стимулюючої дії.

  Скачати повний текст

Визначено особливості структурних змін брижових лімфатичних вузлів (БЛВ) у разі парентерального введення ксеногенної спинномозкової рідини (СМР). Наукове дослідження проведено на 144-х білих лабораторних щурах лінії Вістар з використанням морфологічних (описової макроскопії, органометричних методів, гісто- та цитоморфометрії, електронномікроскопічного методу) методів і способів статистичної обробки одержаних результатів, зокрема, методу дисперсійного двофакторного аналізу. Встановлено, що парентеральне введення СМР викликає значні морфологічні зміни на гістологічному та цитологічному рівнях БЛВ щурів, ступінь вираженості яких залежить від тривалості онтогенетичного періоду тварин-реципієнтів і кратності введення СМР. З'ясовано, що дані зміни відбуваються у лімфоїдному компоненті лімфатичних вузлів (специфічні зміни) та стромальних структурах і синусних просторах (неспецифічні зміни). Виявлено, що морфологічні зміни БЛВ у разі парентерального введення ксеногенної СМР тваринам раннього постнатального періоду характеризуються ознаками імунологічної супресії з активацією адаптаційних процесів. Зроблено висновок, що подібні зміни лімфатичних вузлів тварин періоду статевої зрілості свідчать про підвищення реактивності лімфатичного вузла як органу імуногенезу.

  Скачати повний текст

З використанням методів інфрачервоної (ІЧ) фур'є-спектроскопії поглинання та відбивання, SEIRA-спектроскопії та ультрафіолетової спектроскопії досліджено особливості структури нуклеїнових кислот, що виникають внаслідок дії іонізуючого опромінення, канцерогенних процесів та застосування протипухлинних препаратів. Запропоновано нову методику підсиленого металевою поверхнею ІЧ поглинання для реєстрації ІЧ-спектрів нуклеїнових кислот, доведено високу чутливість даного методу, а також правомірність його використання для спектроскопічних досліджень біологічних об'єктів. Виявлено, що у випадку дії слабких доз іонізуючого опромінення (1 - 50 сГр) виникають пошкодження вторинної структури, які полягають у перерозподілі сітки водневих зв'язків, розупорядкуванні в структурі, ослабленні зв'язків і появі потенційних місць розривів, тоді як вплив сильних доз опромінення призводить до розривів цукрово-фосфатного остову та можливої зміни конформації окремих ділянок ДНК. Показано спектроскопічні прояви відмінностей в структурі РНК з пухлинних тканин різного ступеня злоякісності, а також в структурі ДНК з чутливих і резистентних штамів пухлин. Грунтуючись на спектральних особливостях, сформульовано ознаки структурних пошкоджень нуклеїнових кислот з пухлинних тканин. Досліджено вплив протипухлинних препаратів на структуру ДНК з різних штамів пухлинних тканин.

  Скачати повний текст