З використанням модельних систем in vitro та in vivo проаналізовано вплив стрептокінази на механізми регуляції активності та взаємодії компонентів системи фібринолізу. Досліджено параметри тканниного активатора плазміногена, інгібітора активаторів плазміногена I типу (ПАІ-1) та їх взаємодію. Вивчено наступні компоненти системи зсідання крові: фібриноген, розчинний фібрин, продукти деградації фібрину та тромбін. Встановлено, що активність і концентрація тканинного активатора плазмінногена значно підвищується (майже в 3,5 рази) через 1 год після введення стрептокінази у всіх модельних системах in vitro, а в подальшому даний показник наближається до норми. На підставі одержаних даних виявлено активацію системи фібринолізу, пов'язану зі зростанням концентрації тканинного активатора плазміногена в руслі крові та відповідно компенсаторним підсиленням його інгібування. Показано здатність стрептокінази впливати на судинно-тромбоцитарну ланку системи гемостазу без участі плазміногена, внаслідок якої відбувається значне вивільнення тканинного активатора плазміногена та інгібітора активаторів ПАІ-1.

  Скачати повний текст

Проведене дослідження паказало, що на поверхні фібринових згустків, які формуються за розділу двох фаз, утворюється структура (поверхневий шар), яка відрізняється від структури згустка. На базі електронно-мікроскопічного дослідження розраховано товщину поверхневого шару: для дезАА-фібрину - 25,8 нм, для дезААВВ-фібрину - 29 нм. На підставі даних аналізу процесу гідролізу згустків плазміном показано, що ступінь їх стабілізації практично не впливає на швидкість ферментативного розщеплення фібринових згустків без поверхневого шару. Виявлено, що для згустків з поверхневим шаром швидкість гідролізу пропорційно знижується залежно від ступеня стабілізації. Встановлено, що у процесі полімеризації на гетерогенній поверхні розділу двох фаз або у випадку її відсутності, у монофазі, відбуваються зміни структури фібринового згустку, які впливають на його здатність сорбувати на своїй поверхні молекули глу-плазміногену та тканинного активатора плазміногену. Встановлено, що знайдені відмінності у структурі, а також у взаємодії фібринових згустків, залежно від особливостей їх поверхні, та компонентів фібринолітичної системи дають змогу більш ефективно використовувати фібринові клеї у медичній практиці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено механізми індукції каталітичної активності плазміногену моноклональним антитілом IV - 1c та обгрунтовано використання моноклональних антитіл відповідної специфічності як моделі вивчення таких механізмів. Розглянуто вплив фізико-хімічних чинників на процес індукції каталітичної активності, визначено стабільність комплексу та основні параметри процесу індукції. Обговорено залежність швидкості індукції від концентрації протонів у середовищі. Установлено неможливість індукції каталітичної активності плазміногена за відсутності міцної взаємодії С-кінцевого лізину важкого ланцюга моноклонального антитіла з лізин-зв'язувальними ділянками плазміногена. Показано, що процесу індукції каталітичної активності передує перехід глу-плазміногена до відкритої, ліз-подібної конформації. Виявлено залежність цього процесу від катіонного складу середовища. На підставі визначення енергії активації процесу доведено наявність значних конформаційних перебудов комплексу плазміноген - моноклональне антитіло IV - 1c, які передують індукції каталітичної активності. За результатами дослідження механізмів індукції каталітичної активності плазміногена моноклональним антитілом IV - 1c уперше запропоновано схему реакції, яка, можливо, є універсальною для активаторів плазміногена непрямої дії. Схему можна представити як ряд реакцій, які відбуваються послідовно та частково одночасно: утворення комплексу Глу - плазміноген - моноклональне антитіло за механізмом взаємодії антитіла з епітопом, перехід плазміногена до ліз-подібної конформації, взаємодія лізин-зв'язувальної ділянки плазміногена з С-кінцевим залишком лізину гамма-ланцюга моноклонального антитіла, експозиція активного центру, здатного гідролізувати активаційний зв'язок молекули плазміногена. Схема враховує можливість наявності проміжних активаторних комплексів та існування позитивного зворотного зв'язку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст