Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце лізенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

  Скачати повний текст

Визначено видову різноманітність і співвідношення екоморф лишайників у екотопах антропогенно трансформованих територій на південному сході України, що характеризуються різним ступенем антропопресингу. Проведено біоекологічне дослідження видів лишайників неоедафотопів відвалів вугільних шахт. Вперше досліджено ліхенофлору екотопів міських територій, зокрема, Донецька, Макіївки, Красного Луча. На основі встановленого за допомогою лишайників індексу чистоти повітря проведено масштабне відповідне картування даних міст. Встановлено реакції лишайників на забрудненість середовища важкими металами (Pb, Cu, Mn), двооксидом сірки та радіоактивними частками. Запропоновано й апробовано спосіб ліхеноіндикації радіоактивності субстратів породних відвалів вугільних шахт. Встановлено, що екологічні особливості поширення, видової різноманітності та співвідношення екоморф видів лишайників є інформативними ознаками щодо стану антропогенно трансформованого середовища, тому їх доцільно використовувати як біомаркери техногенного забруднення у моніторингу стану довкілля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Описано таксономічний склад лишайників кам'янистих відслонень Кримського півострова, який нараховує 570 видів, 136 родів, 46 родин і 12 порядків. Виявлено нові для ліхенобіоти півострова 283 види і 25 родів, зокрема 153 види та 8 родів - нові для ліхенобіоти України, досліджено 4 види лишайників. На основі аналізу зв'язків компонентів ландшафту розглянуто літобіоту як сукупність популяцій організмів, існування яких обумовлене денною поверхнею літогенного компоненту ландшафту, та літоліхенобіоти як конкретного випадку літобіоти, що об'єднує популяції видів лишайників літогенного компоненту ландшафту. Запропоновано виділення ліхеноценотичних елементів - груп видів лишайників на основі оптимумів у найвищих лишайникових синтаксонах та модифіковано систему фітокліматичних елементів - груп лишайників, що мають оптимуми у регіонах з характерними особливостями клімату, мікрокліматичні особливості екотопів яких відповідають певному макроклімату. Встановлено, що літоліхенобіота півострова займає проміжне положення між ксерофітними середземноморськими та гумідними європейсько-азіатськими літоліхенобіотами та за видовим складом найбільш подібна до літоліхенобіоти Сардинії. Проведено ландшафтний аналіз літоліхенобіот на прикладі конкретних ландшафтів півострова. Виділено для літоліхенобіоти півострова кріофільні, мезофільні та ксерофільні кліматичні релікти. Наведено гіпотезу про існування на території півострова третинних кріофільних реліктових лишайників карбонатних гірських порід і плейстоценових кріофільних реліктових видів, що збереглися на силікатних гірських породах, а також гіпотезу 7-етапного історичного формування літоліхенобіоти півострова, яка передбачає неогеновий літоральний, міоцен-пліоценовий ксерофільний, пліоценовий мезофільний, пліоцен-плейстоценовий кріофільний, гляціальний, інтергляціальний ксерофільний та мезофільний етапи. Доведено, що вразливішими до антропопресингу є лишайники мегаспорального та цетраріального ліхеноценотичних елементів яйлинських ландшафтів, псорального ліхеноценотичного елементу, виявлених на відкритих карбонатних грунтах від степової зони до яйл, а також види рочеліального ліхеноценотичного елементу, що зростають на скелях прибережної зони південного узбережжя Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено ліхенофлору приморської смуги Кримського півострова, яка нараховує 116 родів, 44 родин, 13 порядків та групу Ascomycota indet. З'ясовано, що новими для території досліджень є 314 видів, серед яких 28 виявлено вперше для Криму, 10 - для України. Розглянуто систематичну, екологічну, географічну структури флори та з'ясовано їх особливості. На підставі порівняльного аналізу ліхенофлори установлено її спорідненість з приморськими флорами Італії, Греції та Сардинії. Відзначено, що основу ліхенофлори приморського Криму складають види - представники мультизональної та середньоморської еколого-географічної груп. Показано, що специфічною рисою території досліджень є наявність морської еколого-географічної групи, представники якої поширені виключно у прибережній зоні морів і океанів. Уперше для Криму виділено групи екотопів: псевдолітораль, епілітораль (ксеричну, мезичну, ксеромезичну) і терестріаль, а також групи лишайників, що до них приурочені. Види ліхенофлори розподілено на види: облігатні морські, приморські, а також континентальні. За результатами флористичного аналізу складу та поширення ліхеноугруповань класу Roccelletea PHYCOPSIS Egea 1989 виділено нову асоціацію Ramalinetum pollinaria ass. prov. та 4 субасоціації. Виявлено 37 видів лишайників, що потребують охорони. Запропоновано схему созологічної оцінки стану їх рідкісних видів. Проведено інвентаризацію заповідних об'єктів у межах території досліджень.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження ліхенофлори природного заповідника "Медобори", яка налічує 206 видів лишайників, які належать до 74-х родів, 31-ї родини та 12-ти порядків, та 15-ти видів ліхенофільних грибів. Виявлено 188 видів лишайників і ліхенофільних грибів, у філіалі "Кременецькі Гори" - 125 видів. На даній території виявлено 97 нових видів, з яких 38 - нові для рівнинної частини України, 6 видів Acrocordia subglobosa, Biatorella germanica, Buellia epigea, Endocarpon pallidum, Lecidea lichenicola, Toninia diffracta - нові для території України. Встановлено, що у систематичній стуктурі ліхенофлори заповідника провідну роль відіграють родини Theloschistaceae (29 видів), Physciaceae (25), Lecanoracea (17), Candelariaceae (7), Collematacea (7) та роди - Caloplaca (23 види), Lecanora (14), Verrucaria (13), які є характерними для аридних ліхенофлор Середземномор'я. На підставі порівняння ліхенофлори заповідника "Медобори" з ліхенофлорами 11-ти заповідників і природних парків України, Польщі і європейської частини Росії в цілому та за окремими еколого-субстратними групами (петрофітними та лісовими лишайниками) виявлено риси подібності ліхенофлори заповідника "Медобори" в цілому та її петрофітної складової до ліхенофлори ряду кримських заповідників. Встановлено подібність лісової складової ліхенофлори заповідника "Медобори" до ліхенофлор природоохоронних територій, які розташовані переважно у зоні широколистяних лісів. На підставі формаційного аналізу петрофітної складової ліхенофлори заповідника "Медобори" виявлено домінування видів евриголарктичного й аридного елементів серед лишайників степових урочищ, та монтанних, гіпоарктомонтанних і арктоальпійських - серед видів, поширених на вапняках у лісових урочищах. Виявлено, що серед епіфітних лишайників найбільшим видовим різноманіттям характеризується лишайниковий покрив широколистяних порід дерев у відкритих місцевостях, що є результатом розвитку широкопоширених неморальних, бореальних та евриголарктичних видів.

  Скачати повний текст

Вивчено видовий склад лишайників ліхенофлори степової зони південного заходу України. Проведено таксономічний аналіз ліхенофлори досліджуваної території та встановлено її положення серед ліхенофлори інших прилеглих територій. Проведено географічний та еколого-субстратний аналіз ліхенофлори. Визначено еколого-фітоценотичні особливості лишайників досліджуваної території. Досліджено стан вивченості лишайників природно-заповідних об'єктів території, проаналізовано поширення рідкісних видів лишайників на досліджуваній території та стан їх охорони.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, екологічні особливості та поширення лишайників у межах урбанізованих ландшафтів Ялтинського амфітеатру, на основі яких уперше для 134-х видів епіфітних лишайників встановлено біоіндикаторні властивості за умов середземноморського клімату південного узбережжя Криму. Уперше запропоновано виділяти індикатори високої, фонової, середньої та низької якості атмосферного повітря, які корелюють з синергетичною дією антропогенних і природних факторів на приземний шар повітря та включають біоіндикатори окремих параметрів атмосферного повітря, що уточнюють вплив того чи іншого полютанта. Проведено оцінювання атмосферного повітря урбанізованих ландшафтів Ялтинського амфітеатру та розроблено картосхему, на якій виділено шість ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та охарактеризовано приземний шар атмосферного повітря досліджуваної території як помірно чистий.

  Скачати повний текст